5.4.2 Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок
Патент - це юридично-технічний документ, виданий уповноваженим компетентним державним органом, за допомогою якого держава засвідчує виключне право власника на створений ним об'єкт промислової власності (винахід, корисну модель, промисловий зразок).
Патент засвідчує від імені держави, що:
заявлена пропозиція є охороноздатним об'єктом;
встановлено право авторства на об'єкт;
визнано право власності на об'єкт;
визнано пріоритет на об'єкт.
Патенти, видані на один об'єкт у різних країнах, є незалежними. Тобто видача патенту в одній країні не зобов'язує інші країни видавати патенти на той самий об'єкт. Припинення дії патенту в одній країні не тягне за собою припинення дії патенту на цей об'єкт в іншій країні. Патент завжди має територіальний характер, тобто видається і діє відповідно до вимог національного (регіонального) законодавства.
Патент дає його власникові виключне право використовувати об'єкт на власний розсуд, тобто патентовласник має право використовувати об'єкт у межах, встановлених законодавством, давати дозвіл на використання об'єкта (видавати ліцензію) будь-якій особі, а також забороняти будь-якій особі використовувати об'єкт без дозволу патентовласника (крім випадків, передбачених законодавством).
Патентовласник має право на власний розсуд розпоряджатися об'єктом, тобто укладати будь-які цивільно-правові угоди з передавання прав на зазначені об'єкти.
Право на винахід, корисну модель, промисловий зразок набувають на підставі дотримання умов та порядку видачі патенту, встановлених законом, чи на підставі рішення суду.
Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок можна набувати на підставі закону, договору внаслідок ліквідації юридичної особи у порядку успадкування та на інших підставах, що встановлені або не заборонені законом.
Набуття права на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчує патент.
Обсяг охорони права на винахід, корисну модель визначає формула винаходу, корисної моделі.
Обсяг охорони права на промисловий зразок визначає сукупність його суттєвих ознак.
Права патентовласника мають абсолютний, виключний і строковий характер, а також обмежені територією тієї держави, патентне відомство якої видало патент.
Абсолютну природу прав патентовласника визначає те, що решта членів суспільства, на яких поширюються закони цієї держави, зобов'язані утримуватися від використання належної патентовласникові розробки.
Виключний характер суб'єктивних патентних прав полягає в тому, що в межах однієї країни права на розробку можуть належати тільки одному патентовласникові.
Ознака строковості полягає в тому, що права, які випливають з патенту, діють протягом певного періоду часу.
Відповідно до ст. 464 ЦК майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є:
право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;
виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);
виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, у тому числі забороняти таке використання;
інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать власнику відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Патентовласнику належить виключне право на використання захищеного патентом винаходу, корисної моделі або промислового зразка на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших патентовласників.
Зазначене право включає також можливість заборонити використання зазначених об'єктів іншим особам, за винятком випадків, коли таке використання за законом не є порушенням права патентовласника.
Передача патентних прав може здійснюватися в різних юридичних формах, проте найбільше практичне значення мають їх відчуження і видача ліцензій на використання винаходів, корисних моделей і промислових зразків.
Відчуження патентного права означає передачу патентовласником належного йому права іншій особі (особам). Патентовласник може відчужувати одержаний патент будь-якій фізичній або юридичній особі.
Відчуження патентних прав не обмежене будь-якою конкретною договірною моделлю і може бути вчинене в межах багатьох цивільно-правових договорів.
Відчуження патентних прав означає, що до придбавача патенту переходять у повному обсязі всі майнові права, якими володів патентовласник. Придбавач патенту стає власником всього обсягу майнових прав, якими володів їх відчужувач.
Відповідно до ст. 1107 ЦК розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, у тому числі на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, здійснюють на підставі таких договорів:
ліцензії на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;
ліцензійного договору;
договору про створення за замовленням і використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;
договору про передання виключних майнових прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
Договір про розпорядження майновими правами на винахід, корисну модель, промисловий зразок укладають у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1108 ЦК особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, у тому числі патентного права (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке дасть їй право використовувати цей об'єкт у певній обмеженій сфері (ліцензію на використання об'єкта патентного права).
Ліцензія на використання об'єкта патентного права може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.
Ліцензія на використання об'єкта патентного права може бути виключною, одиничною, невиключною.
Виключну ліцензію видають лише одному ліцензіату, а вона виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта патентного права у сфері, що обмежена цією ліцензією, та надання ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.
Одиничну ліцензію видають лише одному ліцензіату, а вона виключає можливість надання ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта патентного права у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання самим ліцензіаром цього об'єкта в зазначеній сфері.
Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та надання ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта в зазначеній сфері.
За письмовою згодою ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об'єкта патентного права іншій особі (субліцензію).
За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта патентного права (ліцензію) на умовах, визначених за взаємної згоди сторін з урахуванням вимог закону.
