logo
Intelektualna_vlasnist

8. Поняття твору в авторському праві

Об’єктами авторського права є твори науки, літератури чи мистецтва, виражені у будь-який об’єктивній формі. Юридична література пропонує чимало наукових визначень твору, але найбільшого вираження отримало визначення, сформульоване В. Серебровським. Він писав: ”Твір — це сукупність ідей, думок і образів, які отримали внаслідок творчої діяльності автора свій вираз, доступний чуттєвому сприйняттю у конкретній формі, що надає можливість відтворення” [13, 32]. У цьому та інших визначеннях підкреслюється, що твір — благо нематеріальне. Твір як реально існуюче явище навколишнього світу виступає комплексом ідей та образів, які отримали об’єктивне вираження у готовій1 праці; індивідуальне і неповторне відображення об’єктивної дійсності. Твір — це результат розумової діяльності людини, а людський мозок може продуктувати лише нематеріальні об’єкти.

У зв’язку з цим завжди важливо розрізняти власне твір, який є нематеріальним явищем, і форму його втілення, тобто саму річ, що є матеріальним носієм твору. Отже, творами є не матеріальні речі, а творча думка, котра набула в них об’єктивної реальності.

У літературі підкреслюється, що для авторського права важливий не так творчий характер діяльності, як аналогічна ознака результату, але, мабуть, слівд виходити з того, що лише творча діяльність може призвести до творчих наслідків. Показником творчого характеру твору, на думку більшості вчених, є його новизна [12, 112]. Вона розглядається як синонім оригінальності твору і може виражатися у новому змісті, новій формі твору, у новій ідеї, у новій науковій концепції тощо. У цьому розумінні будь-який твір характеризується оригінальністю, новизною, неповторністю і унікальністю.

Але твір як результат творчої діяльності автора стає об’єктом авторського права лише за умови, що він виражений у будь-який об’єктивної формі: письмовій, усній, звуко- або відеозаписі, зображення, об’ємно-просторовій формі тощо. Інакше кажучи, твір повинен існувати у відокремленій від особи автора формі, котра набула самостійного існування.