3.5.1 Права виконавця

Особисті немайнові права. Виконавцю належать такі особисті немайнові права:

- право на визнання виконавцем свого виконання;

- право на ім'я;

- право на захист репутації виконавця.

Право на визнання виконавцем свого виконання означає, що виконавець стосовно своїх усних, записаних на фонограми виконань має право вимагати визнання себе виконавцем.

Право на ім'я означає можливість виконавця вимагати, щоб при будь-якому використанні його творчої інтерпретації твору згадували його справжнє або вигадане ім'я (псевдонім), яке при цьому не можна спотворювати. Право на ім'я є невідчуженим і охороняється безстроково.

Суть права на захист репутації виконавця полягає в тому, що будь-які виправлення, зміни, доповнення, які дозволяє робити сучасна техніка, можна вносити тільки за згодою виконавця.

Особисті немайнові права належать виконавцю незалежно від його майнових прав і зберігаються за ним у випадку передачі виключних прав на використання виконання.

Майнові права. Виконавцю належать виключні права на використання його виконання відповідно до закону.

Крім випадків, зазначених законом, будь-які фізичні або юридичні особи можуть використовувати виконання тільки за договором із правовласником.

Майнові інтереси виконавця забезпечують шляхом закріплення за ним права на використання виконання в будь-якій формі, у тому числі права на одержання винагороди за кожний вид використання виконання.

До майнових прав виконавця належать:

- право на використання виконання;

- право на передачу незаписаного виконання;

- право на запис;

- право на розповсюдження;

- право на здачу в прокат;

- право на передачу запису виконання;

- право на обнародування запису виконання;

- право на ретрансляцію;

- інші права.