§ 1. Виконавчі комітети місцевих рад, їх основні функції та повноваження, організація роботи

Відповідно до статей 140 і 141 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад належать створені цими радами виконавчі комітети, відділи, управління тощо.

Згідно з Конституцією та Законом, районні й обласні ради виконавчих органів не мають, а створюють лише власний виконавчий апарат.

Відповідно до пунктів 5 і 6 ст. 25 Закону, затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання; утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради належить виключно до компетенції сільських, селищних, міських рад. У главі 2 Закону визначаються повноваження виконавчих органів цих рад.

Глава 5 Закону визначає порядок формування, організації роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування. Зокрема, у ст. 51 глави 5 йдеться про виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної в місті ради; у ст. 52 – про повноваження виконавчого комітету; у ст. 53 – про організацію його роботи; у ст. 54 г– про відділи, управління та інші виконавчі органи рад.

Відповідно до Закону, виконавчі органи рад мають всі ознаки самостійно структурованих органів місцевого

самоврядування. Вони є юридичними особами, наділеними вико–і іа нчо–розпорядчими функціями і повноваженнями, від свого імені видають нормативно–правові акти, які є обов'язковими для виконання на території відповідної ради. Вони відповідальні та підзвітні перед відповідною радою. Виконавчі органи рад не можуть самостійно здійснювати державно–владні повноваження, оскільки не належать до органів виконавчої влади. У той самий час, відповідно до Конституції і Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи рад здійснюють надані Законом (делеговані) повноваження органів виконавчої влади. З цих питань, відповідно до ст. 143 Конституції і ст. 11 Закону, виконавчі органи рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади³²⁶.

В організації роботи органів місцевого самоврядування щодо реалізації своїх повноважень важлива роль належить виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради. Він утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої ради – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Основні функції виконавчого комітету ради:

1) попередній розгляд проектів місцевих програм соціально–економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проектів рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

2) координація діяльності відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховування звітів про роботу їх керівників;

3) право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їхніх посадових осіб (п. 2 ст. 52 Закону).

Функції виконавчих комітетів, спрямовані на забезпечення діяльності відповідних рад, в юридичній літературі називають президіяльними (за аналогією з функціями, які раніше виконувала Президія Верховної Ради республіки)³²⁷.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної в місті ради – голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

У сільських радах, що представляють територіальні громади, які нараховують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому разі функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.

Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної в місті ради – за пропозицією голови відповідної ради.

До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входить також за посадою секретар відповідної ради.

Депутати відповідної ради, крім секретаря ради, не можуть входити до складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради.

Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної в місті ради – голова відповідної ради. У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар відповідної ради.

Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім тих, хто працює у виконавчих органах ради на постійній основі, на час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення повноважень в інших випадках звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'я–

мних з виконанням обов'язків члена виконавчого комітету, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

На членів виконавчого комітету відповідної ради, які працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їхньої діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені ч. 4 ст. 12 Закону для сільського, селищного, міського голови, тобто вони не можуть бути депутатом будь–якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи в позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі її створення) ради може розглядати і вирішувати всі питання, віднесені законом до відання виконавчих органів ради (ст. 52 Закону).

Повноваження, надані виконавчим органам сільських, селищних, міських рад Законом, класифікують за такими сферами (галузями):

1) соціально–економічного та культурного розвитку, планування та обліку;

2) бюджету, фінансів і цін;

3) управління комунальною власністю;

4) житлово–комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку;

5) будівництва;

6) освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту;

7) регулювання земельних відносин і охорони навколишнього природного середовища;

8) соціального захисту населення;

9) зовнішньоекономічної діяльності;

10) оборонної роботи;

11) вирішення питань адміністративно–територіального устрою;

12) забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;

13) відзначення державними нагородами, відзнаками Президента України і присвоєння почесних звань України.

Суттєвою особливістю комплексу повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад є те, що вони поділяються на власні (самоврядні) (віднесені законом до їх повного відання) та делеговані повноваження (окремі повноваження,

надані їм згідно із законом органами місцевого самоврядування або органами місцевої державної виконавчої влади).

Так, повноваження у сфері соціально–економічного та культурного розвитку, планування та обліку включають:

а) власні (самоврядні) повноваження

– підготовка програм соціально–економічного й культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм;

– забезпечення збалансованого економічного й соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

– забезпечення складання балансів фінансових, трудових ресурсів, грошових доходів і видатків, необхідних для управління соціально–економічним і культурним розвитком відповідної території, а також визначення потреби в місцевих будівельних матеріалах, паливі;

– розгляд проектів планів підприємств і організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, внесення до них зауважень і пропозицій, здійснення контролю за їх виконанням;

– попередній розгляд планів використання природних ресурсів місцевого значення на відповідній території, пропозицій щодо розміщення, спеціалізації та розвитку підприємств і організацій незалежно від форм власності, внесення в разі потреби до відповідних органів виконавчої влади пропозицій з цих питань;

– подання до районних, обласних рад необхідних показників і внесення пропозицій до програм соціально–економічного і культурного розвитку відповідно районів і областей, а також до планів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, з питань, пов'язаних із соціально–економічним і культурним розвитком території, задоволенням потреб населення;

– залучення на договірних засадах підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально–економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території;

– розміщення на договірних засадах замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), необхідних для територіальної громади, на підприємствах, в установах і організаціях;

б) делеговані повноваження

– розгляд і узгодження планів підприємств, установ і організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснення яких може спричинити негативні соціальні, демографічні, екологічні та інші наслідки, підготовка до них висновків і внесення пропозицій до відповідних органів;

– статистичний облік громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ст. 27 Закону).

