35.Асоціації та інші форми добровільного об’єднання органів місцевого самоврядування. Особливості здійснення самоврядування в містах Києві та Севастополі.

Асоціацією, іншим добровільним об'єднанням органів місцевого самоврядування є добровільне формування, створене органами місцевого самоврядування з метою об'єднання зусиль щодо захисту прав та інтересів відповідних територіальних громад, концентрації засобів для розв'язання спільних для цих територіальних громад проблем, обміну досвідом діяльності, створення умов для більш ефективного здійснення функцій та повноважень місцевого самоврядування, покращання якості громадських послуг, що надаються в системі місцевого самоврядування.В діяльності асоціацій, інших добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування згідно з їх статутними документами можуть брати участь асоційовані члени - фізичні та юридичні особи, що не є органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами або органами самоорганізації населення.Асоціації, інші добровільні об'єднання органів місцевого самоврядування за своїм цільовим призначенням поділяються на дві групи:

громадсько-політичні;

спеціалізовані (взаємодії з окремих питань соціально-економічного та культурного розвитку громад чи регіонів).

Громадсько-політичними є такі асоціації, інші добровільні об'єднання органів місцевого самоврядування, що створюються з метою представництва і захисту прав та інтересів територіальних громад, органів місцевого самоврядування у їх взаємовідносинах з органами державної влади, сприяння поступальному розвитку місцевого самоврядування в Україні, координації діяльності органів місцевого самоврядування відповідного територіального рівня в усіх сферах життєдіяльності територіальних громад (регіонів), представництва територіальних громад (регіонів) України у міжнародних відносинах. Громадсько-політичні асоціації, інші добровільні об'єднання органів місцевого самоврядування можуть мати всеукраїнський, регіональний (міжрегіональний) та місцевий статус.

Спеціалізовані асоціації, інші добровільні об'єднання органів місцевого самоврядування створюються за функціональною ознакою - з метою координації зусиль органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, органів самоорганізації населення щодо розробки та здійснення окремих проектів та програм соціально-економічного та культурного розвитку територіальних громад, спільного вирішення проблемних питань, що є типовими для окремих категорій територіальних громад (територіальних громад монопрофільних, шахтарських, курортних, гірських тощо сіл, селищ, міст) або таких, що стосуються виконання окремих функцій місцевого самоврядування. Спеціалізовані асоціації, інші добровільні об'єднання органів місцевого самоврядування можуть мати регіональний (міжрегіональний) чи місцевий статус.

Основними принципами здійснення повноважень асоціаціями, іншими добровільними об'єднаннями органів місцевого самоврядування є:

• самостійність у здійснені власних повноважень;

• добровільність делегування та виконання делегованих повноважень;

• делегування повноважень з одночасною передачею матеріальних і фінансових ресурсів,

• підзвітність відповідним органам місцевого самоврядування з питань виконання делегованих повноважень;

• державне сприяння виконанню власних та делегованих повноважень.

Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ" від 15 січня 1999 р. стосовно здійснення місцевого самоврядування в місті Києві встановлює, що з метою врахування особливостей функціонування міста Києва як столиці України Київська міська рада затверджує Статут територіальної громади міста Києва, який підлягає обов'язковій реєстрації в Міністерстві юстиції України. Місцеве самоврядування в місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.

Система місцевого самоврядування в місті Києві включає:

територіальну громаду міста; міського голову;міську раду;виконавчий орган міської ради;районні ради;виконавчі органи районних у місті рад;органи самоорганізації населення.

Члени територіальної громади міста Києва мають право в установленому порядку організовувати і брати участь у зборах громадян за місцем проживання, ініціювати розгляд у раді будь-якого питання місцевого самоврядування, створювати органи територіальної самоорганізації населення.Київська міська рада, районні в місті ради діють як представницькі органи. Вони є юридичними особами. Київська міська рада утворює Президію Київської міської ради. Система місцевого самоврядування, органи й посадові особи місцевого самоврядування в АРК формуються і функціонують відповідно до Конституції України і Закону України від 21 травня 1997 р. "Про місцеве самоврядування в Україні. Відповідно до ст. 140 Конституції України і статей 2, 5 Закону України від 21 травня 1997 р. "Про місцеве самоврядування в Україні", основою місцевого самоврядування, його первинним суб'єктом є територіальна громада, що "прив'язана" до певної адміністративно-територіальної одиниці.

Конституція АРК щодо місцевого самоврядування не містить положень, які дублюють відповідні положення Конституції України. У розділі IV "Місцеве самоврядування в Автономній Республіці Крим" Конституції АРК міститься всього лише одна глава 9 "Здійснення місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим" (статті 42—47), в якій регламентовані тільки особливості здійснення місцевого самоврядування на території республіки.

