3. Організаційні схеми управління
Найважливішими видами управлінських повноважень в організації є розпорядницькі - лінійні і функціональні. На їх основі формуються схеми управління.
В менеджменті, як і в будь-якій сфері діяльності існує розподіл діяльності. Організаційна структура управління - це форма розподілу праці, яка закріплює певні функції управління за відповідними структурними підрозділами апарату управління.
Розрізняють наступні види організаційних структур управління:
лінійну;
функціональну;
комбіновану (лінійно-штабну і обмеженого функціоналізму);
систему управління по проекту;
матричну структуру управління.
Лінійна структура управління заснована на принципі єдиноначальності,
базується на вертикальному розподілі управлінської праці і приводить до управління по рівням.
Лінійна організаційна структура управління.
Вона дозволяє швидко оперативно приймати рішення і забезпечувати їх виконання, не застосовуючи при цьому систему стимулів і мотивацій. Разом з тим лінійна структура має і ряд недоліків: недостатьня компетентність окремих керівників; прийняття рішень вузьким колом людей; відокремлений відбір кадрів тощо.
Сутність функціональної структури управління полягає в тому, що вона передбачає спеціалізацію виконання окремих функцій управління. Для здійснення цих функцій виділяють спеціальні підрозділи (або окремих функціональних виконавців).
Ця структура заснована на горизонтальному розподілі управлінської праці,який передбачає розподіл великого обсягу роботи на частини. Перевага функціонального управління - більш компетентне вирішення спеціальних питань. Головний недолік -зниження відповідальності за роботу, оскільки кожний виконавець набуває вказівок від декількох менеджерів
Для того, щоб організація змогла досягти реалізації своїх цілей, її задачі повинні бути скоординовані за допомогою горизонтального і вертикального розподілу праці. Широкі можливості для такого координування надає (лінійно-функціональна) система управління. Специфіка комбінованих систем управління складається в створенні функціональних служб для підготовки данних для лінійного керівника з метою прийняття компетентних рішень по виникаючим виробничім і управлінським проблемам, задачам.
На практиці комбіновані організації управління реалізуються через лінійно-штабні організаційні структури управління і системи обмеженого функціоналізму.
В умовах лінійно-штабної організації управління за основу береться лінійна
структура управління, але в кожній ланці управління створюються штаби (тобто функціональні підрозділи), в яких працюють фахівці. Штаби готують кваліфіковані рішення, які стають обов'язковими для виконавців тільки лише після затвердження їх керівником (лінійним). Штаби в даному випадку не мають права самостійно віддавати розпорядження виробничім підрозділам.