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін належать: а) власні (самоврядні) повноваження

– складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів;

– встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності;

– встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад;

– здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету;

– залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

– об'єднання на договірних засадах коштів відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних

підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад; б) делеговані повноваження

– здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності;

– здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів;

– сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території (ст. 28 Закону).

Повноваження щодо управління комунальною власністю включають:

а) власні (самоврядні) повноваження

– управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад;

– встановлення порядку і здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ і організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

– заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ і організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

– підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; подання раді письмових звітів про хід і результати відчуження комунального майна;

б) делеговані повноваження

– погодження в установленому порядку кандидатур для призначення на посаду керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на відповідній території, які перебувають у державній власності (ст. 29 Закону).

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі житлово–комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку належать:

а) власні (самоврядні) повноваження

– управління об'єктами житлово–комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних

територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню;

– облік громадян, які відповідно до законодавств потребують поліпшення житлових умов; розподіл і надання згідно із законодавством житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань стосовно використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності;

– сприяння розширенню житлового будівництва, надання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, і субсидій для будівництва чи придбання житла; надання допомоги власникам квартир (будинків) в їх обслуговуванні та ремонті; сприяння утворенню об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, реєстрація таких об'єднань;

– реєстрація житлово–будівельних і гаражних кооперативів; прийняття рішень про організацію стоянок автомобільного транспорту, здійснення контролю за їх діяльністю відповідно до закону;

– забезпечення соціально–культурних закладів, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води;

– вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та поховання трупів тварин;

– організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально–технічних ресурсів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян;

– організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку всіх форм торгівлі;

– встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад;

– затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством;

– забезпечення утримання в належному стані кладовищ, інших місць поховання та їх охорони;

– залучення на договірних засадах підприємств, установ і організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв'язку;

– надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами;

б) делеговані повноваження

– здійснення заходів щодо розширення і вдосконалення мережі підприємств житлово–комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв'язку;

– здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово–комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням і утриманням інших об'єктів нерухомого майна всіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно–правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства;

– здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів;

– встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ і організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності;

– облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням;

– надання відповідно до закону громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату;

– здійснення контролю за станом квартирного обліку і додержанням житлового законодавства на підприємствах, в уста–

новах і організаціях, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності;

– видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних і комунальних організацій;

– облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади;

– облік і реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності (ст. 30 Закону).

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва:

а) власні (самоврядні) повноваження

– організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально–культурного призначення, жилих будинків, а також шляхів місцевого значення;

– виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності;

– розгляд і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій до планів і програм будівництва і реконструкції об'єктів на відповідній території;

– залучення на договірних засадах підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії та промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;

– визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;

– підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації;

– встановлення на відповідній території режиму використання і забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;

– координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів;

– надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності;

б) делеговані повноваження

– прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством;

– організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;

– здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке провадиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу;

– здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ і процесів;

– організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово–паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників;

– вирішення відповідно до законодавства суперечок з питань містобудування.

До відання виконавчих органів міських рад (за винятком міст районного значення) у галузі будівництва крім зазначених у пункті «б» повноважень належить також видача забудовникам архітектурно–планувальних завдань і технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт (ст. 31 Закону).

У сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження

– управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними, підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально–технічного та фінансового забезпечення;

– забезпечення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів; сприяння діяльності дошкільних і позашкільних навчально–виховних закладів, дитячих, молодіжних і науково–просвітницьких організацій;

– створення при загальноосвітніх навчальних закладах комунальної власності фонду загальнообов'язкового навчання за рахунок коштів місцевого бюджету, залучених з цією метою на договірних засадах коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також коштів населення, інших джерел; контроль за використанням коштів цього фонду за призначенням;

– забезпечення регулярного безкоштовного підвезення до місця навчання і додому школярів;

– вирішення питань про надання професійним творчим працівникам на пільгових умовах у користування приміщень під майстерні, студії та лабораторії, необхідних для їхньої творчої діяльності;

– організація медичного обслуговування і харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм;

– створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно–культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел;

– сприяння роботі творчих спілок, національно–культурних товариств, асоціацій, інших громадських і неприбуткових організацій, які діють у сфері охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, роботи з молоддю;

– створення умов для занять фізичною культурою і спортом за місцем проживання населення і в місцях масового відпочинку;

б) делеговані повноваження

– забезпечення в межах наданих повноважень доступності та безоплатності освіти і медичного обслуговування на відповідній території, можливості навчання в школах державною й рідною мовами, вивчення рідної мови в державних і комунальних навчальних закладах або через національно–культурні товариства;

– забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти і медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності, фізич–

ної культури і спорту, визначення потреби і формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку фахівців, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів;

– забезпечення відповідно до законодавства пільгових категорій населення лікарськими засобами і виробами медичного призначення;