У ст. 42 глави 9 Конституції АРК установлюються правові основи місцевого самоврядування в республіці. Закріплюється, що місцеве самоврядування в АРК здійснюється відповідно до Конституції України і законів України. Відповідно до Конституції України законами України Автономній Республіці Крим можуть делегуватися повноваження із забезпечення збалансованого соціально-економічного й культурного розвитку Автономної Республіки Крим, реалізації програм соціально-економічного, культурного й іншого розвитку автономної республіки.

Конституція АРК тісно пов'язує і співвідносить здійснення місцевого самоврядування із забезпеченням дотримання прав і свобод громадян в Автономній Республіці Крим. У ч. 1 ст. 43 Конституції АРК закріплюється, що відповідно до Конституції України Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень бере участь у забезпеченні прав і свобод громадян на території республіки Крим.Так, Верховна Рада АРК і органи місцевого самоврядування на взаємопогоджувальній основі й у порядку, зумовленому Конституцією АРК і законодавством України, можуть об'єднувати фінансові та матеріальні засоби, майно, координувати діяльність органів і служб, установ і організацій для підготовки й реалізації спільних програм і проектів, спільного вирішення інших питань, віднесених до їхньої компетенції.

36.Громадянин в державному управлінні. Поняття і основні характеристики громадянства. Права, свободи і обов’язки громадян: система закріплення. Взаємовідносини громадян і органів державного управління.

Громадянство України - це стійкий, необмежений у просторі правовий зв'язок фізичної особи з Українською державою, засно¬ваний на юридичному визнанні державою цієї особи громадяни¬ном України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов'язків в обсязі, передбаченому Конституцією та закона¬ми України.

Ознаками громадянства як певного зв'язку особи з державою є:

1) правовий характер;

2) необмеженість у просторі й часі;

3) максимальний характер взаємних прав та обов 'язків.

Цей зв'язок виявляється в розповсюдженні на відповідну особу суверенної влади держави незалежно від місця її проживання - на території держави чи за її межами.

Система конституційно-правових норм, що регулюють питання громадянства:

1. Конституція України.

2. Закон України «Про громадянство України» в редакції Зако¬ну від 18 січня 2001 р.

3. Чинні міжнародні договори України з питань громадянства.

4. Підзаконні акти (наприклад, Указ Президента України від 27 березня 2001 р. № 215/2001 «Питання виконання Закону Украї¬ни «Про громадянство України»).

За своїм змістом права громадян можна поділити на три групи:

1) на участь у державному управлінні та соціально-політичну активність: право на державну службу, внесення пропозицій, одержання необхідної інформації та документів у встановленій формі, проведення зборів, мітингів, демонстрацій, створення громадських об'єднань чи належність до них тощо;

2) на одержання допомоги від відповідних компетентних організацій: право на медичну, санітарно-епідеміологічну допомогу, безкоштовне користування благами (бібліотеками, парками тощо), користування транспортом, одержання оплатних та інших послуг;

3) на права, які захищають: в адміністративному порядку (адміністративна скарга, адміністративно-юрисдикційне провадження), судовому порядку (скарга, позов), громадянин особисто (необхідна оборона).

Взаємодіючи з органами виконавчої влади, громадяни реалізують насамперед права: на участь в управлінні; на об'єднання; на проведення мітингів, демонстрацій, зборів; на особисті або колективні звернення до державних органів; на свободу й особисту недоторканність; на недоторканність житла; на пересування; на інформацію; на відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями державних організацій, а також посадових осіб під час виконання ними службових обов'язків.

Обов'язки громадян у сфері державного управління можна поділити на 2 групи.

Перша група — це так звані абсолютні обов'язки, які не залежать від конкретних обставин і випливають із норм Основного Закону та законодавчих актів держави. До них належать обов'язки: додержуватися Конституції та законів України, державної дисципліни; охороняти інтереси держави, сприяти зміцненню її могутності й авторитету; захищати Батьківщину; оберігати природу, охороняти її багатства; сплачувати податки; сприяти охороні громадського порядку; оберігати історичні пам'ятки та інші культурні цінності.

Другу групу становлять відносні обов'язки, які виникають із правомірних, а в деяких випадках — неправомірних дій, спрямованих на придбання будь-яких прав чи їх збереження. Такі обов'язки не є постійними — права абітурієнта, власника транспортних засобів, читача бібліотеки тощо. До обов'язків громадян належать і такі, що виникають у зв'язку з правопорушенням (наприклад, сплатити штраф, відшкодувати збитки).

Деякі обов'язки громадян виникають у зв'язку з видом їх діяльності — державні службовці, члени громадських об'єднань та ін. Конкретний обсяг обов'язків регулюється багатьма нормативними актами адміністративно-правового характеру, в тому числі статутами, положеннями, кваліфікаційними характеристиками. Невиконання їх обумовлює застосування до винних громадян юридичної відповідальності.