116. Право власності на землю (земельну ділянку).

ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ-право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками (ст. 78 Земельного кодексу України)

ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА-частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними

може надаватися у власність:

Під індивідуальне житлове будівництво

Для садівництва, ведення особистого підсобного чи дачного господарства

Для ведення селянського (фермерського) господарства

При приватизації підприємств - земля під цими об'єктами

суб’єкти

ФІЗИЧНІ ОСОБИ

(іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю відповідно до закону, з певними спеціальними для них обмеженнями)

ЮРИДИЧНІ ОСОБИ

(іноземні юридичні особи, міжнародні організації можуть бути суб'єктами права власності на землю у випадках, встановлених законом)

ДЕРЖАВА

(іноземні держави можуть бути суб'єктами права власності на землю у випадках, встановлених законом

ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ

поширення

на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд

ПРАВО ВЛАСНИКА НА ЗАБУДОВУ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

-право власника зводити на земельній ділянці будівлі та споруди

-право власника створювати на земельній ділянці закриті водойми

-право власника здійснювати на земельній ділянці перебудову

-право власника дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам

за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.