– організація обліку дітей дошкільного і шкільного віку;

– надання допомоги випускникам шкіл у працевлаштуванні;

– забезпечення школярів, які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти;

– організація роботи щодо запобігання бездоглядності неповнолітніх;

– вирішення відповідно до законодавства питань про повне державне утримання дітей–сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, у школах–інтернатах, дитячих будинках, у тому числі сімейного типу, професійно–технічних закладах освіти та утримання за рахунок держави осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, у спеціальних навчальних закладах, про надання громадянам пільг на утримання дітей у школах–інтернатах, інтернатах при школах, а також щодо оплати харчування дітей у школах (групах подовженого дня);

– вирішення питань про надання неповнолітнім, студентам, пенсіонерам та інвалідам права на безкоштовне і пільгове користування об'єктами культури, фізкультури і спорту, а також визначення порядку компенсації цим закладам вартості послуг, наданих безкоштовно або на пільгових умовах;

– забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження і використання культурного надбання;

– реєстрація відповідно до законодавства статутів (положень) розташованих на відповідній території закладів охорони здоров'я, навчально–виховних, культурно–освітніх, фізкультурно–оздоровчих закладів незалежно від форм власності; внесення пропозицій до відповідних органів про ліцензування індивідуальної підприємницької діяльності у сфері охорони здоров'я (ст. 32 Закону).

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища:

а) власні (самоврядні) повноваження

– підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними і санітарними мережами відповідних населених пунктів;

– підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля;

– підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно–заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;

– справляння плати за землю;

б) делеговані повноваження

– здійснення контролю за дотриманням земельного і природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного і місцевого значення, відтворенням лісів;

– реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею;

– організація і ведення земельно–кадастрової документації;

– погодження питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення;

– вирішення земельних суперечок у порядку, встановленому законом;

– вжиття необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ і організацій, а також населення;

– визначення території для складування, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів відповідно до законодавства;

– підготовка висновків стосовно надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що провадиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

– погодження проектів землеустрою;

– здійснення контролю за виконанням проектів і схем землеустрою, проектів внутрішньогосподарського землеустрою.

До відання виконавчих органів міських (за винятком міст районного значення) рад належить ще координація на відповідній території діяльності місцевих землевпорядних органів, а також спеціально уповноважених державних органів управління з охорони природи (ст. 33 Закону).

У сфері соціального захисту населення до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження

– встановлення за рахунок власних коштів і благоліпних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення;

– вирішення відповідно до законодавства питань про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни і праці, сім'ям загиблих (померлих або визнаних такими, що пропали безвісти) військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас (крім військовослужбовців строкової служби) або відставку, інвалідам з дитинства, багатодітним сім'ям у будівництві індивідуальних жилих будинків, проведенні капітального ремонту житла, у придбанні будівельних матеріалів; відведення зазначеним особам у першочерговому порядку земельних ділянок для індивідуального будівництва, садівництва і городництва;

– організація для малозабезпечених громадян похилого віку, інвалідів будинків–інтернатів побутового обслуговування, продажу товарів у спеціальних магазинах і відділах за доступними цінами, а також безоплатного харчування;

– вирішення питань про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв'язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; надання допомоги на поховання громадян в інших випадках, передбачених законодавством;

б) делеговані повноваження

– підготовка і подання на затвердження ради цільових місцевих програм поліпшення стану безпеки і умов праці та виробничого середовища, територіальних програм зайнятості та заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття, організація їх виконання; участь у розробленні цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки й умов і іраці та виробничого середовища, зайнятості населення, що затверджуються відповідно районними, обласними радами;

– забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально побутових умов інвалідів, ветеранів війни і праці, громадян, реабілітованих як жертви політичних репресій, військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, сімей, які втратили годувальника, багатодітних сімей, громадян похилого віку, які потребують обслуговування вдома, до влаштування в будинки інвалідів і громадян похилого віку, які мають потребу в цьому, дітей, що залишились без піклування батьків, на виховання в сім'ї громадян;

– вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов'язаних з охороною материнства і дитинства;

– вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування;

– надання відповідно до законодавства одноразової допомоги громадянам, які постраждали від стихійного лиха;

– вирішення відповідно до законодавства питань про надання компенсацій і пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в інших, передбачених законодавством випадках;

– організація проведення оплачуваних громадських робіт для осіб, зареєстрованих як безробітні, а також учнівської та студентської молоді у вільний від занять час на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до комунальної власності, а також за договорами – на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до інших форм власності;

– здійснення контролю за охороною праці, забезпеченням соціального захисту працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, в тому числі зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно–правовим актам про охорону праці, за наданням працівни–

кам згідно із законодавством пільг і компенсацій за роботу в шкідливих умовах;

– участь у веденні колективних переговорів і укладенні територіальних тарифних угод, вирішенні колективних трудових суперечок (конфліктів) щодо підприємств, установ і організацій, розташованих на відповідній території; реєстрація колективних договорів і угод, здійснення контролю за їх виконанням;

– встановлення відповідно до законодавства розмірів і порядку виплати щомісячної допомоги особам, які здійснюють догляд за самотніми громадянами, що за висновком медичних закладів потребують постійного стороннього догляду;

– здійснення контролю за поданням відповідно до закону підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності відомостей про наявність вільних робочих місць (посад); організація інформування населення про потребу підприємств, установ і організацій усіх форм власності в працівниках;

– бронювання в порядку, встановленому законом, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності робочих місць, призначених для працевлаштування осіб, які відповідно до законодавства потребують соціального захисту і не спроможні конкурувати на ринку праці, визначення нормативів таких робочих місць; прийняття рішень про створення на підприємствах, в установах і організаціях спеціальних робочих місць для осіб з обмеженою працездатністю, організація професійної підготовки цих осіб; погодження проведення ліквідації таких робочих місць;

– державна реєстрація місцевих благодійних організацій і фондів, інших неприбуткових організацій.

