Глосарій
База оцінки – комплекс методичних підходів, методів та оціночних процедур, що відповідають певному виду вартості майна. Для визначення бази оцінки враховують мету оцінки та умови використання її результатів.
Бізнес – підприємницька діяльність, що здійснюють за рахунок власних або позикових коштів на свій ризик і під свою відповідальність, що ставить головними цілями одержання прибутку і розвиток власної справи.
Вартість – еквівалент цінності об’єкта оцінки, виражений у ймовірній сумі грошей.
Видова назва товару – застосовувана в назві товару назва географічного місця, в якому спочатку товар цього виду вироблявся, яка згодом стала загальновживаною в Україні як позначення (назва) певного виду товару безвідносно до конкретного місця його походження.
Власник сорту – особа, якій належить впродовж визначеного Законом України "Про охорону праці на сорти рослин" строку і засвідчене патентом право на сорт.
Географічне зазначення – назва географічного місця, яка вживається для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.
Грошовий потік – сума прогнозованих або фактичних надходжень внаслідок використання об’єкта інтелектуальної власності.
Дата оцінки – дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка майна та визначається його вартість.
Дисконтування – визначення поточної вартості грошового потоку з урахуванням його вартості, яка прогнозується на майбутнє.
Економіка інтелектуальної власності – галузь знань, яка вивчає теорію і практику функціонування ринкових структур та механізмів взаємодії суб’єктів економічної діяльності, пов’язаних з інтелектуальним капіталом.
Заявка на сорт рослин – сукупність документів, необхідних для реєстрації сорту і отримання охоронних документів, що засвідчують право на сорт.
Знак для товарів і послуг (торговельна марка) – позначення для відрізнення товарів і послуг, вироблених і наданих одними виробниками від однорідних товарів і послуг, вироблених і наданих іншими виробниками.
Ідентифікація об’єкта оцінки та пов’язаних з ним прав – встановлення відповідності об’єкта оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього.
Інжиніринг – здійснення за контрактом з іноземним замовником ряду робіт і надання послуг, включаючи укладання технічних завдань проведення передпроектних робіт, проведення наукових досліджень, укладання проектних пропозицій і техніко-економічних обґрунтувань будівництва промислових та інших об’єктів, розроблення технічної документації, проектування і конструкторське розроблення об’єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажу, пусконалагоджувальних робіт, консультації економічного, фінансового або іншого характеру.
Інновація (нововведення) – як процес – вкладення коштів в економіку, що забезпечує модернізацію техніки і технології; як об’єкт - нова техніка, технологія, що є результатом досягнень науково-технічного прогресу.
Інтелектуальний капітал – це один із різновидів капіталу, який має відповідні ознаки капіталу і відтворює, одночасно характерну лише йому (інтелектуальному капіталу) специфіку і особливості.
Капіталізація – визначення вартості об’єкта оцінки на підставі очікуваного доходу від його використання. Капіталізація може здійснюватися із застосуванням ставки капіталізації (пряма капіталізація) або ставки дисконту (непряма капіталізація чи дисконтування).
Комерціалізація прав на об’єкти інтелектуальної власності – відтворення руху інтелектуального капіталу з метою отримання прибутку. Інтелектуальний капітал набуває авансової вартості у процесі господарської діяльності, тобто коли він створює і використовується самим підприємством чи реалізується іншим підприємством (суб’єкта господарювання) з метою отримання прибутку.
Комерційне (фірмове) позначення – комерційне найменування –позначення, яке дає можливість вирізнити одну особу, що виробляє та (або) реалізовує товари або надає послуги, з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
Ліцензіар – фізична чи юридична особа, яка є власником охоронного документа на об’єкт промислової власності, виступає стороною в ліцензійному договорі як сторона, що надає іншій стороні (ліцензіату) право на використання охоронюваного об’єкта промислової власності. Ліцензіаром може бути також суб’єкт авторського права і (або) суміжних прав.
Ліцензія – це дозвіл на використання об’єкта інтелектуальної власності, що надається на підставі ліцензійного договору або адміністративного рішення компетентного державного органу, або рішення суду.