У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат видає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта патентного права. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
Ліцензійний договір визначає вид ліцензії, сферу використання об'єкта патентного права (ліцензійні права, що їх надають за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територію та строк, на які передають права, тощо), розмір, порядок і строки розрахунків за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити до договору.
Вважають, що за ліцензійним договором надають невиключну ліцензію, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта патентного права, дія ліцензії поширюється на всю територію України.
Відкритою ліцензією є надання права на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка на підставі офіційної заяви власника патенту про готовність дати будь-якій зацікавленій особі дозвіл на використання зазначених об'єктів інтелектуальної власності. Особа, яка виявила бажання скористатися дозволом, укладає з власником патенту договір.
Відповідно до чинного законодавства України в разі подання власником патенту такої заяви річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 %, починаючи з року, який наступає за роком публікації заяви в офіційному бюлетені.
Власник патенту може відкликати свою заяву, якщо жодна особа не заявила про свій намір використати винахід, корисну модель, промисловий зразок.
Примусова ліцензія - це дозвіл на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, захищеного патентом, який компетентний державний орган дає зацікавленій особі, коли власник патенту не використовує або недостатньо використовує свою розробку без поважних причин і при цьому відмовляється видати ліцензію.
Відповідно до чинного законодавства України примусову ліцензію видають за рішенням суду (Господарського суду) з визначенням обсягу використання об'єкта патентного права, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику патенту.
Ліцензійний договір укладають на строк, встановлений договором, який вичерпується не пізніше вичерпання строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт патентного права.
Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору в разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об'єкта патентного права. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору в разі порушення другою стороною інших умов договору.
У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про строк договору останній вважають укладеним на строк, що залишився до вичерпання строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт патентного права, але не більше ніж на 5 років. Якщо за 6 місяців до вичерпання зазначеного п'ятирічного строку жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважають продовженим на невизначений час. У цьому разі кожна зі сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це іншу сторону за 6 місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.
Відповідно до ст. 1114 ЦК ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності, у тому числі об'єкта патентного права, та вищезазначені договори не підлягають обов'язковій державній реєстрації.
Державну реєстрацію цих документів здійснюють на вимогу ліцензіара або ліцензіата в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 29 (5, 6) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»:
строк чинності виключних майнових прав на винахід спливає через 20 років, що відраховують від дати подання заявки;
строк чинності виключних майнових прав на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням особи, якій належать майнові права на винахід, на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання першого дозволу, але не більше як на 5 років.
Відповідно до ст. 29 (7) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» строк чинності виключних майнових прав на корисну модель спливає через 10 років від дати подання заявки.
Відповідно до ст. 5 (5) Закону України «Про охорону прав на промисловий зразок» строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до установи і продовжується установою за клопотанням власника патенту, але не більше ніж на п'ять років.
- Розділ 1 Інтелектуальна власність як право на результат творчої діяльності людини
- 1.1 Поняття і види права інтелектуальної власності
- 1.2 Об’єкти права інтелектуальної власності
- 1.3 Суб’єкти права інтелектуальної власності
- 1.3.1 Загальні положення
- 1.3.2 Автори - творці об'єктів права інтелектуальної власності
- 1.3.3 Заявник
- 1.3.4 Правонаступники як суб'єкти права інтелектуальної власності
- 1.4 Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави
- 1.5 Система джерел законодавства у сфері інтелектуальної власності
- 1.6 Державна система правової охорони інтелектуальної власності в Україні
- Розділ 2 Авторське право
- 2.1 Поняття і джерела авторського права
- 2.2 Об’єкти авторського права
- 2.3 Суб’єкти авторського права
- 2.4 Зміст та види авторського права
- 2.4.1 Особисті немайнові права
- 2.4.2 Майнові права авторів
- 2.4.3 Право слідування
- 2.5 Передача майнових прав
- 2.5.1 Матеріально-правові вимоги, що висуваються до авторських договорів
- 2.5.2 Авторський договір
- 2.5.3 Умови авторського договору
- 2.5.4 Відповідальність сторін за порушення авторського договору
- 2.5.5 Припинення дії авторського договору
- Розділ 3 суміжні права
- 3.1 Поняття суміжних прав
- 3.2 Суб’єкти суміжних прав
- 3.3 Суб’єктивні суміжні права
- 3.4 Термін дії суміжних прав
- 3.5 Права власників суміжних прав
- 3.5.1 Права виконавця
- 3.5.2 Права виробників фонограм або відеограм
- 3.5.3 Права організацій ефірного мовлення
- Розділ 4 захист авторського права і суміжних прав
- 4.1 Види порушень авторського права і суміжних прав
- 4.2 Способи цивільно-правового захисту
- Розділ 5 промислова власність
- 5.1 Об'єкти патентного права
- 5.1.1 Винахід
- 5.1.2 Корисна модель
- 5.1.3 Промисловий зразок
- 5.2 Суб'єкти патентного права
- 5.2.1 Автори винаходів, корисних моделей, промислових зразків
- 5.2.2 Патентовласники
- 5.2.3 Спадкоємці
- 5.3 Оформлення патентних прав
- 5.3.1 Загальні положення
- 5.3.2 Складання та подання заявки
- 5.3.3 Розгляд заявки в патентному відомстві
- 5.3.4 Видача патенту
- 5.4 Права авторів винаходів, корисних моделей і промислових зразків.