До відання виконавчих органів сільських, селищних рад у сфері соціального захисту населення крім зазначених у пункті «б» повноважень належить також вирішення питань щодо надання працівникам освіти, культури, охорони здоров'я, іншим категоріям громадян, які працюють у сільській місцевості, встановлених законодавством пільг (ст. 34 Закону).

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі зовнішньоекономічної діяльності:

а) власні (самоврядні) повноваження

– укладання і забезпечення виконання в установленому законодавством порядку договорів з іноземними партнерами на придбання та реалізацію продукції, виконання робіт і надання послуг;

– сприяння зовнішньоекономічним зв'язкам підприємств, установ і організацій, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності;

– сприяння в утворенні на основі законодавства спільних з іноземними партнерами підприємств виробничої і соціальної інфраструктури та інших об'єктів; залучення іноземних інвестицій для створення робочих місць;

б) делеговані повноваження

– організація і контроль прикордонної і прибережної торгівлі;

– створення умов для належного функціонування митних органів, сприяння їхньої діяльності;

– забезпечення на відповідній території в межах наданих повноважень реалізації міжнародних зобов'язань України (ст. 35 Закону).

У галузі оборонної роботи до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження:

– сприяння організації призову громадян на строкову військову та альтернативну (невійськову) службу, а також їх мобілізації, підготовці молоді до служби в Збройних Силах України, організації навчальних (перевірочних) і спеціальних військових зборів; забезпечення доведення до підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також населення наказу військового комісара про оголошення мобілізації;

– бронювання робочих місць для військовозобов'язаних на підприємствах, в установах і організаціях відповідно до законодавства;

– організація та участь у здійсненні заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою та цивільною обороною, на відповідній території;

– вирішення відповідно до законодавства питань, пов'язаних з наданням військовим частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України службових приміщень і жилої площі, інших об'єктів, комунально–побутових послуг; здійснення контролю за їх використанням, наданням послуг;

– сприяння організації виробництва і поставкам у війська підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, замовленої продукції, послуг, енергоресурсів;

– здійснення заходів щодо створення належних умов для функціонування пунктів пропуску через державний кордон України;

– сприяння прикордонним військам у підтриманні відповідного режиму на державному кордоні;

– здійснення заходів щодо військово–патріотичного виховання населення (ст. 36 Закону).

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо вирішення питань адміністративно–територіального устрою належать такі власні (самоврядні) повноваження:

– підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту;

– підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно–територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом (ст. 37 Закону).

Щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження

– підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо створення відповідно до закону міліції, що утримується за рахунок коштів місцевого самоврядування, вирішення питань про чисельність працівників такої міліції, про витрати на їх утримання, здійснення матеріально–технічного забезпечення їхньої діяльності, створення для них необхідних житлово–побутових умов;

– сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, внутрішніх справ і адвокатури;

– внесення подань до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб, якщо вони ігнорують законні вимоги та рішення рад та їхніх виконавчих органів, прийняті в межах їхніх повноважень;

– звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

– централізоване тимчасове зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб на відповідній території, та інших архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду;

б) делеговані повноваження

– забезпечення вимог законодавства щодо розгляду звернень громадян, здійснення контролю за станом цієї роботи на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності;

– вжиття в разі надзвичайних ситуацій згідно із Законом необхідних заходів щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ і організацій, врятування життя людей, захисту їхнього здоров'я, збереження матеріальних цінностей;

– вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку;

– розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання; утворення адміністративних комісій і комісій з питань боротьби зі злочинністю, спрямування їхньої діяльності;

– вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їхнього відання, реєстрація актів громадянського стану;

– здійснення в установленому порядку державної реєстрації підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності, розташованих на відповідній території, а також положень про організації орендарів;

– реєстрація у встановленому порядку місцевих об'єднань громадян, органів територіальної самоорганізації населення, які утворюються і діють відповідно до законодавства.

До відання виконавчих органів міських (за винятком міст районного значення) рад у зазначеній сфері належить також:

– утворення комісії у справах неповнолітніх і спостережної комісії, спрямування їхньої діяльності;

– вирішення спільно з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України питань щодо створення належних умов для служби й відпочинку особового складу органів внутрішніх справ;

– зберігання документів Національного архівного фонду, що мають місцеве значення, і управління архівною справою та діловодством на відповідній території (ст. 38 Закону).

У сфері нагородної справи виконавчі органи сільських, селищних, міських рад розглядають клопотання підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та вносять у встановленому порядку до відповідних органів виконавчої влади подан–

ня про нагородження державними нагородами, відзнаками Президента України та про присвоєння почесних звань України (ст. 39 Закону).

