8.1 Поняття, склад і функції інтелектуального капіталу
У сучасному суспільстві інтелектуальний капітал усе частіше виступає основою для успішної діяльності підприємств. Саме він у багатьох випадках визначає конкурентоспроможність організацій та виступає ключовим фактором їх розвитку. У процесі створення, трансформації та використання інтелектуального капіталу беруть участь як комерційні підприємства, так і державні та громадські заклади й організації, тобто практично всі суб’єкти ринкової діяльності.
У сучасному світі фірма або організація - це виробник не стільки товарів, скільки знань. Інновації стають джерелом знову створеної вартості, а інтелектуальний капітал у більшій мірі, ніж фізичні активи або фінансовий капітал, стає стійкою конкурентною перевагою. На даний час у конкурентній боротьбі виграє той, хто має кращу якість і інтенсивність безперервного навчання людей й організацій. При цьому домінуючою сферою економічної активності стає не стільки сільське господарство, скільки у доіндустріальному суспільстві, і не стільки промисловість, як в індустріальному, скільки сфера послуг, у тому числі й інтелектуальних.
Перехід до нового суспільства, у якому інтелектуальний капітал стає провідним фактором суспільного виробництва, знаменує одночасно перехід до нової структури вартості того, що ми споживаємо. Зокрема, змінюється структура вартості більшості матеріальних продуктів. Для багатьох видів продукції більша частина вартості створюється на стадії не стільки матеріального виробництва, скільки маркетингу, збуту й НДДКР, а також у процесі планування, транспортування, продажу й обслуговування. Джерелами нової доданої вартості сьогодні значною мірою виступають дизайн, контроль якості, маркетинг й обслуговування. Сучасне виробництво - це багато в чому діяльність розуму, тобто вплив з боку інженерів, бухгалтерів, конструкторів, дизайнерів, фахівців з персоналу, збуту й маркетингу, експертів з інформаційних мереж. У багатьох організаціях все більша частина отриманого ефекту стає результатом застосування спеціальних знань, широкого навчання персоналу і взаємодії з партнерами й контрагентами.
Інформаційні технології, що досягли в останнє десятиліття нового якісного рівня, значною мірою розширюють можливості ефективного керування, оскільки надають у розпорядження менеджерів, фінансистів, маркетологів, керівників організацій всіх рівнів новітні методи обробки й аналізу економічної й соціальної інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.
Що ж мається на увазі під поняттям інтелектуального капіталу? З точки зору практика (керівника підприємства, директора фірми) можна розглядати наступні визначення.
Інтелектуальний капітал - це термін для позначення нематеріальних активів, без яких компанія не може існувати, підсилюючи свої конкурентні переваги. Складовими частинами інтелектуального капіталу є: людські активи, інтелектуальна власність, інфраструктурні й ринкові активи. Під людськими активами мається на увазі сукупність колективних знань співробітників підприємства, їхніх творчих можливостей, лідерських якостей, підприємницьких і управлінських навичок уміння вирішувати проблеми [11].
Інтелектуальний капітал являє собою щось на зразок "колективного мозку", що акумулює наукові й повсякденні знання працівників, інтелектуальну власність і накопичений досвід, спілкування й організаційну структуру, інформаційні мережі й імідж фірми [12].
Отже складовими частинами інтелектуального капіталу є:
людський капітал, втілений у працівниках компанії у вигляді їхнього досвіду, знань, навичок, творчих можливостей, а також загальної культури, прихильності до філософії фірми, її внутрішніх цінностей. Даний капітал є не відчужуваним від персоналу. Носіями інтелектуального капіталу в даній формі можна назвати професіоналів, наділених унікальними й важко замінними можливостями, значущість яких для суспільства найкраще оцінюється в умовах ринку;
структурний (організаційний) капітал, що включає патенти, ліцензії, торговельні марки, організаційну структуру, бази даних, електронні мережі – простіше кажучи усе, що залишається на підприємстві, пов'язане з інтелектуальним потенціалом, після того, як персонал йде з роботи додому;
клієнтський (споживчий) капітал, який включає систему відпрацьованих, надійних, довгострокових, довірчих і взаємовигідних відносин підприємства зі своїми клієнтами, покупцями, а також фірмове найменування та історію взаємовідносин із споживачами.
Головна функція інтелектуального капіталу - істотно прискорювати приріст маси прибутку за рахунок формування й реалізації необхідних підприємству систем знань, речей і відносин, які, у свою чергу, забезпечують його високоефективну господарську діяльність. Зокрема, інтелектуальний капітал підприємства визначає якість його системи керування.