- 5.4.1 Особисті немайнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.4.2 Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.4.3 Обов’язки патентовласника
- 5.5 Захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.5.1 Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.5.2 Способи захисту прав
- Список літератури
- Глосарій
- Розділ 6 правове регулювання засобів індивідуалізації товарів і послуг
- 6.1 Комерційне найменування
- 6.1.1 Поняття комерційного найменування
- 6.1.2 Право на комерційне найменування
- 6.1.3 Захист права на комерційне найменування
- 6.2 Торговельна марка
- 6.2.1 Поняття торговельної марки
- 6.2.2 Правова охорона торговельних марок
- 6.2.3 Оформлення прав на торговельну марку
- 6.2.4 Права, що випливають зі свідоцтва на торговельну марку
- 6.2.5 Захист прав на торговельну марку
- 6.3 Географічне зазначення
- 6.3.1 Поняття географічного зазначення
- 6.3.2 Охорона прав на географічне зазначення
- 6.3.3 Порядок реєстрації географічного зазначення та (або) права на нього
- 6.3.4 Права та обов’язки, що випливають з реєстрації географічного зазначення
- 6.3.5 Порядок визнання недійсною та припинення правової охорони географічного зазначення
- 6.3.6 Захист прав на географічне зазначення
- Розділ 7 правова охорона інших об’єктів інтелектуальної діяльності
- 7.1 Наукове відкриття
- 7.1.1. Необхідність і способи правового регулювання наукового відкриття
- 7.1.2 Закономірність як об'єкт наукового відкриття
- 7.1.7 Масштабність наукового відкриття
- 7.1.8 Достовірність відкриття
- 7.1.9 Положення, що не відповідають вимогам, що висувають до відкриття
- 7.1.10 Можливі принципи спеціальної правової охорони наукових відкриттів
- 7.1.11 Суб’єкти права на відкриття
- 7.2 Компонування інтегральних мікросхем
- 7.2.1 Поняття інтегральної мікросхеми (імс) та компонування імс
- 7.2.2 Характеристика ознак компонування імс
- 7.2.3 Суб’єкти права на компонування імс
- 7.2.4 Права авторів та інших правовласників компонування імс
- 7.2.5 Право на реєстрацію компонування імс та його захист
- 7.3 Раціоналізаторська пропозиція
- 7.3.1 Поняття раціоналізаторської пропозиції
- 7.3.2 Суб'єкти права на раціоналізаторську пропозицію
- 7.3.3 Права суб'єктів права на раціоналізаторську пропозицію
- 7.3.4 Оформлення права на раціоналізаторську пропозицію
- 7.4 Сорти рослин і породи тварин
- 7.4.1 Ознаки охороноздатності сорту рослин, породи тварин
- 7.4.2 Суб’єкти права на сорт рослин, породу тварин
- 7.4.3 Оформлення права на сорт рослин, породу тварин
- 7.4.4 Права авторів сорту рослин, породи тварин і патентовласників
- 7.4.5 Захист прав на сорт рослин, породу тварин
- 7.5 Комерційна таємниця
- 7.5.1 Поняття комерційної таємниці
- 7.5.2 Суб’єкти права на комерційну таємницю
- 7.5.3 Права на комерційну таємницю
- 7.5.4 Охорона прав на комерційну таємницю
- Розділ 8 економіка інтелектуальної власності
- 8.1 Поняття, склад і функції інтелектуального капіталу
- 8.2 Інтелектуальна власність як об’єкт обліку
- 8.3 Операції з нематеріальними активами в системі бухгалтерського обліку з урахуванням національних стандартів
- 8.4 Комерціалізація інтелектуальної власності
- Розділ 9 оцінка прав інтелектуальної власності
- 9.1 Поняття оцінки та випадки виникнення необхідності в оцінці вартості об’єктів інтелектуальної власності
- 9.2 Підходи до оцінки та види вартості об’єктів інтелектуальної власності
- 9.3 Витратний підхід
- 9.4 Ринковий (порівняльний) підхід
- 9.5 Доходний підхід
- 9.6 Порядок оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності та оформлення звіту про оцінку
- Розділ 10 розпорядження правами інтелектуальної власності та трансфер технологій
- 10.1 Ліцензія як правова форма розпорядження правами інтелектуальної власності
- 10.2 Суб’єкти ліцензійних угод
- 10.3 Класифікація ліцензій
- 10.4 Істотні умови договору на передачу прав власності на об’єкти інтелектуальної власності
- 10.5 Маркетинг у ліцензійній торгівлі
- Список літератури
- Глосарій