196. Організація державного управління у сфері закордонних справ
Управління закордонними справами
Конституція України (ст. 18) відзначає, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
Відповідно до конституційних норм визначення засад зовнішньої політики є компетенція Верховної Ради України (ст. 85), а керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави здійснює Президент України. Він же представляє державу в міжнародних відносинах, веде переговори та укладає міжнародні договори України; приймає рішення про визнання іноземних держав; призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав (ст. 106).
Центральним органом державної виконавчої влади у цій сфері є Міністерство закордонних справ України (МЗС). Воно забезпечує у межах своїх повноважень проведення зовнішньої політики України і здійснює координацію діяльності всіх учасників зовнішньополітичних зв'язків України.
Головними завданнями МЗС є:
участь у реалізації державного суверенітету України у сфері зовнішньополітичної діяльності, сприяння піднесенню міжнародного авторитету держави;
забезпечення в межах своїх повноважень проведення єдиного зовнішньополітичного курсу України з метою всебічного розвитку політичних, економічних, гуманітарних, наукових та інших зв'язків із зарубіжними країнами; і розробка і участь у здійсненні концепції розвитку зовнішньополітичної діяльності держави;
захист прав та інтересів України, її фізичних і юридичних осіб за кордоном;
аналіз зовнішньополітичної діяльності України, розробка і здійснення комплексу заходів, спрямованих на підвищення ефективності зовнішньополітичних зв'язків України, насамперед надання організаційно-методичної та інформаційної допомоги учасникам зовнішньополітичних відносин;
організація, координація та фінансування роботи представництв України за кордоном, а також сприяння діяльності представництв іноземних держав на території України.
З метою виконання покладених на нього завдань МЗС:
1) розробляє та подає Кабінету Міністрів України пропозиції про вирішення стратегічних питань зовнішньополітичних відносин, реалізацію пріоритетних напрямів співробітництва з іншими державами;
2) забезпечує створення сприятливих зовнішньополітичних умов для встановлення і розвитку відносин між Україною та іншими державами на двосторонньому, регіональному та глобальному рівнях;
3) забезпечує участь України у підготовці міжнародних договорів з іншими країнами і міжнародними організаціями та подає до Кабінету Міністрів України пропозиції про підписання, ратифікацію, прийняття, схвалення міжнародних договорів або приєднання до них. При необхідності готує пропозиції щодо приведення законодавства України у відповідність з її міжнародними зобов'язаннями;
4) зберігає оригінали текстів міжнародних договорів України, веде їхній облік;
5) здійснює нагляд за виконанням міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України та іноземними державами міжнародних договорів України;
6) бере участь у роботі міжнародних організацій, органів міжурядових комісій та комітетів, конференцій, конгресів, симпозіумів і нарад з питань міжнародної політики, приймає іноземні делегації для обговорення питань зовнішньої політики;
) вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції ,, щодо створення, реорганізації та ліквідації за кордоном посольств, консульських установ, постійних представництв України при міжнародних організаціях і представництв МЗС в Україні та спрямовує їх роботу;
8) оформлює представникам України повноваження на участь у роботі міжнародних органів;
9) веде облік іноземних представництв та їх персоналу на території України, підтримує з ними контакти з метою опрацювання та вирішення питань подальшого розвитку і розширення відносин з країнами, які вони представляють;
10) координує діяльність міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади України у сфері зовнішньополітичних відносин;
11) забезпечує візову політику України, видачу дипломатичних і службових паспортів;
12) сприяє міністерствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади та іншим юридичним особам України у їх зовнішньополітичній діяльності, подає їм відповідну методичну, консультаційну та інформаційну допомогу;
13) аналізує найважливіші тенденції світового розвитку щодо їх впливу на інтереси України, вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції про вжиття заходів для підвищення ефективності зовнішньополітичних зв'язків України;
14) забезпечує проведення у системі МЗС єдиної кадрової політики та функціонування структур, пов'язаних з підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів для представництв України за кордоном;
15) вживає заходів, спрямованих на забезпечення державної політики з питань зайнятості, поліпшення умов праці, житлових, побутових умов і медичного обслуговування працівників системи МЗС;
16) організує здійснення заходів з питань цивільної оборони, забезпечує на випадок війни евакуацію представництв, документів і майна дипломатичних і консульських представництв України з інших країн, що перебувають у стані війни, та громадян України, котрі тимчасово перебувають у цих країнах;
17) розробляє та затверджує кошториси доходів і видатків відповідних закордонних установ України;
18) веде бухгалтерський облік і здійснює контроль за використанням фінансових ресурсів закордонними установами України.
До системи МЗС входять дипломатичні представництва, консульські установи, постійні представництва України при міжнародних організаціях, представництва МЗС в Україні, а також установи й організації, пов'язані з підготовкою, перепідготовкою, підвищенням кваліфікації кадрів.
