ВИСНОВКИ

Найбільшим памятником німецького загальноімперського права стала «Кримінальна конституція Карла V», латиною - «Кароліна» (1532). Створення цього, практично першого в європейському праві спеціального кримінально-процесуального кодексу було повязано з імперською судовою реформою, спробами зжити застарілі феодальні звичаї і уніфікувати правозастосування хоч би в тих справах, в яких імперська влада була найбільш зацікавлена, - кримінальних.

Головна мета, яку переслідував законодавець при створенні Кароліни, полягала в уніфікації німецького кримінального і кримінально-процесуального права, у встановленні верховенства імперського права над правом окремих земель. Якоюсь мірою ця мета була досягнута: Кароліна була визнана як джерело права по всій території Священній Римської імперії, так що саме на її основі була сформована вся система загальнонімецького кримінального права XVI-XVIII ст., а на окремих землях Укладення діяло до 1870 року.

Деякі автори вважають, що значення Кароліни як універсального кодексу значно знижувалося обмовкою про те, що в імперії могли зберігатися «відвічні, успадковані, правомірні і справедливі звичаї» курфюрстів, князів і станів, а багато з її норм мали в основному рекомендаційний характер, проте протягом XVII-XVIII ст. саме на основі цього загальноімперського зразка в Пруссії, Баварії, Австрії і інших німецьких (і ненімецьких) державах стали прийматися власні кримінально-судові укладення.

Оскільки Кароліна, з одного боку, допускала збереження княжою верхівкою в своїх землях відвічних привілеїв і «справедливих звичаїв», а з іншою - відповідала сучасним вимогам посилення кримінального права і процесу, що став реакцією на загострення соціальних суперечностей, селянську війну 1525 років і ін., вона була визнана джерелом права у всіх німецьких землях.

Кароліна була опублікована німецькою мовою і вперше видана в Майнці в 1533 році. Вона складалася з 219 статей, велика частина з яких була присвячена питанням судочинства. Безпосередність, гласність судочинства змінилися таємним і переважно письмовим розглядом справи.

Судовий процес - інквізиційний із залишками обвинувального.

Меншу за обємом частину Кароліни складали норми кримінального права, проте вони відрізнялися ретельною розробкою складів злочинів таких, як співучасть, замах, намір і необережність, необхідна оборона.

Чіткого поділу злочинів на види не існувало, але в Уложенні злочини були розташовані за групами. Характер покарань відрізнявся сугубою жорстокістю. Основна міра покарань - смертна кара (в більшості випадків кваліфікована). Тортури використовувались часто, але їх узаконення на той час можна спостерігати в багатьох країнах Європи. Так, в Швеції тортури офіційно заборонили законом лише в 1734 році, а на практиці вони продовжували застосовуватися.

Кароліна - це прогресивний правовий акт періоду середньовіччя, перший в Європі спеціалізований кримінально-процесуальний кодекс, на базі якого в подальшому формувалась система кримінального права і процесу Німеччини, а деякі норми вплинули певною мірою на практику місцевих судів Польщі, Великого князівства Литовського, до складу яких входили і українські землі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аннерс Э. История европейского права. Москва. 1999.

2. Антология мировой правовой мысли в пяти томах. ІІ том. Европа V-XVII вв. Ответственный редактор Н.А. Крашенникова. Москва. 1999.

3. Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. Харьков. 2009.

4. История государства и права зарубежных стран (Рабовладельческое и феодальное государство и право). Под редакцией проф. П.Н. Галанзы и доц. Б.С. Громакова. Москва. 1980.

5. История государства и права зарубежных стран. Часть 1. Под общей редакцией доктора юридических наук, проф. О.А. Жидкова и доктора юридических наук, проф. Н.А. Крашенниковой. Москва. 2004.

6. История государства и права зарубежных стран. Учебник. Под редакцией проф. К.И. Батыра. Москва. 2003.

7. История государства и права зарубежных стран. Древний мир и Средние века. Под редакцией Касаткиной. Москва. 2003.

8. Кучма В.В. Государство и право древнего мира и средних веков. Волгоград. 2001.

9. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. Київ. 2006.

10. Хавронюк М.І.. Історія кримінального права європейських країн: Монографія. Київ. 2006.

11. Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. Под редакцией акад. В.М. Корецкого. Москва. 1961.

12. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. В двух томах. Том 1. Древний мир и Средние века. Ответственный редактор - доктор юридических наук, проф. Н.А. Крашенникова. Москва. 2005.

13. Гаращук М. Концепції справедливого покарання - Юридичний журнал, № 6, 2009.

14. Гусар Л.В. Етапи становлення інституту необхідної оборони. Науковий вісник Чернівецького університету: Правознавство. № 489.

15. Н. Гарванко, М. Гузела. Історико-теоретичний аспект вільної оцінки доказів у кримінальному процесі - Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2007. Випуск 45.