Призначення

призвана замінити паперові (готівкові) гроші та стати зручним, легким і безпечним платіжним інструментом "га­манець", та спростити отримання дрібних кредитів

ознаки

Літеральності, оскільки зміст картки оформлюється в письмовій формі яка виражається в електронному вигляді. Презентаційність, полягає у томц, що для презентації пластикової картки як цінного паперу необхідне здійснення конклюдентних дій, а саме, розпізнавання картки шляхом вводу коду доступу банкоматом чи приладом для здійснення розрахунків

Ідентифікаційність. Будь-яка картка має обов‘язкові реквізити (ідентифікаційний номер, ім‘я держателя, найменування, магнітна стрічка, код доступу) Є цінним папером на пред‘явника, оскільки скористатися нею може будь-яка особа, якій відомий код доступу

Є ощадним сертифікатом

Види

За приналежністю прав іменна, ордерна оскільки вона не індосується а вільно передається, то лише тільки в банках при предьявлені її з паспортом або на підставі довіреності, на пред‘явника, оскільки скористатися нею може будь-яка особа, якій відомий код доступу

За терміном дії залежить перш за все від підстави її видачі та видів пластикових карт

На обмежений строк, На необмежений строк

За системою транснаціональних розрахунків VISA CARD, MAESTRO CARD, CIRRUS

AMERICAN EXPRESS

ЧЕКИ паперовий розрахунковий документ установленої форми, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця платнику про сплату чекодержателю зазначеної в ньому суми коштів протягом встановленого строку

Призначення для зменшення готівкового обігу і здійснення розрахунків

сторони чекового обігу

Чекодавець, це особа, яка видала чек (чекодавець) і тим самим дала розпорядження банку про виплату певної суми грошей

Чекоутримувач – це особа, яка уповноважена чекодавцем на отримання грошової суми

Платником являється банк у якого з чекодавцем обов‘язково існує домовленість (угода) про обов‘язок банку оплачувати виписані чекодавцем чеки за рахунок коштів які зберігаються на спеціальному рахунку, чи спеціально депонованої суми

Види

За приналежністю прав Іменний. На спеціально відведеній графі вписується ім‘я чекодержателя, Ордерні чеки, які передаються шляхом індосаменту

За формою у брошурованому вигляді (чекові книжки) по10, 20, 25 аркушів, у вигляді окремих бланків для здійснення фізичними особами одноразових операцій, облік яких банки ведуть окремо від чекових книжок

За терміном дії один рік - строк дій чекової книжки, три місяці з дня їх видачі, без врахування дня їх видачі на розрахунковий чек який видається фізичній особі для одноразового розрахунку

У п.8 розділу 4 Інструкції НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті забороняється здійснювати видачу розрахункових чеків на пред‘явника.