Дипломатичне представництво України є постійно діючою установою України за кордоном, що покликана підтримувати офіційні міждержавні відносини, здійснювати представництво України, захищати інтереси України, права та інтереси її громадян і юридичних осіб.
Керівництво дипломатичним представництвом здійснює Міністерство закордонних справ України, діяльність дипломатичного представництва базується на положеннях Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року, двосторонніх та інших багатосторонніх міжнародних договорів України, законодавства України та держави перебування.
Функції дипломатичного представництва України включають:
1) представництво України в державі перебування та підтримання з цією державою офіційних відносин;
2) захист інтересів України, прав та інтересів її громадян та юридичних осіб в державі перебування;
3) ведення переговорів з урядом держави перебування;
4) з'ясування всіма законними засобами становища і подій у державі перебування та інформування про них відповідних органів України;
5) поширення в державі перебування інформації про становище в Україні і події міжнародного життя;
6) заохочення дружніх відносин між Україною і державою перебування та розвиток їх співробітництва в галузі економіки, культури і науки.
Дипломатичне представництво України за дорученням Міністра закордонних справ України може виконувати і консульські функції.
Главою дипломатичного представництва України є посол або посланник, або повірений у справах. Глава дипломатичного представництва є головним представником України в державі перебування. Він здійснює загальне керівництво, координацію та контроль за діяльністю всіх установ України, спеціалістів, делегацій, посадових та інших осіб, які перебувають у цій державі.
- 1.Поняття управлінської діяльності
- 2. Види управлінської діяльності
- 3.Законність та дисципліна в державному управлінні
- 4. 5. Поняття та зміст державного управління
- 6.7. Поняття та система принципів державного управління
- 8.Поняття та зміст методів адміністративно-правового регулювання
- 9. Види методів адміністративно-правового регулювання
- 10.Предмет адміністративного права
- Види дефектних актів управління
- Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- Джерела адміністративного права.
- Адміністративне право як наука.
- Адміністративне право як навчальна дисципліна.
- Історія виникнення і розвитку адміністративного права.
- Поняття адміністративно-правових норм.
- Структура адміністративно-правових норм.
- 21. Склад суду та відводи
- 22. Види адміністративно-правових норм.
- 23. Імперативність адміністративно-правових норм.
- 24. Диспозитивність адміністративно-правових норм.
- 25. Розкрити метод приписів.
- 26. Розкрити метод дозволів.
- 27. Розкрити метод заборон.
- 28. Дія адміністративно-правових норм
- 30. Зміст адміністративно-правових відносин.
- 31.Види адміністративно-правових відносин
- 32. Державний контроль у сфері юстиції
- 33. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики
- 34. Повноваження Президента України в сфері діяльності законодавчої влади.
- 35. Повноваження Президента України в сфері діяльності виконавчої влади.
- 36. Повноваження Президента України в сфері діяльності судової влади.
- 37. Правовий статус Адміністрації Президента України.
- 38. Поняття органів виконавчої влади.
- 39. Види органів виконавчої влади.
- 40.Органи виконавчої влади загальної, галузевої і міжгалузевої компетенції
- 41.Правовий статус Кабінету Міністрів України.
- 42Правовий статус центральних органів виконавчої влади.
- 43Правовий статус місцевих державних адміністрацій.
- 44Поняття та принципи державної служби.
- 45Проходження державної служби.
- 46. Підстави припинення державної служби.
- 47Конкурс на посаду державного службовця.
- 48Атестація державних службовців.
- 49Види державних службовців та різниця між ними.
- 60. Види об‘єднань громадян.
- 61. Легалізація об’єднань громадян.
- 62. Правосуб’єктність об’єднань громадян.
- 63. Правовий статус політичних партій.
- 64. Вимоги до засновників та членів політичних партій.
- 65. Правовий статус громадських організацій.
- 66. Вимоги до засновників та членів громадських організацій.
- 69. Система органів місцевого самоврядування.
- 73. Адміністративна правосуб’єктність громадян України.
- 74.Особливості адміністративної правоздатності громадян України.
- 76. Види звернень громадян.
- 77. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян.
- 78.Особливості правового статусу біженця.
- 81. Квота імміграції в Україні Стаття 4. Квота імміграції (зу про іміграцію)
- 82. Поняття функцій державного управління Поняття функції державного управління
- 83. Види функцій державного управління
- 84. Поняття форм державного управління
- 85. Види форм державного управління
- 86. Державний контроль у сфері підприємництва
- 87. Поняття методів державного управління.
- 88. Адміністративний та економічний методи державного управління
- 89. Методи державного управління переконання та примусу
- 90Класифікація заходів адміністративного примусу.
- 91.Поняття та юридичне значення актів державного управління.
- 92Види актів державного управління.
- 93Вимоги, що ставляться до правових актів управління.
- 94Презумпція правильності акта державного управління.
- 95Порядок зміни актів державного управління.
- 96Порядок зупинення актів державного управління.
