logo search
"Кароліна" – кодекс феодального права Німеччини

ВСТУП

Німеччина - особлива країна. Процес державотворення в Німеччині суттєво відрізнявся від інших країн Західної Європи. В той час як у Франції та Англії в середні віки класичним шляхом проходило становлення абсолютизму (абсолютної монархії), Німеччина діяла за «особливим сценарієм».

За Верденським договором 843 року зі складу Франкської імперії в самостійну державу була виділена Німеччина. Вона являла собою сукупність герцогств (більш-менш самостійних): Саксонія, Швабія, Франкенія та ін.. Німецький володар «успадкував» титул «короля франків», коронувався у Римі папою Римським. А з 962 року король Німеччини Оттон І офіційно прийняв титул імператора Священної Римської імперії германської нації.

Ці процеси знайшли своє відображення в стосунках між державою і церквою, а в правовій системі - в рецепції римського права.

Але постійна боротьба за набуття титулів та збереження влади все ж призвела до послаблення єдності Німеччини. З ХІІІ ст. окремі німецькі князівства перетворилися на самостійні держави, лише формально повязані між собою імператорською владою.

Отже, в період, коли територія Німеччини була поділена на цілком самостійні маленькі «країни», якими володіли курфюрсти, встановлюючи свої закони і правила поведінки, імператор Священної Римської імперії германської нації Карл V наважився створити і запровадити єдиний звід правил кримінального процесу та права, який і назвали на його честь «Кароліною».

Мета цієї роботи - висвітлити зміст кримінально-процесуального кодексу Карла V, його особливості, нововведення, а також дати стислу характеристику правовій системі Німеччини в процесі її становлення як держави.

В роботі використані матеріали наукових праць провідних радянських, українських та російських учених-істориків і правознавців (акад. В.М. Корецький, Хавронюк М.І., О.А. Жидков, Глиняний В.П., Н.А. Крашеннікова, ін.), публікації з наукових юридичних журналів.