6.3.1 Поняття географічного зазначення
Географічне зазначення - це назва країни, населеного пункту, місцевості або іншого географічного об'єкта, використовувана для позначення товару, особливі властивості якого виключно або переважно визначають характерні для певного географічного об'єкта природні умови, людський фактор або те й інше одночасно.
Прикладами позначень товарів, які мають однакові специфічні властивості на всій території країни, можуть бути бразильська кава, швейцарський сир, грузинське вино, болгарська трояндова олія тощо.
Географічні зазначення та торговельні марки багато в чому подібні, але між ними існують також суттєві відмінності. До спільних рис цих об'єктів відносять те, що:
географічні зазначення та торговельні марки призначені для маркування товарів;
зміст цих об'єктів базується на правдивих даних;
незахищені географічні зазначення та торговельні марки можуть перетворитися у видові поняття, або «вільні марки».
До відмінностей між географічними зазначеннями і торговельними марками відносять те, що:
географічне зазначення виникає внаслідок широкого використання географічного позначення, коли воно стає загальновідомим, створює стійку уяву про товар із певними характеристиками, які зумовлені відповідним географічним середовищем конкретної місцевості; торговельну марку створюють штучно за бажанням розробника;
географічне зазначення завжди пов'язане з конкретним місцем незалежно від виробника і тому не може розглядатися як засіб розрізнення однорідних товарів, які походять з одного місця, але мають різних виробників; торговельна марка насамперед відрізняє однорідні товари різних виробників;
географічне зазначення, крім позначення місцевості походження товару, вказує на певну якість та інші характеристики товару; торговельна марка вказує виключно на належність певного товару відповідному виробнику;
реєстрація географічного зазначення не надає виключного права на його використання (це право має колективний характер); торговельну марку, як правило, реєструють на ім'я одного власника, що надає йому виключне право володіння, користування та розпорядження торговельною маркою;
географічне зазначення невід'ємне від місцевості, з якою воно пов'язане, тому право на його використання не може бути передано;
право на торговельну марку може бути передано;
реєстрація географічного зазначення зумовлена насамперед наявністю особливих властивостей у відповідних товарів; реєстрація торговельної марки зумовлена властивостями, які має лише сама марка;
строк охорони географічних зазначень є необмеженим; охорона торговельної марки має певний строк, який може бути продовжений.
Іноді на реєстрацію торговельної марки подають позначення, які є географічними зазначеннями. У цьому разі державні органи, які здійснюють реєстрацію, послуговуються такими принципами:
назва країни, області або району може бути зареєстрована як один з елементів торговельної марки без виключного права власника торговельної марки на використання цих географічних елементів;
зазначення, які втратили географічний характер, ототожнюються споживачами з назвами виробів і включені до торговельної марки, є загальними зазначеннями та елементами, які не підлягають охороні;
географічні зазначення, які розглядають як фантастичні щодо товарів, можуть бути торговельною маркою (або її елементом), яка підлягає охороні;
у будь-якому разі географічні зазначення не мають вводити в оману споживачів щодо товару або його виробника.
Географічні зазначення відрізняються від комерційних найменувань.
Комерційне найменування призначене для розрізнення суб'єктів господарської діяльності і служить для ідентифікації виробника товарів як такого. Комерційне найменування, як і торговельна марка, безпосередньо не пов'язане з особливостями географічного місця діяльності підприємства, властивостями та якістю продукції. Хоча до складу комерційного найменування значно частіше, ніж до торговельної марки, входять елементи, що вказують на його географічне розташування.
Зовсім іншу функцію виконує географічне зазначення. Воно відображає зв'язок «місце - товар». До таких позначень можуть бути віднесені позначення типу «Мелітопольські абрикоси», «Оливки з Іспанії» тощо. До географічних зазначень можуть бути віднесені графічні зображення, які через свою відомість асоціюються у свідомості споживача з певним місцем. Наприклад: зображення Ейфелевої вежі - з Парижем, Золотих воріт - з Києвом.
Географічні зазначення мають ряд специфічних ознак:
географічне зазначення має містити пряму або непряму вказівку на те, що товар походить із конкретної країни, області або місцевості;
географічне зазначення має передбачати зв'язок позначення товару з його особливими властивостями, які визначають характерні для певного географічного об'єкта природні умови і (або) людський фактор;
географічне зазначення товару стає самостійним об'єктом правової охорони тільки після встановленої законом реєстрації в Патентному відомстві;
до географічних зазначень не висувають вимогу новизни.
Географічні зазначення можна умовно поділити на декілька видів:
природні географічні зазначення (сформувалися під впливом природних умов);
штучні географічні зазначення (сформувалися під впливом людського фактора, мають тенденцію до перетворення на видові зазначення);
змішані географічні зазначення (сформувалися під впливом природних умов та людського фактора).
Відповідно до форми встановленого контролю в ряді країн географічні зазначення поділяють на звичайні, регламентовані, контрольовані.
До звичайних відносять географічні зазначення, що позначають товари, природні специфічні властивості яких формуються під впливом географічного середовища.