Крім вищезазначених повноважень виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють ще й інші надані їм законом повноваження (ст. 40 Закону).

Автори науково–практичного коментарю до Закону України про місцеве самоврядування зазначають, «що хоч би яким не був докладним Закон про місцеве самоврядування, він не може (і не повинен) передбачити всі питання, які можуть бути віднесені до компетенції органів і посадових осіб місцевого самоврядування». Адже місцеве самоврядування, а отже, і повноваження його органів і посадових осіб не є чимось незмінним, раз і назавжди даним. У міру виникнення якісно нових суспільних відносин, зміни та припинення існуючих виникає, як правило, необхідність у відповідній юридичній регламентації цих відносин, у тому числі шляхом уточнення повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування. При цьому слід враховувати, що статутні закони, які визначають правовий статус органів публічної влади, в тому числі й органів місцевого самоврядування, не в змозі перерахувати всі їхні повноваження. Тому досить часто повноваження органів державної влади й органів місцевого самоврядування передбачені в численних галузевих законах, які докладніше визначають повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в різноманітних сферах управлінської діяльності³²⁸.

Так, наприклад, ст. 14 Закону України «Про освіту» (в редакції від 23 березня 1996 р.)³²⁹ закріплює повноваження місцевих органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування в галузі освіти. Здійснюючи державну політику в галузі освіти, ці органи в межах своєї компетенції:

встановлюють (не нижче визначених Міністерством освіти України мінімальних нормативів) обсяги бюджетного фінансування закладів освіти, установ, організацій системи освіти, що є комунальною власністю, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання;

забезпечують розвиток мережі закладів освіти та установ, організації системи освіти, зміцнення їхньої матеріальної бази,

господарське обслуговування, здійснюють соціальний захист працівників освіти, дітей, учнівської і студентської молоді, створюють умови для їх виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально–технічного та фінансового забезпечення;

організовують облік дітей дошкільного та шкільного віку, контролюють виконання вимог щодо навчання дітей у закладах освіти;

вирішують у встановленому порядку питання, пов'язані з опікою і піклуванням про неповнолітніх, які залишилися без піклування батьків, дітей–сиріт, захист їхніх прав, надання матеріальної та іншої допомоги;

створюють належні умови за місцем проживання для виховання дітей, молоді, розвитку здібностей, задоволення їх інтересів;

забезпечують у сільській місцевості регулярне безкоштовне підвезення до місця навчання і додому дітей дошкільного віку, учнів і педагогічних працівників;

організовують професійне консультування молоді та продуктивну працю учнів;

визначають потреби, обсяги і розробляють пропозиції щодо державного замовлення на підготовку робітничих кадрів для регіону.

Стаття 26 Закону України «Про музеї та музейну справу»³³⁰, зокрема, встановлює, що органи місцевого самоврядування здійснюють керівництво підвідомчими їм музеями.

Стаття 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» регулює особливості повноважень районних у містах рад та їхніх виконавчих органів. У ній відтворено конституційні положення (ч. 5 ст. 140), що питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Тому обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їхніх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними в містах радами з урахуванням загальноміських інтересів і колективних потреб територіальних громад районів у містах.

Так, районні в містах ради (в разі їх створення) та їхні виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територі–

альних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами.

Визначений міськими радами обсяг повноважень районних у місті рад та їхніх виконавчих органів не може змінюватися міською радою без згоди відповідної районної в місті ради протягом даного скликання.

Організація роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради. Основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (в разі її створенні) ради як колегіального органу є засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної в місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції – заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної в місті ради – заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, засідання є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

Основним документом, який визначає організаційно–процедурні питання діяльності виконавчого комітету ради, є регламент виконкому, який затверджується з метою забезпечення здійснення виконавчим комітетом покладених на нього повноважень і впорядкування документування управлінської діяльності.

Для прикладу розглянемо Регламент виконавчого комітету Одеської міськради, затверджений рішенням № 403 від 12 липня 2000 р.

Регламент, як зазначається в Загальних положеннях цього документа, є розробленим на основі чинного законодавства України нормативним актом, який визначає механізм організації взаємодії керівництва, управлінь, відділів, райадміністрацій та інших структурних підрозділів виконкому Одеської міськради щодо реалізації повноважень, встановлених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», здійснення апаратом виконкому правового, організаційного, матеріально–технічного та іншого забезпечення діяльності виконкому. Затвердження та скасування Регламенту здійснюється тільки за рішенням виконкому. Дотримання положень Регламенту є обов'язковим

В ця пиконкому та всіх його функціональних (відділи, управління, служби) і територіальних (райадміністрації) підрозділів.

Регламент передбачає механізм здійснення таких напрямів діяльності виконкому:

– планування і організація роботи виконкому;

– організація взаємодії виконкому з міською громадою, міською радою, її постійними комісіями та депутатами, з іншими виконавчими органами міськради, органами державної влади;

– організація роботи з кадрами;

– організація роботи з документами та здійснення контролю за їх проходженням і виконанням;

– порядок розгляду звернень і організації прийому громадян.

Розглянемо докладніше деякі організаційно–процедурні питання роботи виконкому за Регламентом виконавчого комітету Одеської міської ради.

