21. Регіональне управління та місцеве самоврядування. Поняття та суть місцевого самоврядування. Його основні ознаки та принципи, моделі управління.
Регіональне управління – це цілеспрямований вплив регіональних органів влади на підприємства, установи та організації, які розміщені на території регіону, з метою досягнення загально регіональних цілей і завдань.
Конституція України у ст.140 дає наступне визначення місцевого самоврядування: це право територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції й законів України
Ознаки місцевого самоврядування:
1. Місцеве самоврядування займає особливе місце в механізмі управління суспільством і державою, виступаючи специфічною формою публічної влади, яка не є складовою частиною механізму державної влади.
2. Місцеве самоврядування має особливий об’єкт управління – питання місцевого значення – предмети відання, перелік яких закріплюється законодавством.
3. Одним із специфічних суб’єктів місцевого самоврядування є територіальна громада. І специфіка полягає в тому, що на місцевому рівні можна розглядати перетворення територіальної громади з учасника управління в його первинного суб’єкта. Як відомо, під управлінням розуміють будь-який цілеспрямований вплив суб’єкта управління на об’єкту управління. Але в умовах самоврядування очевидно сильнішим є вплив управлінської системи самої на себе. Таким чином, є не дві системи – управлінська і та, якою управляють, а одна – самоуправлінська.
4. Самостійність місцевого самоврядування, яка знаходить свій вияв у організаційній і матеріально-фінансовій відокремленості, самостійному вирішенні місцевих справ у рамках компетенції, закріпленої законодавством, самостійній відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
Ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплює основні принципи місцевого самоврядування: народовладдя; законність; гласність; колегіальність; поєднання місцевих та державних інтересів; виборність; правова, організаційна та матеріально-фінансова самостійність у межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітність та відповідальність перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державна підтримки та гарантія місцевого самоврядування; судовий захист прав місцевого самоврядування.
Моделі місцевого самоврядування:
1. Континентальна (європейська) – передбачає поєднання прямого державного правління (держ. адміністрацій) на місцях і місцевого самоврядування.
ОВВ
МДА ОМС
2. Англосаксонська – передбачає відсутність на місцях представників центрального уряду, які опікують виборні муніципальні органи. Роль органів місцевого самоврядування (ОМС) зводиться до того, що вони є складовою частиною політичною системою країни. Контроль з боку держави здійснюється непрямим шляхом, через міністерства та судові органи.
Держава(контролює)
ЦВВ
Суди
ОМС
3. Радянська – проголошує єдиновладдя представницьких органів (рад) на відповідній території. Головне завдання рад є втілення в життя на місцях актів центральних органів влади.
МДА / ОМС
Ради
- 16. Регіональне управління: сутність, цілі та специфіка. Історичні форми управління регіональним розвитком.
- 18. Основні напрями регіонального управління: управління природно-ресурсним потенціалом регіону, управління фінансовими, трудовими ресурсами.
- 20. Механізми реалізації регіональної політики держави: інституційно-правові, організаційні, фінансово-економічні, соціально-психологічні
- 21. Регіональне управління та місцеве самоврядування. Поняття та суть місцевого самоврядування. Його основні ознаки та принципи, моделі управління.
- 22.Роль органів місцевого самоврядування у розвитку регіону. Централізація та децентралізація влади.
- 26. Міністерства України та їх повноваження. Державні служби України та інші центральні органи виконавчої влади: їх статус, функції.
- 27. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади: права, компетенція, функції. Централізація та децентралізація у структурній організації державного управління.
- 28. Місцеві державні адміністрації в системі державного управління. Основні завдання, правовий статус, компетенція місцевих державних адміністрацій.
- 29. Повноваження, порядок формування та робота місцевих державних адміністрацій. Структура місцевих державних адміністрацій, їх діяльність.
- 30. Управління факультативними територіальними одиницями. Господарсько-правовий механізм діяльності територій із спеціальним статусом.
- 31.Історичний аспект та конституційно-правові засади місцевого самоврядування в Україні. Державна політика у сфері місцевого самоврядування.
- 32.Всесвітня Декларація місцевого самоврядування, Європейська Хартія місцевого самоврядування та проблеми функціонування інституту місцевого самоврядування в Україні.
- 33.Правовий статус органів місцевого самоврядування в системі державного управління.
- 35.Асоціації та інші форми добровільного об’єднання органів місцевого самоврядування. Особливості здійснення самоврядування в містах Києві та Севастополі.
- 37.Державне регулювання економіки, його цілі, функції, об’єкти.
- 38.Роль держави у розвитку підприємництва.
- 39.Засоби впливу на розвиток промислового і сільськогосподарського виробництва, сфери обігу і торгівлі.
- 40.Управління зовнішньоекономічним сектором.
- 41.Особливості управління соціальною сферою. Соціальна політика держави: необхідність, сутність, цілі та принципи.
- 42.Моделі соціальної політики. Методи впливу держави на розвиток соціальних відносин.
- 43.Державне управління в адміністративно-політичній сфері. Види політики держави, їх цілі, принципи формування, інструменти реалізації.
- Національна безпека та державне управління.
- 45. Специфіка управління у сфері культури та ідеології
- 46. Державне управління у сфері освіти, молодіжної політики, культури, науки, туризму, спорту, охорони здоров’я.
- 47. Державне управління і сфера особистого життя людини.
- 48. Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів державної влади в Україні. Орган влади як об’єкт організації. Організація як процес і функція управління.
- 49 . Сутність і особливості менеджменту органу державної влади, регламент його діяльності.
- 56. Державна служба; поняття, правовий статус державних службовців
- 57. Система правових актів про державну службу та правовий статус державних службовців
- 59. Атестація державних службовців
- 60. Етика поведінки державних службовців
- Управління державною службою. Державна кадрова політика. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації державних службовців.
- 62 Бюрократія і бюрократизм у державному управлінні: світові тенденції та вітчизняна специфіка.
- 63 Поняття ефективності в управлінні. Чинники та критерії ефективності державного управління.
- 64 Загальна соціальна ефективність державного управління. Ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади.
- 66). Здійснення державного контролю щодо виконавчої влади з боку суб’єктів інших гілок влади: парламентський контроль, прокурорський нагляд, судовий контроль, адміністративний нагляд міліції.
- 67). Громадський контроль за діяльністю органів державного управління.
- 73. Проблеми взаємовідносин гілок державної влади в Україні у сфері управління. Необхідність реформування системи державного та регіонального управління.
- 77. Суть та основні напрями адміністративної реформи в Україні. Концептуальні засади реформування центральних та місцевих органів влади, напрями вдосконалення управління регіональним розвитком
- 1. Загальні засади адміністративної реформи та засоби забезпечення її здійснення
- Реформа системи органів виконавчої влади
- Реформування у сфері місцевого самоврядуванні
- 79. Створення сучасного нормативно-правового, наукового та інформаційного забезпечення системи державного управління