Регламентованими є географічні зазначення, що позначають товари, специфічні властивості яких, як і вимоги щодо їх виробництва, регламентовані нормативними актами.
Контрольованими є географічні зазначення, що позначають товари зі специфічними властивостями, контроль за якими здійснюють на всіх етапах виробництва. Такі географічні зазначення мають більшу цінність, ніж звичайні або регламентовані, тому що товари, які вони позначають, користуються постійним попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Функції географічних зазначень:
розпізнавальна функція, яка полягає у виокремленні товару, що має особливі властивості, із маси однорідних. Сукупність особливих властивостей окремого товару обумовлює його унікальність і елітарність серед таких самих товарів з іншої місцевості. Особливі властивості товару, яких він набуває внаслідок поєднання певних чинників, зокрема природних умов та людського фактора, мають бути стабільними, а їхня наявність доведена відповідними компетентними органами країни походження;
інформаційна функція географічного зазначення полягає в тому, що воно містить змістовну інформацію, яка надає достовірні відомості про місце виробництва, виробника, продавця, підприємця, про якісні характеристики товару, його специфіку. Інформація, яку містить зазначення, сприяє зростанню популярності товару, місцевості його виробництва, попиту на нього, що впливає на прибуток виробника;
рекламна функція безпосередньо впливає на просування товару на ринку. Рекламоздатне географічне зазначення має бути довговживаним, протягом тривалого часу використовуватися для позначення товару з особливими властивостями та якостями. Реклама товару має сенс лише тоді, коли немає дефіциту товарів і споживачі можуть вибрати з однорідних товарів різних виробників певний товар з особливими властивостями;
охоронна (захисна) функція географічного зазначення забезпечує охорону товару від підробок. Географічне зазначення, що його надійно охороняють, застерігає зловмисника від недобросовісних дій щодо його використання чи підробки товару. Воно охороняє майнові й особисті немайнові права законного користувача від неправомірних посягань, захищає від недобросовісної конкуренції, охороняє товари від підробки, а споживачів - від фальсифікованих товарів;
якісна (гарантійна) функція географічного зазначення полягає в тому, що його присутність на товарі гарантує особливі властивості останнього, тобто є умовою його правової охорони. Виробник, підприємець, продавець повинні завжди дбати про престиж свого товару, підтримуючи його особливі властивості, які є наслідком походження з конкретної місцевості, - у разі коли товар позначено географічним зазначенням;
психологічна функція географічного зазначення зумовлена ефективністю не лише самого зазначення, а й переважно продукції, що її позначають таким зазначенням. Відоме найменування місця походження товару внаслідок його особливих властивостей переконує споживачів, що цей товар є саме тим, що походить із певної місцевості, і саме за цих умов споживачі в ньому зацікавлені;
стимулююча функція географічного зазначення - здатність привернути увагу споживачів до товару, позначеного таким зазначенням. Виробники, які маркують свої товари географічними зазначеннями, повинні постійно дбати про збереження його специфічних властивостей та особливих якостей. Споживачі купують товари, які позитивно зарекомендували себе, і знаходять їх саме за допомогою географічного зазначення.
- Розділ 1 Інтелектуальна власність як право на результат творчої діяльності людини
- 1.1 Поняття і види права інтелектуальної власності
- 1.2 Об’єкти права інтелектуальної власності
- 1.3 Суб’єкти права інтелектуальної власності
- 1.3.1 Загальні положення
- 1.3.2 Автори - творці об'єктів права інтелектуальної власності
- 1.3.3 Заявник
- 1.3.4 Правонаступники як суб'єкти права інтелектуальної власності
- 1.4 Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави
- 1.5 Система джерел законодавства у сфері інтелектуальної власності
- 1.6 Державна система правової охорони інтелектуальної власності в Україні
- Розділ 2 Авторське право
- 2.1 Поняття і джерела авторського права
- 2.2 Об’єкти авторського права
- 2.3 Суб’єкти авторського права
- 2.4 Зміст та види авторського права
- 2.4.1 Особисті немайнові права
- 2.4.2 Майнові права авторів
- 2.4.3 Право слідування
- 2.5 Передача майнових прав
- 2.5.1 Матеріально-правові вимоги, що висуваються до авторських договорів
- 2.5.2 Авторський договір
- 2.5.3 Умови авторського договору
- 2.5.4 Відповідальність сторін за порушення авторського договору
- 2.5.5 Припинення дії авторського договору
- Розділ 3 суміжні права
- 3.1 Поняття суміжних прав
- 3.2 Суб’єкти суміжних прав
- 3.3 Суб’єктивні суміжні права
- 3.4 Термін дії суміжних прав
- 3.5 Права власників суміжних прав
- 3.5.1 Права виконавця
- 3.5.2 Права виробників фонограм або відеограм
- 3.5.3 Права організацій ефірного мовлення
- Розділ 4 захист авторського права і суміжних прав
- 4.1 Види порушень авторського права і суміжних прав
- 4.2 Способи цивільно-правового захисту
- Розділ 5 промислова власність
- 5.1 Об'єкти патентного права
- 5.1.1 Винахід
- 5.1.2 Корисна модель
- 5.1.3 Промисловий зразок
- 5.2 Суб'єкти патентного права
- 5.2.1 Автори винаходів, корисних моделей, промислових зразків
- 5.2.2 Патентовласники
- 5.2.3 Спадкоємці
- 5.3 Оформлення патентних прав
- 5.3.1 Загальні положення
- 5.3.2 Складання та подання заявки
- 5.3.3 Розгляд заявки в патентному відомстві
- 5.3.4 Видача патенту
- 5.4 Права авторів винаходів, корисних моделей і промислових зразків.