73. До особливої групи об'єктів цивільних прав відносяться нематеріальні блага, під якими розуміються ті, що не мають економічного змісту і не віддільні від особи, їх носія блага і свободи, визнані чинним законодавством. Характерна особливість цієї групи об'єктів полягає в тому, що вони:  1) не мають матеріального (майнового) змісту;  2) невіддільні від особи їх носія;  3) володіють властивістю індивідуалізації самої особи володаря цих прав.  ЦК України містить правила, направлені на врегулювання і захист нематеріальних благ, які істотно відрізняються від колишнього цивільного законодавства . Нематеріальні блага розглядаються як різновид об'єктів, з приводу яких можуть виникати цивільні правовідносини. Перелік нематеріальних благ, що юридично захищаються, можна підрозділити на: а) нематеріальні блага, що набуваються громадянами і юридичними особами через народження (створення), і б) нематеріальні блага, що набуваються ними через закон. Те, що ЦК України дає лише зразковий перелік нематеріальних благ, що користуються цивільно-правовим захистом, дозволяє зробити висновок про те, що об'єктом цивільно-правових відносин може виявитися і не назване ЦК нематеріальне благо. До нематеріальних благ, що набуваються громадянами і юридичними особами через народження (створення), відноситься життя, здоров'я, гідність особи, особиста недоторканність, честь і добре ім'я, ділова репутація, недоторканність приватного життя, особиста і сімейна таємниця; до нематеріальних благ, що набуваються через закон, - право вільного пересування, право вибору місця перебування і проживання, право на ім'я, інші особисті немайнові права. Як інші нематеріальні права, - право на життя, здоров'я і ін. Особисте немайнове право, що кореспондує нематеріальному благу або що існує окремо від нього, виявляється як би благом другого рівня, а саме життя, здоров'я і ін. є благом, яке передує праву на нього, і в цьому сенсі можуть визнаватися благом першого рівня.  Поняття "Нематеріальне благо" є збірним, таким, що відноситься як до самого "блага", так і до особистих немайнових прав. Наявністю цих доданків нематеріального блага можна пояснити тим, що в характеристиці відносин, регульованих цивільним законодавством, мовиться, з одного боку, про регулювання, а з іншою, про захист нематеріальних благ, що не слід розуміти як зіставлення регулювання захисту, і навпаки, бо здійснення захисту припускає регулювання, а регулювання може виявитися безглуздим за відсутності захисту. Блага першого рівня нерозривно пов'язані з самим існуванням особи. Вони об'єктивно існують незалежно від їх правової регламентації і лише у випадках посягань на ці блага потребують правового захисту. Право громадян на захист честі, достоїнства, ділової репутації є їх конституційним правом, а ділова репутація юридичних осіб - однією з умов їх успішної діяльності. Блага другого рівня: право на ім'я, право авторства і інші особисті немайнові права - є суб'єктивними правами, створюючими зміст конкретного правовідношення і тим самим вже врегульованими нормами права. У разі ж порушення цих прав вони користуються правовим захистом . Правовідношення, елементом якого є суб'єктивне право особи на нематеріальне благо, є абсолютним, оскільки управомоченному суб'єктові протиставляються абсолютно всі, зобов'язані утримуватися від порушення цього права. Проте у разі його порушення воно набуває характеру відносного правовідношення. Для обох складових "нематеріальних благ" характерними виявляються, принаймні, дві нерозривно зв'язані між собою ознаки. Це: 1) відсутність матеріального (майнового) змісту і 2) нерозривний зв'язок з особою носія, що зумовлює невідчужуваність і непередаваність цього блага. Невідчужуваність нематеріальних благ не виключає того, що їх здійснення і захист можуть бути доручені третім особам, наприклад, позови про захист честі і гідності неповнолітніх можуть пред'явити їх законні представники. Відсутність економічного змісту нематеріального блага, його нерозривний зв'язок з особою носія є необхідними, але не винятковими ознаками. Будучи невіддільним від особи носія даного нематеріального блага, наявність цього блага індивідуалізує, робить неповторною саму особу носія. Нематеріальні блага характеризують суспільний стан їх володаря і є його невід'ємним, хоча і схильним змінам, якістю протягом всього періоду його існування. Нематеріальні блага існують без обмеження терміну їх дії. Слід, втім, відзначити, що обидві ці ознаки певною мірою носять умовний характер. Утиск нематеріальних благ може мати для їх носія вельми відчутні наслідки економічного характеру. Так, підрив ділової репутації юридичної особи або індивідуального підприємця може викликати відтік клієнтури, посилювання умов надання кредиту і так далі. З іншого боку, ділова репутація, що склалася, служить гарантом того, що особа, що займається підприємницькою діяльністю, залишиться на плаву і тоді, коли її справи тимчасово похитнулися. Що ж до іншої ознаки нематеріальних благ, а саме невіддільності від їх носія, то і їх значення не слід перебільшувати. Багато з них спочатку призначений до того, щоб циркулювати в цивільному обороті і приносити прибуток. Це відноситься, зокрема, до такого нематеріального блага, як інтелектуальна власність. Специфічна підстава виникнення особистих немайнових прав на нематеріальні блага: не через юридичний факт, а безпосередньо на підставі вказівки закону. Зміст особистого немайнового права не включає, за загальним правилом, здійснення позитивних цивільно-правових дій, хоча управомоченний суб'єкт на свій розсуд використовує ті, що належать йому особисті нематеріальні блага. Зобов'язані особи повинні утримуватися від порушення відповідного блага, наприклад, від вторгнення в особисте життя громадянина, від неправомірного використання найменування юридичної особи (імені громадянина). Разом з тим не допускається використання що належить громадянинові (юридичній особі) прав виключно з наміром заподіяти шкоду іншій особі, а також зловживання правом в інших формах . Особливість здійснення особистих немайнових прав полягає в тому, що законом визначаються не межі реалізації нематеріальних благ управомоченою особою, а встановлюються межі втручання сторонніх осіб в особисту сферу і, якщо ці межі порушуються, допускається застосування примусових заходів до їх відновлення. При встановленні меж поведінки управомочених і зобов'язаних осіб істотного значення набувають норми моралі. Особисті нематеріальні блага представляють самостійну цінність для їх носія і існують незалежно від ступеня і характеру їх правового врегулювання. Останніми роками під впливом багатьох чинників економічного, політичного, міжнародно-правового характеру розширена правова регламентація особистих немайнових відносин і розширений перелік нематеріальних благ, що підлягають захисту цивільно-правовими способами.