- 97Порядок скасування актів державного управління.
- 98Підстави припинення дії актів управління.
- 99Поняття дефектних актів управління.
- 100 Види дефектних актів управління
- 101. Поняття адміністративної відповідальності
- 102. Назвіть основні відмінності адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності
- 103. Поняття адміністративного правопорушення
- 104. Склад адміністративного правопорушення.
- 105. Поняття адміністративних стягнень
- 106. Види адміністративних стягнень
- 107. Назвіть обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративні правопорушення.
- 108. Назвіть обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.
- 109. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.
- 110. Необхідна оборона
- 111. Крайня необхідність.
- 112. Неосудність.
- 113. Інститут звільнення від адміністративної відповідальності.
- 114. Інститут обмеження адміністративної відповідальності.
- 115. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх (16-18 років).
- 116. Особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців.
- 117. Особливості адміністративної відповідальності посадових осіб.
- 119. Адміністративна відповідальність юридичних осіб.
- 120. Поняття адміністративного процесу.
- 121. Особливості адміністративного процесу
- 122. Принципи адміністративного процесу
- 123. Суб’єкти адміністративного процесу
- 124. Види проваджень
- 125. Поняття реєстраційного провадження та його стадії.
- 126. Поняття дозвільного провадження та його стадії.
- 127. Поняття контрольного провадження та його стадії
- 128. Стадія адміністративного розслідування провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- 129. Стадія розгляду справи провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- 130. Стадія перегляду постанови провадження у справах про адміністративні правопорушення
- 132Поняття і суть адміністративної юстиції.
- 133.Завдання та принципи адміністративного судочинства
- 134.Публічно-правові спори, що підвідомчі адміністративним судам.
- 135.Предметна підсудність адміністративних справ
- 136.Територіальна підсудність адміністративних справ.
- 137.Інстанцій на підсудність адміністративних справ
- 138. Підсудність кількох пов’язаних між собою вимог.
- Склад суду та відводи.
- 140. Учасники адміністративного процесу.
- 141. Докази в адміністративному судочинстві.
- 142.Строки звернення до адміністративного суду.
- 143. Відкриття провадження в адміністративній справі в суді і-ї інстанції.
- 144. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ в суді і-ї інстанції.
- 145. Адміністративна юстиція у зарубіжних країнах.
- 146. Законність та дисципліна в державному управлінні.
- 147. Контроль в державному управлінні, його суть.
- 148. Види контролю в державному управлінні.
- 149. Поняття та сутність нагляду в державному управлінні.
- 150. Види нагляду в державному управлінні.
- 151. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері економіки.
- 152.Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері економіки.
- 153. Державний контроль у сфері економіки.
- Загальна характеристика банківської системи як об’єкта державного управління.
- Національний банк України як суб’єкт державного управління.
- 156.Система банківського нагляду.
- 157.Організація державного управління у сфері фінансів.
- 158.Контроль з боку державної контрольно-ревізійної служби.
- 159.Загальна характеристика державної політики у сфері підприємництва.
- 160. Організація державного управління у сфері підприємництва.
- 161. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері підприємництва.
- 162.Державний контроль у сфері підприємництва
- 163. Загальна характеристика митної політики України
- 164. Система митних органів.
- 165. Особливості державної служби в митних органах.
- 166. Види митних режимів.
- 167. Загальна характеристика державної політики у сфері економічної конкуренції.
- 168. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики.
- 169. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції.
- 170. Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері.
- Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері.
- Організація державного управління у паливно-енергетичній сфері.
- Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері.
- Організація державного управління у сферах транспорту і зв’язку.
- Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах транспорту і зв’язку.
- Державний контроль та нагляд у сферах транспорту і зв’язку.
- Організація державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.
- Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.
- Державний контроль у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.
- Організація державного управління у сфері освіти.
- Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері освіти.
- 181 Державний контроль у сфері освіти.
- 182. Організація державного управління у сфері науки.
- 183. Організація державного управління у сфері праці та соціальної політики.
- 184. Державний контроль та нагляд у сфері праці та соціальної політики.
- 185. Організація державного управління у сфері охорони здоров’я.
- 187Державний контроль та нагляд у сфері охорони здоров’я.
- 188. Загальна характеристика сфери юстиції.
- 189. Організація державного управління у сфері юстиції.
- Органи реєстрації актів громадянського стану.
- 193. Державний кордон України становить собою лінію, яка визначає межі сухопутної і водної території країни, а також повітряний простір над нею.
- 194. Організація державного управління у сфері внутрішніх справ.
- 195. Міліція: організація, види діяльності і адміністративні повноваження
- 196. Організація державного управління у сфері закордонних справ
- 197. Адміністративно-правовий статус Міністерства закордонних справ України
- 198. Закордонні органи Міністерства закордонних справ: структура, завдання та повноваження
- 199. 200. Функціональний зміст міжгалузевого управління