Інтелектуальному капіталу властивий більш високий рівень розвитку в порівнянні із уже відомими формами капіталу.
Термін "капітал" наявний у словосполученні "інтелектуальний капітал" недаремно. Інтелектуальний капітал так само, як і фізичний, існує у формі запасу, що може створювати потік цінностей, що впливають на економіку. Обидва капітали виникають як результат вкладень ресурсів (грошей, матеріальних засобів, знань, кваліфікації) для виробництва товарів і послуг. Обидва капітали приносять своєму власникові прибуток. Обидва капітали піддаються моральному зношуванню, причому інтелектуальний капітал навіть більшою мірою (знецінюється й програмне забезпечення, і будь-які знання). Обидва мають потребу в "ремонті", тобто вимагають витрат на свою підтримку. У той же час між ними спостерігаються й значні розбіжності.
Фізичний капітал має матеріальну природу, його можна побачити, «помацати». Інтелектуальний же капітал в основному має нематеріальну природу (його називають нематеріальним активом) і відрізняється від фізичного тим, що нічого не втрачає в процесі використання, хоча останнє не означає, що не потрібно передбачати кошти на його відновлення. Більше того, він втрачає свою вартість саме від того, що не використовується.
Фізичний капітал - це результат певних дій у минулому. Інтелектуальний капітал також являє собою результат минулих інвестицій, але в той же час він здебільшого орієнтований у майбутнє. Основою для оцінки фізичного капіталу є витрати, які вже зроблені. Основа для оцінки інтелектуального капіталу - вартість, що буде створена в процесі його майбутнього використання.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- Розділ 1 Інтелектуальна власність як право на результат творчої діяльності людини
- 1.1 Поняття і види права інтелектуальної власності
- 1.2 Об’єкти права інтелектуальної власності
- 1.3 Суб’єкти права інтелектуальної власності
- 1.3.1 Загальні положення
- 1.3.2 Автори - творці об'єктів права інтелектуальної власності
- 1.3.3 Заявник
- 1.3.4 Правонаступники як суб'єкти права інтелектуальної власності
- 1.4 Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави
- 1.5 Система джерел законодавства у сфері інтелектуальної власності
- 1.6 Державна система правової охорони інтелектуальної власності в Україні
- Розділ 2 Авторське право
- 2.1 Поняття і джерела авторського права
- 2.2 Об’єкти авторського права
- 2.3 Суб’єкти авторського права
- 2.4 Зміст та види авторського права
- 2.4.1 Особисті немайнові права
- 2.4.2 Майнові права авторів
- 2.4.3 Право слідування
- 2.5 Передача майнових прав
- 2.5.1 Матеріально-правові вимоги, що висуваються до авторських договорів
- 2.5.2 Авторський договір
- 2.5.3 Умови авторського договору
- 2.5.4 Відповідальність сторін за порушення авторського договору
- 2.5.5 Припинення дії авторського договору
- Розділ 3 суміжні права
- 3.1 Поняття суміжних прав
- 3.2 Суб’єкти суміжних прав
- 3.3 Суб’єктивні суміжні права
- 3.4 Термін дії суміжних прав
- 3.5 Права власників суміжних прав
- 3.5.1 Права виконавця
- 3.5.2 Права виробників фонограм або відеограм
- 3.5.3 Права організацій ефірного мовлення
- Розділ 4 захист авторського права і суміжних прав
- 4.1 Види порушень авторського права і суміжних прав
- 4.2 Способи цивільно-правового захисту
- Розділ 5 промислова власність
- 5.1 Об'єкти патентного права
- 5.1.1 Винахід
- 5.1.2 Корисна модель
- 5.1.3 Промисловий зразок
- 5.2 Суб'єкти патентного права
- 5.2.1 Автори винаходів, корисних моделей, промислових зразків
- 5.2.2 Патентовласники
- 5.2.3 Спадкоємці
- 5.3 Оформлення патентних прав
- 5.3.1 Загальні положення
- 5.3.2 Складання та подання заявки
- 5.3.3 Розгляд заявки в патентному відомстві
- 5.3.4 Видача патенту
- 5.4 Права авторів винаходів, корисних моделей і промислових зразків.
