7. Відповідно до суб'єктного складу (складу учасників),

можна виділити адміністративно-процесуальні правовідносини:

• між органами публічної влади, що перебувають між: собою у відносинах службового підпорядкування;

• між: органами публічної влади, які перебувають на однаково­ му організаційно-правовому рівні;

• між: органами публічної влади, що перебувають на різному організаційно-правовому рівні, але не перебувають у відносинах службового підпорядкування;

• між: органами публічної влади та підпорядкованими їм під­ приємствами, закладами й установами (наприклад, відносини між адміністрацією та підприємством);

• між: органами публічної влади та державними підприєм­ ствами, закладами, установами, котрі не перебувають у їх органі­ заційному підпорядкуванні (прикладом можуть слугувати адміні­ стративно-процесуальні правовідносини між органом Державної податкової служби та підприємством державної форми влас­ ності);

• між органами публічної влади та недержавними організаціями, підприємствами, закладами, установами (такими є відносини з при­ воду реєстрації об'єднань громадян у Міністерстві юстиції України);

• між органами публічної влади і громадянами.

8. Спосіб дії зобов'язаного суб'єкта покладено в основу виді­лення двох типів адміністративно-процесуальних правовідносин:

-активний тип. До нього належать правовідносини, в рамках яких зобов'язаний суб'єкт повинен здійснити активні дії.

-пасивний тип правовідносин передбачає утримання зобов'я­ заної сторони від вчинення активних дій.

9. За характером взаємодії учасників виокремлюють горизон­тальні та вертикальні адміністративно-процесуальні правовідно­сини:

- вертикальні правовідносини виражають типові для публічно- управлінської діяльності субординаційні зв'язки між суб'єктом і об'єктом управління.

— горизонтальні правовідносини виникають між фактично і юридично рівноправними суб'єктами. В них відсутній елемент владного підпорядкування сторін, взаємодія яких відбувається на паритетних засадах.