Складання, затвердження та виконання планів роботи виконкому. Виконком та його структурні підрозділи здійснюють свою діяльність відповідно до затверджених планів роботи. Виконком працює за планом, складеним на квартал. План роботи виконкому складається відділом організаційного та кадрового забезпечення відповідно до плану роботи міської ради на основі рекомендацій органів державної влади, депутатів міськради і пропозицій виконавчих органів міськради, структурних підрозділів виконкому.

Пропозиції до плану роботи, погоджені з відповідними заступниками міського голови, подаються керівниками структурних підрозділів до відділу організаційного та кадрового забезпечення не пізніше ніж за 20 днів до початку наступного кварталу. Відділ організаційного та кадрового забезпечення виконкому на основі поданих пропозицій і за погодженням з керуючим справами виконкому складає проект плану роботи виконкому, проект рішення про його затвердження, який керуючий справами виконкому вносить на засідання виконкому не пізніше ніж за 10 днів до початку кварталу.

План роботи виконкому затверджується рішенням виконкому.

При розгляді проекту плану роботи виконкому міської ради на наступний квартал керуючий справами інформує міського голову про виконання плану роботи за попередній квартал.

Структурні підрозділи планують свою роботу на квартал. Плани роботи функціональних структурних підрозділів підписуються їхніми керівниками та затверджуються заступниками

міського голови, керуючим справами виконкому відповідно до розподілу обов'язків між ними. Плани роботи райадміністрацій виконкому підписуються керуючими справами цих територіальних структурних підрозділів виконкому, погоджуються з відповідним заступником міського голови, керуючим справами виконкому та затверджуються відповідними головами райадміністрацій.

Порядок підготовки рішень виконкому. Виконком у межах своїх повноважень приймає рішення виконкому.

Процес підготовки рішень виконкому складається з двох етапів: ініціативи та розробки. Нормотворчу ініціативу у виконкомі мають міський голова, члени виконкому та заступники міського голови.

Проекти рішень виконкому готуються виконавчими органами міськради та структурними підрозділами виконкому. До підготовки проекту рішення можуть бути залучені фахівці з даного питання. Відповідальність за підготовку проекту рішення несе керівник виконавчого органу міськради або структурного підрозділу виконкому, на якого відповідно до резолюції міського голови, його заступників, керуючого справами виконкому покладено організацію проекту рішення.

Проект рішення виконкому повинен містити:

– обґрунтування необхідності його прийняття (реагування на документи органів державної влади, виконання власних розпорядчих документів виконкому, виданих раніше, виконання доручень керівництва тощо);

– джерела фінансування запропонованих заходів, джерела наповнення бюджету та позабюджетних фондів;

– інформацію про виконання документів з цього приводу, які були прийняті раніше;

– усі необхідні візи та погодження;

– текст коментарю (за потребою);

– план організаційних заходів щодо виконання документа;

– кінцевий строк виконання документа, проміжні строки інформування про хід його виконання;

– інформацію про те, хто особисто буде організовувати та контролювати виконання документа.

Проекти рішень виконкому готуються з тих питань, які внесені до порядку денного засідання виконавчого комітету. Якщо в підготовці питання відповідно до плану роботи виконкому бере участь кілька структурних підрозділів, то доповідаючий (записа–

ний, як правило, першим у плані роботи чи в резолюції) координує їхню діяльність, приймає від них і узагальнює інформацію.

У проекті рішення виконкому обов'язково визначається термін виконання документа в цілому або заходів, передбачених його окремими пунктами. Контроль за виконанням рішення виконкому покладається на одного з керівників виконкому особисто, про що має свідчити останній пункт рішення виконкому.

До проекту рішення виконкому додаються документи, що підтверджують те чи інше питання, ксерокопії статей законів України, інших нормативно–правових актів, на які є посилання в тексті проекту рішення виконкому.

Проекти рішень виконкому друкуються на бланках рішень виконкому, які є документами суворої звітності й видаються у відділі з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому. Проекти рішення готуються з допомогою персонального комп'ютера (ПК) у вигляді текстового файла, що включає всі додатки до документа.

Проекти рішень виконкому підлягають обов'язковому візуванню. На зворотному боці бланка проект рішення виконкому візується, з обов'язковим зазначенням дати візування, спочатку виконавцем (із зазначенням номера телефону), потім фахівцем відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому, який коригує тексти розпорядчих документів, начальником управління правового контролю, заступниками міського голови (відповідно до розподілу обов'язків), першим заступником міського голови.

Якщо в проекті рішення виконкому порушуються фінансові питання, то він обов'язково візується начальником управління фінансів виконкому.

Проект рішення виконкому з питань діяльності райадмініст–рації додатково візується заступником міського голови, керуючим справами виконкому, який координує роботу цього структурного підрозділу виконкому відповідно до розподілу обов'язків, та головою відповідної райадміністрації.

Строк перебування проекту рішення виконкому на візуванні в кожної із зазначених посадових осіб не повинен перевищувати трьох днів.

Посадова особа, яка візує проект рішення виконкому, може внести свої зауваження та пропозиції стосовно змісту й оформлення документа, про що має свідчити запис «Із зауваженнями» замість особистого підпису.

Зауваження обов'язково оформлюються письмово – на вільному місці в тексті проекту рішення або на окремому аркуші.

