9. Методи контролю

Методи контролю – це способи діагностичної діяльності, які дозволяють здійснювати зворотний зв'язок у процесі навчання з метою отримання даних про успішність навчання, ефективність навчального процесу. Вони повинні забезпечувати систематичне, повне, точне і оперативне отримання інформації про навчальний процес.

При вивченні даної дисципліни використовуються наступні  методи контролю: методи усного контролю, методи  письмового контролю, методи  практичного контролю, дидактичні тести, спостереження.

До методів усного контролю слід віднести: індивідуальне та фронтальне опитування, усний екзамен.

Письмовий контроль (контрольна робота, презентація, реферат, стаття) забезпечує глибоку і всебічну перевірку засвоєння, оскільки вимагає комплексу знань та умінь.

Основними методами контролю є:

• опитування;

• контрольна робота;

• презентація;

• доповіді, повідомлення, реферати;

• колоквіум;

• ін. навчально-організаційні форми і методи контролю знань та навичок студентів;

• внутрішньосеместрові атестації студентів;

• семестровий недиференційований залік;

• іспит.

Опитування студентів (усне та у формі письмових контрольних робіт), як правило, здійснюється у процесі проведення семінарських та практичних занять.

До інших навчально-організаційних форм і методів контролю знань та навичок студентів відносяться: експрес-опитування студентів; програмований (машинний і безмашинний) контроль знань, умінь, навичок студентів; контрольні роботи з використанням діапозитивів (викла­дач демонструє діапозитив, що містить питання і 3-5 варіантів відпо­відей, студент заповнює контрольну картку, позначаючи номери пра­вильних відповідей); закриті та відкриті тестові завдання.

Форми підсумкового контролю знань студентів: внутршньосеместрові атестації студентів, семестровий недиференційований залік і семестровий іспит. Студента вважають допущеним до семестрового заліку й іспиту лише за умови виконання всіх видів робіт, передбачених планом на­вчальної дисципліни.