1. Поняття управлінської структури
Система управління має свою структуру, яка уявляє собою упорядкований набір складових її елементів, які певним чином пов'язані один з одним.
В основі виділення підрозділів організацій лежить засноване на тих чи інших принципах групування різних видів її діяльності. Поглиблення розподілу праці і заснованою на ньому спеціалізації зводить до того, що кількість відокремлених в рамках організації видів діяльності постійно зростає, а одночасно зростає і кількість підрозділів.
Управління виробничими і технологічними процесами, в підрозділах здійснюються ними самими, а для того, щоб організація успішно функціонувала в цілому, діяльність самих підрозділів повинна також в свою чергу координуватись, для того і створюються спеціальні управлінські підрозділи або посади. Таким чином, управлінська структура складається із двох елементів: органів управління безпосередньо виробничими процесами і органів загального управління - тобто, діяльністю організації в цілому і її управлінських ланок.
Чим глибше розподіл праці і більша різноманітність видів діяльності в організації, тим складніша її загальна, а відповідно і управлінська структура. Це обумовлено з одного боку, різноманітністю виробничих і технічних взаємозв'язків, а з іншого боку, зростаючою кількістю підрозділів, роботу яких необхідно координувати.
В теорії і практиці управління дуже важливе значення моє так званий діапазон контролю, тобто обмежена кількість об'єктів, якими можна ефективно керувати. Середня величина діапазону контролю складає 7 - 10, на вищих рівнях управління він дорівнює 4 - 5, а на нижчих може досягати 20 - 30 і значно більше.
Вузький діапазон контролю веде до того, що керівник має можливість підтримувати постійні контакти з підлеглими, обмінюватись з ними необхідною інформацією, більш якісно керувати ними, в той же час тут є небезпека того, що він буде надто втручатись в їх справи і обмежувати свободу поведінки. При широкому діапазоні контролю керівник може виявитись перенавантаженим координацією поточної роботи підлеглих і втратити з поля зору важливі стратегічні задачі.
При незмінній чисельності працівників діапазон контролю безпосередньо визначає кількість підрозділів в організації, рівнів управління нею, а отже і складність управлінської структури.
На конкретну структуру управління впливають декілька груп факторів, і насамперед масштаб і структура самої організації (які і визначають буде вона "високою" або "плоскою" і її тип - лінійна, функціональна, дивізіональна тощо). Технологічні фактори (загальна автоматизація і комп'ютеризація роблять структуру управління більш прості і навпаки - складні ручні операції збільшують обсяг виробничого персоналу). Економічні фактори - (групування схожих видів діяльності у єдиний підрозділ, яким буде керувати єдиний орган, ніж декілька попередніх, може значно знизити відповідні витрати). Людський фактор - структура управління знаходиться під впливом соціальної структури персоналу і взаємовідносин між людьми, (відповідний рівень освіти, кваліфікації).Природні фактори - географічні або природно-кліматичні.