logo search
ОТВЕТЫ ПАТЕНТОВЕДЕНИЕ

22.Фірмове (комерційне) найменування як об’єкт права інтелектуальної власності.

Комерційне (фірмове) найменування має на меті індивіду­алізувати певну особу в процесі здійснення нею діяльності з виробництва та (або) реалізації товарів, надання послуг.

Як і торговельна марка (знак для товарів та послуг), комерційне най­менування виконує функцію індивідуалізації. Однак, якщо перша індивідуалізує товари та послуги суб'єкта серед товарів та послуг інших осіб, то комерційне найменування індивідуалізує самого суб'єкта, його діяльність в цілому. Отже, юридична особа може мати декілька торговельних марок, зареєстрованих для різних видів товарів та послуг, але лише одне комерційне найменування.

Також комерційні найменування та торговельні марки пов’язує те, що вони виконують розрізнювальну функцію. Проте на відміну від торговельних марок комерційні найменування відрізняють певне підприємство від решти незалежно від товарів або послуг, які реалізує або пропонує це підприємство.

У комерційному найменуванні виділяють дві частини: основну частину (відомості про організацій­но-правову форму тощо) та додаткову. До вимог, яким повинно відповідати фірмове найменування, відносять істинність, виключність та постійність. Припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування відбувається у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.

Вимоги до фірмового найменування, як об’єкта права інтелектуальної власності: 1. Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. 2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. 3. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. 4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.