- 5.4.1 Особисті немайнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.4.2 Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.4.3 Обов’язки патентовласника
- 5.5 Захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.5.1 Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.5.2 Способи захисту прав
- Список літератури
- Глосарій
- Розділ 6 правове регулювання засобів індивідуалізації товарів і послуг
- 6.1 Комерційне найменування
- 6.1.1 Поняття комерційного найменування
- 6.1.2 Право на комерційне найменування
- 6.1.3 Захист права на комерційне найменування
- 6.2 Торговельна марка
- 6.2.1 Поняття торговельної марки
- 6.2.2 Правова охорона торговельних марок
- 6.2.3 Оформлення прав на торговельну марку
- 6.2.4 Права, що випливають зі свідоцтва на торговельну марку
- 6.2.5 Захист прав на торговельну марку
- 6.3 Географічне зазначення
- 6.3.1 Поняття географічного зазначення
- 6.3.2 Охорона прав на географічне зазначення
- 6.3.3 Порядок реєстрації географічного зазначення та (або) права на нього
- 6.3.4 Права та обов’язки, що випливають з реєстрації географічного зазначення
- 6.3.5 Порядок визнання недійсною та припинення правової охорони географічного зазначення
- 6.3.6 Захист прав на географічне зазначення
- Розділ 7 правова охорона інших об’єктів інтелектуальної діяльності
- 7.1 Наукове відкриття
- 7.1.1. Необхідність і способи правового регулювання наукового відкриття
- 7.1.2 Закономірність як об'єкт наукового відкриття
- 7.1.7 Масштабність наукового відкриття
- 7.1.8 Достовірність відкриття
- 7.1.9 Положення, що не відповідають вимогам, що висувають до відкриття
- 7.1.10 Можливі принципи спеціальної правової охорони наукових відкриттів
- 7.1.11 Суб’єкти права на відкриття
- 7.2 Компонування інтегральних мікросхем
- 7.2.1 Поняття інтегральної мікросхеми (імс) та компонування імс
- 7.2.2 Характеристика ознак компонування імс
- 7.2.3 Суб’єкти права на компонування імс
- 7.2.4 Права авторів та інших правовласників компонування імс
- 7.2.5 Право на реєстрацію компонування імс та його захист
- 7.3 Раціоналізаторська пропозиція
- 7.3.1 Поняття раціоналізаторської пропозиції
- 7.3.2 Суб'єкти права на раціоналізаторську пропозицію
- 7.3.3 Права суб'єктів права на раціоналізаторську пропозицію
- 7.3.4 Оформлення права на раціоналізаторську пропозицію
- 7.4 Сорти рослин і породи тварин
- 7.4.1 Ознаки охороноздатності сорту рослин, породи тварин
- 7.4.2 Суб’єкти права на сорт рослин, породу тварин
- 7.4.3 Оформлення права на сорт рослин, породу тварин
- 7.4.4 Права авторів сорту рослин, породи тварин і патентовласників
- 7.4.5 Захист прав на сорт рослин, породу тварин
- 7.5 Комерційна таємниця
- 7.5.1 Поняття комерційної таємниці
- 7.5.2 Суб’єкти права на комерційну таємницю
- 7.5.3 Права на комерційну таємницю
- 7.5.4 Охорона прав на комерційну таємницю
- Розділ 8 економіка інтелектуальної власності
- 8.1 Поняття, склад і функції інтелектуального капіталу
- 8.2 Інтелектуальна власність як об’єкт обліку
- 8.3 Операції з нематеріальними активами в системі бухгалтерського обліку з урахуванням національних стандартів
- 8.4 Комерціалізація інтелектуальної власності
- Розділ 9 оцінка прав інтелектуальної власності
- 9.1 Поняття оцінки та випадки виникнення необхідності в оцінці вартості об’єктів інтелектуальної власності
- 9.2 Підходи до оцінки та види вартості об’єктів інтелектуальної власності
- 9.3 Витратний підхід
- 9.4 Ринковий (порівняльний) підхід
- 9.5 Доходний підхід
- 9.6 Порядок оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності та оформлення звіту про оцінку
- Розділ 10 розпорядження правами інтелектуальної власності та трансфер технологій
- 10.1 Ліцензія як правова форма розпорядження правами інтелектуальної власності
- 10.2 Суб’єкти ліцензійних угод
- 10.3 Класифікація ліцензій
- 10.4 Істотні умови договору на передачу прав власності на об’єкти інтелектуальної власності
- 10.5 Маркетинг у ліцензійній торгівлі
- Список літератури
- Глосарій