Метод оцінки – спосіб визначення вартості об’єкта оцінки, послідовність оціночних процедур якого дає змогу реалізувати певний методичний підхід.
Монопольна діяльність. Дії (бездіяльність) суб’єктів господарювання за умови монопольного становища на ринку одного суб’єкта господарювання (групи суб’єктів господарювання) у виробництві та реалізації товарів. Дії (бездіяльність) органів державної влади, органів місцевого самоврядування та органів адміністративно-господарського управління та контролю, спрямовані на недопущення, істотне обмеження чи усунення конкуренції.
Монопольна ціна – ціна, яку встановлює суб’єкт господарювання, що займає монопольне становище на ринку, і призводить до обмеження конкуренції або порушення прав споживача.
Назва місця походження товару. Відповідно до статті 1 Паризької конвенції про охорону промислової власності назва місця походження товару є об’єктом промислової власності. Назвою місця походження товару може бути назва географічного місця (назва країни, регіону, місцевості), що служить для позначення товару, який походить із вказаного географічного місця і особливі властивості якого пов’язані з природними та людськими чинникам, притаманними цьому географічному місцю. У багатьох країнах правова охорона цьому об’єкта надається на підставі його реєстрації. В Україні правова охорона назви місця походження товару надається на підставі реєстрації згідно із Законом України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". Відповідно до цього Закону назва місця походження товару визначається як назва географічного місця, яка застосовується як позначення у назві товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерними для даного географічного місця людськими чинниками.
Нематеріальний актив – права на об’єкт інтелектуальної власності, в тому числі промислової власності, які можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством як немонетарний актив з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.
Ноу-хау – повністю або частково конфіденційні знання, що містять відомості технічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру, використання яких забезпечує певні переваги особі, яка їх одержала.
Об’єкти оцінки – майно та майнові права, які підлягають оцінці. Об’єкти оцінки класифікують за різними ознаками, зокрема, об’єкти оцінки в матеріальній та нематеріальній формі, у формі цілісного майнового комплексу.
Об’єкти оцінки у нематеріальній формі – об’єкти оцінки, які не існують у матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. До об’єктів у нематеріальній формі належать фінансові інтереси (частки (паї, акції), опціони, інші цінні папери та їх похідні, векселі, дебіторська і кредиторська заборгованість тощо), а також інші майнові права.
Обсяг прав, що передаються. У разі повного переходу (відчуження) прав правонаступник придбає всі майнові права автора на його твір або твори і має право використовувати їх так, ніби він сам був їх автором. Такі договори можуть порушувати інтереси творця твору, якщо вони стосуються всіх його наступних робіт або передбачають передачу всіх його прав. Тому більшість законів обмежують передачу прав на майбутні твори. Якщо справа стосується часткової передачі прав, правонаступник відповідно до договору, як правило одержує одну або кілька конкретних правомочностей, обумовлених договором.
Оціночна вартість – вартість, яку визначають за встановленими алгоритмом та складом вихідних даних.
Оціночні процедури – дії (етапи), виконання яких у певній послідовності дає можливість провести оцінку.
Оцінка об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ) – це процес визначення вартості ОІВ у грошовому вираженні. Вартість ОІВ у межах діючого підприємства – величина, що відображає сукупну корисність ОІВ і є внеском до результатів функціонування підприємства як єдиного комплексу при виробництві товарів і наданні послуг.
Паушальний платіж – твердо зафіксована у ліцензійній угоді сума винагороди, яка встановлюється на основі оцінок можливого економічного ефекту і очікуваних прибутків покупця ліцензії на основі використання останньої.
Підходи (методичні підходи) до оцінки – загальні способи визначення вартості майна, які ґрунтуються на основних принципах оцінки.
Ринкова вартість – вартість, за яку можливе відчуження об’єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла зі знанням справи, розсудливо і без примусу.
Роялті – виплата ліцензійної винагороди шляхом періодичних відрахувань, які встановлюють у вигляді фіксованих ставок на базі розрахунку фактичного економічного результату від використання ліцензії (база роялті) і виплачуються ліцензіатом через певні проміжки часу.
