§ 12. Поняття і види джерел конституційного права.
Джерело права – це форма (спосіб) існування правових норм, яка перетворює право (як волю) в об’єктивовану реальність.
Джерел права. Це акти-документи, традиції, правові (в тому числі й конституційні) звичаї, правові прецеденти. У більшості випадків вони складають систему джерел права (відповідно – систему джерел галузі права). Все це повною мірою стосується й конституційного права, яке також має відповідну систему джерел.
Джерела конституційного права закріплюють найважливішу сферу політико-правових відносин, які виникають у процесі здійснення народовладдя. Це обумовлює багатство змісту таких джерел, оскільки народовладдя – надзвичайно складний комплекс економічних, політичних, соціальних, соціально-психологічних та інших відносин. Такі відносини виникають при безпосередній реалізації національного, державного та народного суверенітету народу. В таких джерелах втілюються основи конституційного ладу, взаємовідносини особи й держави, національного і адміністративно-територіального будівництва, побудови органів державної влади. Одна з особливостей джерел конституційного права полягає в тому, що значна їх частина має політичний характер. І це цілком природно, оскільки конституційне право – найбільш “політизована” галузь національної системи права.
Джерела конституційного права є результатом правотворчості державних органів та безпосереднього творення права самим народом. Причому така правотворчість має особливий характер, оскільки вона закріплює найбільш важливі відносини – відносини влади.
Джерела конституційного права мають комплексний характер, оскільки об’єднують і матеріальні, і процесуальні норми.
І нарешті, варто мати на увазі, що більшість джерел конституційного права виходять за межі права: можна говорити про економічні джерела (наприклад, відносини власності), політичні (програми і платформи діяльності політичних партій, інші документи політичного характеру), соціальні (соціальна діяльність класів, соціальних груп, громадських об’єднань), соціально-психологічні (різноманітні психологічні установки, мораль).
У своїй сукупності джерела конституційного права утворюють надзвичайно складну як за структурою, так і за змістом динамічну систему, елементами якої є акти, що містять конституційно-правові норми. Множинність конституційних відносин та різноманітність їх об’єктів обумовлюють різні види правових приписів, а відтак – різноманітність видів джерел конституційного права.
- § 1. Конституційне право – провідна галузь права України.
- § 2. Поняття і предмет конституційного права України.
- § 3. Роль конституційного права України в системі права України.
- § 4. Основні принципи та система конституційного права України.
- § 5. Поняття і система інститутів конституційного права України.
- § 6. Конституційно-правові норми, їх особливості та види.
- § 7. Порядок реалізації конституційно-правових норм.
- § 8. Поняття і види конституційно-правових відносин.
- § 9. Суб’єкти і об’єкти конституційних відносин.
- § 10. Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин.
- § 11. Структура конституційно-правових норм.
- § 12. Поняття і види джерел конституційного права.
- § 13. Види джерел конституційного права України.
- § 14. Конституція України – основне джерело конституційного права України.
- § 15. Загальна характеристика і основні риси Конституції України.
- § 16. Поняття, види і роль закону в системі джерел конституційного права України.
- § 17. Порядок прийняття законів.
- § 18. Стадії законодавчого процесу.
- § 19. Значення і юридична сила конституційних і звичайних законів.
- § 20. Суть конституціоналізму.
- § 21. Суть фактичної та юридичної конституції.
- § 22. Історія розвитку Конституції України.
- § 23. Значення та характеристика Конституції п. Орлика.
- § 24. Основні положення Конституції України.
- § 25. Поняття і принципи конституційного устрою України.
- § 26. Поняття і властивості державного суверенітету України.
- § 27. Суверенітет і принципи держави України.
- § 28. Організація державної влади в Україні.
- § 29. Розподіл державної влади.
- § 30. Суть і зміст народовладдя в Україні.
- § 31. Форми здійснення прямого народовладдя в Україні.
- § 32. Поняття і форми представницької демократії.
- § 33. Правові гарантії здійснення народовладдя.
- § 34. Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.
- § 35. Поняття громадянства і засоби його набуття.
- § 36. Інститут громадянства в Українській державі. Порядок набуття і припинення громадянства України.
- § 37. Класифікація прав і свобод громадян.
- § 38. Політичні права і свобода громадян України.
- § 39. Соціально-економічні та інші права громадян України.
- § 40. Система обов’язків громадян України.
- § 41. Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
- § 42. Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
- § 43. Поняття категорії осіб без громадянства. Права і обов’язки осіб без громадянства.
- § 44. Поняття національного режиму.
- § 45. Поняття права притулку.
- § 46. Взаємозалежність і співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- § 47. Правове регулювання підприємницької діяльності.
- § 48. Поняття, форма і принципи державного устрою України.
- § 49. Державно-правові ознаки України як держави.
- § 50. Поняття суверенітету держави України.
- § 51. Поняття і зміст компетенції держави України.
- § 52. Поняття і значення адміністративно-територіального поділу держави.
- § 53. Основні принципи адміністративно-територіального поділу України.
- § 54. Види адміністративно-територіальних одиниць в Україні.
- § 55. Порядок зміни адміністративно-територіального поділу України
- § 56. Державні символи України.
- § 57. Поняття, ознаки і система органів Української держави.
- § 58. Верховна Рада України в системі органів Української держави.
- § 59. Порядок утворення Верховної Ради та її компетенція.
- § 60. Постійні комісії Верховної Ради України.
- § 61. Правовий статус Президента України.
- § 62. Президент України – найвища посадова особа держави і глава виконавчої влади.
- § 63. Кабінет Міністрів України – орган державної виконавчої влади.
- § 64. Порядок формування і склад Кабінету Міністрів України.
- § 65. Компетенція Кабінету Міністрів України.
- § 66. Правоохоронні органи в системі органів Української держави.
- § 67. Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- § 68. Демократизм виборчої системи в Україні.
- § 69. Основні принципи виборчої системи в Україні.
- § 70. Порядок організації та проведення виборів.
- § 71. Гарантії здійснення виборчого права.
- § 72. Поняття і види референдумів.
- § 73. Принципи участі громадян у референдумах.
- § 75. Депутати – повноважні представники народу в Радах народних депутатів.
- § 76. Повноваження депутатів.
- § 74. Демократичні засади підготовки і проведення референдумів
- § 77. Права депутатів.
- § 78. Обов’язки депутатів.
- § 79. Основні гарантії депутатської діяльності.
- § 80. Депутатський запит і депутатське звернення.
- § 81. Місцеві органи влади і самоуправління в системі органів держави, їх роль і значення.
- § 82. Основні принципи утворення місцевих органів влади. Терміни повноважень.
- § 83. Система і компетенція місцевих Рад народних депутатів.
- § 84. Організаційно-правові форми діяльності місцевих Рад.
- § 85. Конституційний Суд України, його повноваження і роль у системі органів держави.
- § 87. Діяльність депутатів у Раді та її органах.
- § 88. Організація роботи Верховної Ради України.
- § 90. Конституційне регулювання економічних відносин.