11. Правова охорона комп'ютерних програм та компіляцій (баз) даних

Відповідно до статті 18 Закону України «Про авторське право і суміжні права» в редакції Закону від 11 липня 2001 року комп’ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп’ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження.

Бази даних захищаються як збірники, тобто захисту підлягає вихідний текст для компіляції, який визначає внутрішню структуру таблиць та їхні взаємини. При цьому, згідно з статтею 19 Закону «правова охорона баз даних не поширюється на самі дані чи інформацію і не зачіпає будь-яке авторське право, що відноситься до самих даних чи інформації, які містяться у базі даних», тобто тих даних та інформації, якими оперує ця база. Зазначена інформація, якщо вона є творчим інтелектуальним продуктом, може сама отримати захист у системі авторських прав. Або ж, якщо ця інформація пов’язана з виробництвом, технологічним процесом, управлінням, фінансами та іншою діяльністю фізичної або юридичної особи, вона може бути віднесена до комерційної таємниці та отримати захист відповідно до чинного законодавства як непатентуємий об’єкт промислової власності — право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.

Таким чином, комп’ютерні програми і бази даних є творами — результатами творчої діяльності автора. Первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор. Згідно зі статтею 11 Закону автором вважається особа, зазначена як автор на оригіналі твору або на його примірнику, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.

Відповідно до статті 11 Закону авторське право на твір виникає з моменту створення твору, тобто з моменту вираження твору в об’єктивній формі. При цьому для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Але на друкованих виданнях може проставлятися знак охорони авторського права, що складається з трьох елементів: латинської букви С у колі — ©; імені (найменування) власника виключних авторських прав; року першого опублікування твору. Знак охорони авторського права може проставлятися на оригіналі і кожному примірнику твору. Цей знак прийнято називати copyright, що у дослівному перекладі означає авторське право. Правову охорону в однаковій мірі будуть мати як твори, на яких проставлений знак охорони, так і твори без такого знака.

Аналогічне значення має також реєстрація прав автора на твір. Реєстрація здійснюється виключно за бажанням правовласника, їй не додають ніякого правотворчого значення, але факт реєстрації може відіграти корисну роль при вирішенні суперечки про авторство на твір у разі його незаконного використання. Відповідно до статті 11 Закону суб’єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом терміну охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.

При цьому державна реєстрація твору є офіційним повідомленням громадськості про авторські права на твір. Законом подібне повідомлення забезпечується шляхом публікації відповідних відомостей в офіційному бюлетені та в Каталозі державних реєстрацій. Та сама публікація виконує роль оперативної реклами, оскільки містить відповідну інформацію про твір, надану автором або іншою особою, яка має авторське право. Як це зазначалося, реєстрація сприяє захисту авторських прав у випадку виникнення конфліктних ситуацій. При цьому депоновані матеріали можуть розглядатися судом при зборі доказів як свідчення наявності відповідних прав, а також у якості того, що особа, яка порушила права автора, знала чи повинна була знати про вчинене нею порушення цих прав. Іншими словами, наявність свідоцтва і рішення про реєстрацію, виданих Державним департаментом інтелектуальної власності, публікація відомостей про реєстрацію є свідченням того, що твір охороняється авторським правом і що всі треті особи попереджені про відповідальність за неправомірне його використання.

Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Міністерством освіти і науки України в особі Державного департаменту інтелектуальної власності (далі — Держдепартамент) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 175 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір «. Дії, пов’язані з підготовкою до реєстрації, виконує Державне підприємство «Українське агентство з авторських і суміжних прав» (УААСП), що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і є правонаступником ДААСП — Державного агентства з авторських і суміжних прав. Адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 34; телефон для довідок: 234-55-32, веб-сайт — http://www.uacrr.kiev.ua.

Щодо захисту авторського права на твір, то слід зазначити, що з моменту створення твору (комп’ютерні програми, бази даних), його автору належать особисті немайнові та майнові права на твір (статті 14, 15 Закону). Виходячи зі статті 15 Закону, автору належить виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Отже, з моменту створення твору будь-яка особа, яка бажає його використовувати, повинна отримати дозвіл на використання твору. Використання твору без дозволу автора є порушенням авторського права і дає підстави для судового захисту (стаття 50 Закону).