- 5.4.1 Особисті немайнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.4.2 Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.4.3 Обов’язки патентовласника
- 5.5 Захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.5.1 Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- 5.5.2 Способи захисту прав
- Список літератури
- Глосарій
- Розділ 6 правове регулювання засобів індивідуалізації товарів і послуг
- 6.1 Комерційне найменування
- 6.1.1 Поняття комерційного найменування
- 6.1.2 Право на комерційне найменування
- 6.1.3 Захист права на комерційне найменування
- 6.2 Торговельна марка
- 6.2.1 Поняття торговельної марки
- 6.2.2 Правова охорона торговельних марок
- 6.2.3 Оформлення прав на торговельну марку
- 6.2.4 Права, що випливають зі свідоцтва на торговельну марку
- 6.2.5 Захист прав на торговельну марку
- 6.3 Географічне зазначення
- 6.3.1 Поняття географічного зазначення
- 6.3.2 Охорона прав на географічне зазначення
- 6.3.3 Порядок реєстрації географічного зазначення та (або) права на нього
- 6.3.4 Права та обов’язки, що випливають з реєстрації географічного зазначення
- 6.3.5 Порядок визнання недійсною та припинення правової охорони географічного зазначення
- 6.3.6 Захист прав на географічне зазначення
- Розділ 7 правова охорона інших об’єктів інтелектуальної діяльності
- 7.1 Наукове відкриття
- 7.1.1. Необхідність і способи правового регулювання наукового відкриття
- 7.1.2 Закономірність як об'єкт наукового відкриття
- 7.1.7 Масштабність наукового відкриття
- 7.1.8 Достовірність відкриття
- 7.1.9 Положення, що не відповідають вимогам, що висувають до відкриття
- 7.1.10 Можливі принципи спеціальної правової охорони наукових відкриттів
- 7.1.11 Суб’єкти права на відкриття
- 7.2 Компонування інтегральних мікросхем
- 7.2.1 Поняття інтегральної мікросхеми (імс) та компонування імс
- 7.2.2 Характеристика ознак компонування імс
- 7.2.3 Суб’єкти права на компонування імс
- 7.2.4 Права авторів та інших правовласників компонування імс
- 7.2.5 Право на реєстрацію компонування імс та його захист
- 7.3 Раціоналізаторська пропозиція
- 7.3.1 Поняття раціоналізаторської пропозиції
- 7.3.2 Суб'єкти права на раціоналізаторську пропозицію
- 7.3.3 Права суб'єктів права на раціоналізаторську пропозицію
- 7.3.4 Оформлення права на раціоналізаторську пропозицію
- 7.4 Сорти рослин і породи тварин
- 7.4.1 Ознаки охороноздатності сорту рослин, породи тварин
- 7.4.2 Суб’єкти права на сорт рослин, породу тварин
- 7.4.3 Оформлення права на сорт рослин, породу тварин
- 7.4.4 Права авторів сорту рослин, породи тварин і патентовласників
- 7.4.5 Захист прав на сорт рослин, породу тварин
- 7.5 Комерційна таємниця
- 7.5.1 Поняття комерційної таємниці
- 7.5.2 Суб’єкти права на комерційну таємницю
- 7.5.3 Права на комерційну таємницю
- 7.5.4 Охорона прав на комерційну таємницю
- Розділ 8 економіка інтелектуальної власності
- 8.1 Поняття, склад і функції інтелектуального капіталу
- 8.2 Інтелектуальна власність як об’єкт обліку
- 8.3 Операції з нематеріальними активами в системі бухгалтерського обліку з урахуванням національних стандартів
- 8.4 Комерціалізація інтелектуальної власності
- Розділ 9 оцінка прав інтелектуальної власності
- 9.1 Поняття оцінки та випадки виникнення необхідності в оцінці вартості об’єктів інтелектуальної власності
- 9.2 Підходи до оцінки та види вартості об’єктів інтелектуальної власності
- 9.3 Витратний підхід
- 9.4 Ринковий (порівняльний) підхід
- 9.5 Доходний підхід
- 9.6 Порядок оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності та оформлення звіту про оцінку
- Розділ 10 розпорядження правами інтелектуальної власності та трансфер технологій
- 10.1 Ліцензія як правова форма розпорядження правами інтелектуальної власності
- 10.2 Суб’єкти ліцензійних угод
- 10.3 Класифікація ліцензій
- 10.4 Істотні умови договору на передачу прав власності на об’єкти інтелектуальної власності
- 10.5 Маркетинг у ліцензійній торгівлі
- Список літератури
- Глосарій