Свідоцтво про реєстрацію знака для товарів і послуг – охоронний документ, що засвідчує право його власника на використання знака для товарів і послуг і розпорядження ним, а також заборону його використання іншими способами.
Сорт рослин – окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів, яка незалежно від того, задовольняє вона повністю чи ні умови надання правової охорони:
- може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності даного генотипу або комбінації генотипів;
- може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;
- може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.
Топографія ІМС – зафіксоване на матеріальному носієві просторо-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними.
Фірмове найменування – це позначення, що належить до розрізняльних знаків. Належить до об’єктів промислової власності відповідно до ст. 1 Паризької конвенції про охорону промислової власності, слугує для розпізнання підприємства, виділення його серед інших.
Франчайзинг – у широкому розумінні особливе право, спеціальний привілей, пільга.
Ціна – фактична сума грошей, сплачена за об’єкт оцінки або подібне майно.
Штамп – сукупність клітин, що мають загальне походження і характеризуються однаковими стійкими ознаками.
- Розділ 1 Інтелектуальна власність як право на результат творчої діяльності людини
- 1.1 Поняття і види права інтелектуальної власності
- 1.2 Об’єкти права інтелектуальної власності
- 1.3 Суб’єкти права інтелектуальної власності
- 1.3.1 Загальні положення
- 1.3.2 Автори - творці об'єктів права інтелектуальної власності
- 1.3.3 Заявник
- 1.3.4 Правонаступники як суб'єкти права інтелектуальної власності
- 1.4 Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави
- 1.5 Система джерел законодавства у сфері інтелектуальної власності
- 1.6 Державна система правової охорони інтелектуальної власності в Україні
- Розділ 2 Авторське право
- 2.1 Поняття і джерела авторського права
- 2.2 Об’єкти авторського права
- 2.3 Суб’єкти авторського права
- 2.4 Зміст та види авторського права
- 2.4.1 Особисті немайнові права
- 2.4.2 Майнові права авторів
- 2.4.3 Право слідування
- 2.5 Передача майнових прав
- 2.5.1 Матеріально-правові вимоги, що висуваються до авторських договорів
- 2.5.2 Авторський договір
- 2.5.3 Умови авторського договору
- 2.5.4 Відповідальність сторін за порушення авторського договору
- 2.5.5 Припинення дії авторського договору
- Розділ 3 суміжні права
- 3.1 Поняття суміжних прав
- 3.2 Суб’єкти суміжних прав
- 3.3 Суб’єктивні суміжні права
- 3.4 Термін дії суміжних прав
- 3.5 Права власників суміжних прав
- 3.5.1 Права виконавця
- 3.5.2 Права виробників фонограм або відеограм
- 3.5.3 Права організацій ефірного мовлення
- Розділ 4 захист авторського права і суміжних прав
- 4.1 Види порушень авторського права і суміжних прав
- 4.2 Способи цивільно-правового захисту
- Розділ 5 промислова власність
- 5.1 Об'єкти патентного права
- 5.1.1 Винахід
- 5.1.2 Корисна модель
- 5.1.3 Промисловий зразок
- 5.2 Суб'єкти патентного права
- 5.2.1 Автори винаходів, корисних моделей, промислових зразків
- 5.2.2 Патентовласники
- 5.2.3 Спадкоємці
- 5.3 Оформлення патентних прав
- 5.3.1 Загальні положення
- 5.3.2 Складання та подання заявки
- 5.3.3 Розгляд заявки в патентному відомстві
- 5.3.4 Видача патенту
- 5.4 Права авторів винаходів, корисних моделей і промислових зразків.