Після внесення виконавцем до проекту рішення виконкому всіх змін і доповнень, що виникли в процесі його візування, проект рішення надається для повторного розгляду фахівцю відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому, який коригує тексти розпорядчих документів, начальнику управління правового контролю, заступникам міського голови (відповідно до розподілу обов'язків), першому заступнику міського голови.

Завізований проект рішення виконкому подається до протокольної частини відділу з питань діловодства й господарського забезпечення виконкому.

Порядок роботи з бланками суворої звітності регламентується окремим документом.

Порядок підготовки та видання розпоряджень міського голови. Міський голова в межах своїх повноважень видає розпорядження. Проекти розпоряджень міського голови готуються виконавчими органами міськради та структурними підрозділами виконкому відповідно до резолюції міського голови, його заступників, керуючого справами виконкому.

Відповідальною за підготовку проекту розпорядження міського голови є посадова особа, яка першою записана в резолюції, вона організовує роботу всіх виконавців, узагальнює інформацію та готує текст проекту розпорядження міського голови. До проекту розпорядження міського голови додаються документи, що підтверджують те чи інше питання, ксерокопії статей законів України, інших нормативно–правових актів, на які є посилання в тексті проекту.

Проекти розпоряджень міського голови друкують на бланках розпоряджень міського голови, які є документами суворої звітності й видаються у відділі з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому. Проекти розпоряджень готують з допомогою ПК у вигляді текстового файла, що включає всі додатки до документа.

Проекти розпоряджень міського голови підлягають обов'язковому візуванню. На зворотному боці бланка проект розпорядження міського голови візується, з обов'язковим зазначенням дати візування, спочатку виконавцем (із зазначенням номера телефону), потім фахівцем відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому, який коригує тексти розпорядчих доку–

ментів, начальником управління правового контролю, керуючим справами виконкому, заступниками міського голови (відповідно и і розподілу обов'язків), першим заступником міського голови.

Якщо в проекті розпорядження міського голови порушені фіна псові питання, то він обов'язково візується начальником уп–равління фінансів виконкому, якщо майнові питання – Начальником Представництва по управлінню комунальною вдасте по міськради.

Строк перебування проекту розпорядження міського голови Н8 візуванні в кожної з посадових осіб не повинен перевищувати 3 днів.

Посадова особа, яка візує проект розпорядження міського голови, може внести свої зауваження та пропозиції стосовно змісту й оформлення документа, про що має свідчити запис «Із зауваженнями» замість особистого підпису.

Зауваження обов'язково оформляються письмово – на вільному місці в тексті проекту рішення або на окремому аркуші.

Після внесення виконавцем до проекту розпорядження міського голови всіх змін і доповнень, що виникли в процесі його візування, проект розпорядження міського голови надається для повторного розгляду фахівцю відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому, який коригує тексти розпорядчих документів, начальнику управління правового контролю, керуючому справами виконкому, заступникам міського голови (відповідно до розподілу обов'язків), першому заступнику міського голови.

Завізований проект розпорядження міського голови подається до протокольної частини відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому.

Після підписання міським головою розпорядження реєструються протокольною частиною відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому.

Розпорядження міського голови набирає чинності з моменту підписання його міським головою, якщо не встановлений інший термін введення в дію, і діє протягом терміну, зазначеного в розпорядженні, а якщо його немає – постійно.

Розпорядження міського голови не пізніше третього дня після його видання розсилається адресатам протокольною частиною відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому відповідно до розрахунку розсилки, погодженого керуючим справами виконкому.

Організація виконання розпоряджень міського голови забезпечується органами та особами, зазначеними в розпорядженнях.

Розпорядження міського голови є чинним правовим актом до призупинення чи скасування.

Порядок підготовки засідань виконкому. Основною формою роботи виконкому є його засідання. Засідання виконкому скликаються міським головою або особою, яка виконує його обов'язки, не рідше одного разу на місяць.

Засідання виконкому провадяться відповідно до порядку денного, який складає протокольна частина відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому.

Через три дні після проведення засідання виконкому протокольна частина відділу з питань діловодства та господарського забезпечення, на основі плану роботи виконкому, складає попередній порядок денний наступного засідання виконкому, який підписується керуючим справами виконкому.

Протокольна частина відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому розсилає попередній порядок денний відповідно до розрахунку розсилки, який затверджує керуючий справами виконкому.

Проекти рішень виконкому, що виносяться на розгляд виконкому, з доданням необхідних документів подаються структурними підрозділами до протокольної частини не пізніше ніж за 7 днів до засідання. Це, зокрема, такі документи:

1) проект рішення виконкому, завізований і погоджений із зацікавленими структурними підрозділами та іншими організаціями відповідно до п. 2.2 (13 примірників);

2) довідкові та інформаційні матеріали (3 примірники);

3) розпорядчий документ, якщо проект рішення виконкому готується на його виконання (3 примірники);

4) документи, на підставі яких розроблено проект рішення виконкому, або затверджені їх копії (3 примірники);

5) список запрошених (3 примірники).

Керуючий справами виконкому контролює своєчасність підготовки та подання документів, перевіряє їх наявність і правильність оформлення. У разі порушення строків підготовки документів для розгляду на засіданні виконкому керуючий справами виконкому доповідає міському голові, який вирішує, чи буде розглянуто це питання на засіданні виконкому.

Не пізніше ніж за 3 дні до засідання виконкому протокольна частина відділу з питань діловодства та господарського забезпе–

чення виконкому розсилає відповідно до розрахунку розсилки уточнений порядок денний, який підписується керуючим справами виконкому.

