3. Законодавство України про інтелектуальну власність

Основні нормативні акти, які регулюють відносини у сфері інтелектуальної власності

• Конституція України;

Частиною 1 статті 41 Конституції України передбачено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Згідно частини 1 статті 54 Конституції, громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 54 Конституції, кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

• Кодекси України: цивільний та господарський;

Цивільний кодекс України визначає поняття «право інтелектуальної власності», відображає його співвідношення з правом власності на річ, визначаються об'єкти, суб'єкти права, зміст майнових і особистих немайнових прав інтелектуальної власності, підстави їх виникнення, умови використання об'єктів інтелектуальної власності і передачі прав на них, визначаються наслідки порушення права інтелектуальної власності і способи судового захисту. Цивільний кодекс також дає перелік об'єктів права інтелектуальної власності. Цей перелік не є виключним.

• Закон України «Про авторське право і суміжні права»;

Авторське право і суміжні права в законодавстві України представлено в Законі України «Про авторське право і суміжні права» (від 11 липня 2001 р.). Закон ґрунтований на міжнародних нормах використання творів, враховує сучасні тенденції правового регулювання як традиційних, так і нових об'єктів авторського права — наприклад, комп'ютерних програм, баз даних. До мінімуму зведено випадки бездоговірного використання творів. Уперше передбачено охорону суміжних прав. Йдеться про охорону прав тих, хто доносить створене авторами до публіки: виконавців, виробників фонограм і відеограм, організацій телерадіомовлення.

• Закон України «Про видавничу справу»;

• Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»;

• Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;

• Закон України «Про електронний цифровий підпис»;

• Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції»;

• Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»;

• Закон України «Про інформаційні агентства»;

• Закон України «Про інформацію»;

• Закон України «Про кінематографію»;

• Закон України «Про науково-технічну інформацію»;

• Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу»;

• Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»;

• Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»;

• Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»;

• Закон України «Про охорону прав на промислові зразки»;

• Закон України «Про охорону прав на сорти рослин»;

• Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»;

• Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»;

• Закон України «Про рекламу»;

• Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних»;

• Закон України «Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України»;

• Закон України «Про телебачення і радіомовлення»;

Міжнародні договори до яких приєдналась Україна:

• Бернська конвенція (Паризький акт 1971 р.);

• Римська конвенція 1961 р.;

• Женевська конвенція 1974 р.;

• Догові ВОІВ про авторське право;

• Паризька конвенція, Стокгольмський акт;

• Догові про патентну кооперацію 1970 р.;

• Договір про патентне право 2000 р.;

• Мадридська угода 1891 р.;

• Мадридський протокол 1989 р.;

• Договір про закони щодо товарних знаків 1994 р.;

• Міжнародна конвенція про охорону нових сортів рослин;

• Будапештський договір 1977 р.