1.4 ДЕРЖАВНА СЛУЖБА В УКРАЇНІ ЯК ЧИННИК ГУМАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Розглядаючи поняття державної служби як чинника гуманізації державного управління в Україні та як професійну діяльність соціального прошарку суспільства, насамперед слід розглянути визначення служби в загальному розумінні. На думку О.Ю.Оболенського, служба - це робота, професійне заняття службовця, а також місце його роботи, яка-небудь сфера діяльності. Під службою розуміють також діяльність, повязану з керівництвом, управлінням, прогнозуванням, плануванням, контролем, наглядом, обліком тощо. При цьому працівники, залучені до служби, створюють суспільні цінності або реалізують функції управління.

Важливо, що державна служба як чинник гуманізації державного управління останнім часом в Україні зробила суттєвий поступ у сфері теоретико-методологічного забезпечення. Цьому сприяло творче засвоєння напрацювань вітчизняних і зарубіжних учених у галузі управлінської науки, екстраполяція їх на сучасні державотворчі процеси, урахування минулого досвіду.

Водночас державна служба як соціально-правовий інститут має забезпечувати стабільність гуманізму управління та відігравати роль стабілізатора соціально-політичного життя, сприяючи розвязанню політичних конфліктів і урівноважуючи дії різних політичних сил (забезпечення політичного партнерства). У країні з політично і соціально активним населенням державна служба має відповідати наступним вимогам[36]:

1) задовольняти законні потреби клієнта-споживача державних послуг;

2)орієнтуватися на кінцевий результат діяльності, а не на процес, що стає основою оцінки діяльності органу влади, його посадових осіб, удосконалення структури органів державної влади;

3) забезпечувати економію і ощадливість у діяльності органів державної влади шляхом її раціоналізації, делегування окремих управлінських функцій з надання послуг спеціально створеним державним або недержавним структурам, підвищуючи рівень рентабельності державних послуг;

4) досягти результативності функціонування на основі: системи нового законодавства про державну службу та її види, нової класифікації посад, професіоналізації державної служби; законодавчого унормування правової та соціальної безпеки державних службовців; унормування та запровадження просування по службі на підставі досягнень у професійній діяльності; підвищення управлінської культури та моральності в діяльності та поведінці службовців; розширення громадського, парламентського і судового контролю державної служби.

Відповідно до ст. 92 Конституції України[29] основи державної служби визначаються виключно законами України . Ці основи було закладено з прийняттям Закону України “ Про державну службу ” від 16 грудня 1993 р. [22]. Дотримання пріоритетів у політиці щодо реформ у сфері державної служби як чинника гуманізації державного управління дало змогу напрацювати певну базу як із точки зору прийнятих політичних рішень, так і розвитку інституційної спроможності до їх втілення, а саме:

а) створено Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів ЄС (2004 р.);

б) посилено статус та інституційну спроможність Головного управління державної служби України, зокрема прийнято рішення про створення територіальних управлінь державної служби (2004 р.);

в) прийнято Програму розвитку державної служби на 2005-2010 роки (2004р.);

г) підписано Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Світовим банком (2004 р.);

д) прийнято Концепцію розвитку законодавства про державну службу та підготовлено проект нового Закону України “ Про державну службу ” (2005 р.).

Сучасна система державної служби як чинник гуманізації державного управління в Україні має певні проблеми, які потребують подальшого розвязання, у тому числі шляхом адаптації цього інституту до стандартів ЄС. Зокрема, це стосується:

- виокремлення політичних посад у системі виконавчої влади;

- суміщення політичних і адміністративних повноважень у межах однієї посади;

- підвищення ефективності системи управління державною службою;

- проходження державної служби в державних органах, діяльність яких регламентується спеціальним законодавством;

- функцій державних службовців щодо їх участі у розробленні та забезпеченні реалізації державної політики;

- запровадження єдиної системи оцінювання та стимулювання роботи державних службовців;

- удосконалення системи оплати праці державних службовців;

- питання щодо порядку надання державних послуг та нормативного врегулювання вимог професійної етики державних службовців;

- системи добору, призначення на посади, просування по службі, ротації державних службовців та їх професійного навчання.

Концепція адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу спрямована на подальше вдосконалення інституту державної служби в Україні, що, зрештою, сприятиме більш повній реалізації конституційних прав, свобод та законних інтересів громадян, наданню їм у належному обсязі якісних державних послуг[33].

Отже, на сьогодні суспільство очікує від державної служби ефективного, гуманного і відповідального управління, спрямованого на задоволення його потреб у цілому і кожного громадянина окремо. Досягнення цієї мети залежить від багатьох факторів, зокрема від наявного стану державного апарату, його здатності до вирішення поточних і стратегічних завдань. На виконання основних положень Концепції адміністративної реформи в Україні[2], схвалених Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810, затверджена Стратегія реформування системи державної служби в Україні, яка визначає:

- напрями вдосконалення класифікації органів державної влади та посад державних службовців за змістом і характером діяльності, способами призначення та надання повноважень[20,c.44];

- принципи взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб із громадськістю та громадянами;

- напрями формування критеріїв оцінки надання державних послуг фізичним та юридичним особам;

- завдання щодо поліпшення іміджу державної служби та запровадження нового типу взаємовідносин між громадянами і державними службовцями;

- терміни введення щорічного підбиття підсумків виконання державними службовцями своїх обовязків і завдань, а також проведення періодичної (один раз на три роки) атестації державних службовців тощо .

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ШЛЯХІВ ГУМАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