Матеріали з питань, що виносяться на розгляд виконкому, не пізніше ніж за 3 доби до засідання надаються:

– членам виконкому;

– заступникам міського голови;

– головам райадміністрації виконкому;

– головам постійних комісій міськради, депутатам міськради за їхнім запитом (через відділ з організації роботи ради);

– Прокуратурі м. Одеси;

– Державній податковій інспекції в м. Одесі;

– управлінню правового контролю виконкому;

– відділу організаційного та кадрового забезпечення виконкому;

– відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому;

– відділу з організації роботи ради.

Порядок проведення засідань виконкому. Засідання виконкому є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконкому.

Засідання виконкому відкриває та веде міський голова або особа, яка виконує його обов'язки.

Матеріально–технічне та інформаційне забезпечення засідання виконкому організовує керуючий справами виконкому.

Засідання виконкому, як правило, є відкритими. У разі необхідності виконком приймає рішення про проведення закритого засідання.

До участі в засіданні виконкому можуть запрошуватися керівники виконавчих органів міськради, структурних підрозділів виконкому, представники зацікавлених підприємств, установ і організацій міста, засобів масової інформації. Голови постійних комісій міськради обов'язково запрошуються на засідання виконкому.

Перелік запрошених готується протокольною частиною відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому і затверджується керуючим справами виконкому.

Порядок розміщення присутніх на засіданні визначається головуючим на засіданні виконкому.

У разі порушення порядку запрошеними особами, присутніми на засіданні виконкому, за розпорядженням головуючого на засіданні їх може бути випроваджено з приміщення, де відбу–

вається засідання виконкому, якщо інше не передбачено Регламентом Одеської міської ради. Головуючий на засіданні:

1) відкриває та веде засідання, оголошує перерви;

2) виносить на обговорення питання з порядку денного засідання;

3) організовує розгляд питань;

4) надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;

5) забезпечує дотримання положень цього Регламенту всіма присутніми на засіданні;

6) ставить у разі необхідності запитання доповідачам, співдоповідачам.

Головуючий на засіданні виконкому встановлює тривалість виступів, якщо інше не передбачене Регламентом Одеської міської ради.

Тривалість доповідей, співдоповідей зазначається в порядку денному засідання.

Обговорення питання на засіданні виконкому включає:

1) доповідь, запитання доповідачеві і відповіді на них;

2) співдоповіді (у разі необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них;

3) планові виступи;

4) виступи осіб, яким було надано слово головуючим на засіданні. Під час засідання ніхто не може виступати без дозволу головуючого на засіданні.

Головуючий на засіданні виносить на голосування проект рішення виконкому. Участь у голосуванні беруть тільки члени виконкому.

Рішення виконкому приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконкому.

Голосування може бути проведено без підрахунку за наявною більшістю голосів.

Члени виконкому, голови постійних комісій міськради, депутати міськради, запрошені на засідання виконкому особи мають право під час обговорення проекту рішення виконкому вносити зауваження та пропозиції щодо змін і доповнень до проекту рішення виконкому, а також пропозиції та зауваження щодо порядку денного засідання виконкому.

Головуючий на засіданні підбиває підсумки обговорення проекту рішення виконкому, визначає, які зауваження та пропозиції

і ігру і ься до уваги, ставить на голосування прийняття проекту рішення виконкому за основу, за умови доопрацювання рішенії і п п копкому його виконавцем протягом трьох днів після про–иі'Дсішя засідання.

Хід засідання виконкому стенографується. Запис стенограми насідання здійснюється відділом з питань діловодства та 11 ісподарського забезпечення виконкому на паперових і магніт–ипх носіях. Стенограма має повністю відбивати хід обговореним, містити інформацію про день, час, місце проведення засідан–пя, порядок денний засідання, прізвище головуючого на засіданні. Контроль за правильністю тексту стенограми покладається на керівника відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому.

На основі стенограми у протокольній частині відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому виготовляють протокол засідання виконкому, який підписує головуючий на засіданні. Протоколи засідань виконкому зберігаються у протокольній частині відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому.

Стенограма і протокол засідання виконкому є офіційними документами, які підтверджують процес обговорення та прийняття рішень виконкомом.

На підставі стенограми і протоколу засідання виконкому відділ з питань діловодства та господарського забезпечення організовує доопрацювання проектів рішень виконкому з урахуванням зауважень і пропозицій, які було внесено на засіданні та прийнято до уваги.

Введення в дію, призупинення дії рішення виконкому, його скасування. Після підписання міським головою або особою, яка виконує його обов'язки, та керуючим справами виконкому рішення реєструється у протокольній частині відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому.

Рішення виконкому набирає чинності з моменту прийняття його виконкомом, якщо не встановлений інший термін введення в дію, і діє протягом терміну, зазначеного в рішенні виконкому, якщо його немає – постійно.

Рішення виконкому не пізніше 10 днів після його прийняття розсилається адресатам протокольною частиною відділу з питань діловодства та господарського забезпечення виконкому відповідно до розрахунку розсилки, погодженого керуючим справами виконкому.

Організація виконання рішень виконкому забезпечується органами та особами, зазначеними в рішеннях виконкому.

Рішення виконкому є чинним правовим актом до призупинення чи скасування.