- 5.4.1 Особисті немайнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.4.2 Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.4.3 Обов’язки патентовласника
- 5.5 Захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.5.1 Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.5.2 Способи захисту прав
- Список літератури
- Глосарій
- Розділ 6 правове регулювання засобів індивідуалізації товарів і послуг
- 6.1 Комерційне найменування
- 6.1.1 Поняття комерційного найменування
- 6.1.2 Право на комерційне найменування
- 6.1.3 Захист права на комерційне найменування
- 6.2 Торговельна марка
- 6.2.1 Поняття торговельної марки
- 6.2.2 Правова охорона торговельних марок
- 6.2.3 Оформлення прав на торговельну марку
- 6.2.4 Права, що випливають зі свідоцтва на торговельну марку
- 6.2.5 Захист прав на торговельну марку
- 6.3 Географічне зазначення
- 6.3.1 Поняття географічного зазначення
- 6.3.2 Охорона прав на географічне зазначення
- 6.3.3 Порядок реєстрації географічного зазначення та (або) права на нього
- 6.3.4 Права та обов’язки, що випливають з реєстрації географічного зазначення
- 6.3.5 Порядок визнання недійсною та припинення правової охорони географічного зазначення
- 6.3.6 Захист прав на географічне зазначення
- Розділ 7 правова охорона інших об’єктів інтелектуальної діяльності
- 7.1 Наукове відкриття
- 7.1.1. Необхідність і способи правового регулювання наукового відкриття
- 7.1.2 Закономірність як об'єкт наукового відкриття
- 7.1.7 Масштабність наукового відкриття
- 7.1.8 Достовірність відкриття
- 7.1.9 Положення, що не відповідають вимогам, що висувають до відкриття
- 7.1.10 Можливі принципи спеціальної правової охорони наукових відкриттів
- 7.1.11 Суб’єкти права на відкриття
- 7.2 Компонування інтегральних мікросхем
- 7.2.1 Поняття інтегральної мікросхеми (імс) та компонування імс
- 7.2.2 Характеристика ознак компонування імс
- 7.2.3 Суб’єкти права на компонування імс
- 7.2.4 Права авторів та інших правовласників компонування імс
- 7.2.5 Право на реєстрацію компонування імс та його захист
- 7.3 Раціоналізаторська пропозиція
- 7.3.1 Поняття раціоналізаторської пропозиції
- 7.3.2 Суб'єкти права на раціоналізаторську пропозицію
- 7.3.3 Права суб'єктів права на раціоналізаторську пропозицію
- 7.3.4 Оформлення права на раціоналізаторську пропозицію
- 7.4 Сорти рослин і породи тварин
- 7.4.1 Ознаки охороноздатності сорту рослин, породи тварин
- 7.4.2 Суб’єкти права на сорт рослин, породу тварин
- 7.4.3 Оформлення права на сорт рослин, породу тварин
- 7.4.4 Права авторів сорту рослин, породи тварин і патентовласників
- 7.4.5 Захист прав на сорт рослин, породу тварин
- 7.5 Комерційна таємниця
- 7.5.1 Поняття комерційної таємниці
- 7.5.2 Суб’єкти права на комерційну таємницю
- 7.5.3 Права на комерційну таємницю
- 7.5.4 Охорона прав на комерційну таємницю
- Розділ 8 економіка інтелектуальної власності
- 8.1 Поняття, склад і функції інтелектуального капіталу
- 8.2 Інтелектуальна власність як об’єкт обліку
- 8.3 Операції з нематеріальними активами в системі бухгалтерського обліку з урахуванням національних стандартів
- 8.4 Комерціалізація інтелектуальної власності
- Розділ 9 оцінка прав інтелектуальної власності
- 9.1 Поняття оцінки та випадки виникнення необхідності в оцінці вартості об’єктів інтелектуальної власності
- 9.2 Підходи до оцінки та види вартості об’єктів інтелектуальної власності
- 9.3 Витратний підхід
- 9.4 Ринковий (порівняльний) підхід
- 9.5 Доходний підхід
- 9.6 Порядок оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності та оформлення звіту про оцінку
- Розділ 10 розпорядження правами інтелектуальної власності та трансфер технологій
- 10.1 Ліцензія як правова форма розпорядження правами інтелектуальної власності
- 10.2 Суб’єкти ліцензійних угод
- 10.3 Класифікація ліцензій
- 10.4 Істотні умови договору на передачу прав власності на об’єкти інтелектуальної власності
- 10.5 Маркетинг у ліцензійній торгівлі
- Список літератури
- Глосарій