logo
методичка по КПУ 2014-2015 для Д о

Методичні вказівки до вивчення питань теми

Відповідно до теорії поділу влади, виконавча влада являє собою одну із трьох самостійних, формально незалежних одна від одної гілок державної влади. Функціональне призначення виконавчої влади полягає насамперед у виконанні Конституції і законів України, а також інших актів, що приймаються органом законодавчої влади, іншими органами державної влади. Звідси випливає, що державна виконавча влада є владою правозастосовчою.

Організаційно, виконавча влада уособлена в системі відповідних органів державної влади, через які реалізуються її функції та владні повноваження.

Як самостійній гілці державної влади, виконавчий владі притаманні певні ознаки, які відрізняють її від законодавчої і судової влади.

Насамперед, виконавча влада здійснює функції держави у специфічній формі. Зміст функцій виконавчої влади випливає із сутності і форми самої держави. Сутність і форма держави обумовлюють зміст і характер повноважень виконавчої влади.

Необхідною умовою успішного функціонування виконавчої влади є наявність певних організаційних структур в системі державного механізму - відповідних органів державної влади. Такі органи призначені здійснювати функції державної виконавчої влади, а саме - функції управління економічними і соціальними процесами в суспільстві і державі. Функціонування виконавчої гілки державної влади забезпечується через діяльність системи органів виконавчої влади, що мають вертикальний зв'язок між супідрядними органами виконавчої влади, на підставі розподілу повноважень між ними.

До системи органів виконавчої влади входять: Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади України, уряд Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконав­чої влади в областях, районах, містах Києві та Севастополі, тобто - місцеві державні адміністрації.

Система органів виконавчої влади, їх правовий статус регулюються Конституцією України (розділ VI), Законом України «Про Кабінет Міністрів України», Законом України «Про місцеві державні адміністрації», іншими законами а також указами Президента України.

В Конституції України визначається система та ієрархія органів державної виконавчої влади, встановлюється їх правовий статус, визначаються основи компетенції, форми взаємодії з іншими гілками державної влади та главою держави, регламентуються питання щодо порядку утворення, строків повноважень, підстав та порядку дострокового припинення повноважень органів виконавчої влади, їхньої підконтрольності, підзвітності та відповідальності. Детальна, всебічна правова регламентація питань, що стосуються функціонування виконавчої влади в Україні, здійснюється, на основі Конституції України, у законах України та в інших підзаконних нормативно-правових актах.

Кабінет Міністрів Україниє вищим органом у системі органів виконавчої влади. На це вказують особливості його правового статусу, повноваження його посадових осіб, організація діяльності та відносини з іншими органами, що входять у систему органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України (ч. 3 ст. 113 Конституції України).

Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Уряд приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях. Він регулярно інформує громадськість через засоби масової інформації про свою діяльність, залучає громадян до процесу прийняття рішень, що мають важливе суспільне значення. Прийняття Кабінетом Міністрів України актів, що містять інформацію з обмеженим доступом, можливе лише у випадках, визначених законом, у зв´язку із забезпеченням національної безпеки та оборони України. Всі рішення Уряду підлягають обов´язковому оприлюдненню, крім актів, що містять інформацію з обмеженим доступом.

Завданнями Кабінету МіністрівУкраїни є:

1)забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України;

2) вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і гармонійного розвитку особистості;

3) забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров´я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

4) розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм;

5) забезпечення розвитку і державної підтримки науково-технічного та інноваційного потенціалу держави;

6) забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; здійснення управління об´єктами державної власності відповідно до закону;

7) здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, громадського порядку, боротьби із злочинністю, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

8) організація і забезпечення провадження зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;

9) спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.

Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді. Окрім прем'єра, до нього входять перший віце-прем'єр, три віце-прем'єри та міністри.

Прем'єр-міністр Українипризначається Президентом України за згодою більше ніж половини від конституційного складу Верховної Ради України. Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України. Прем'єр-міністр України входить із поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Джерела, рекомендовані до заняття

  1. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 27.02.2014 № 794-VII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2014. - № 13. - ст.222

  2. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999р. з наст.змінами // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №20-21. – ст.190.

  3. Регламент Кабінету Міністрів України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року. //Офіційний вісник України. – 2007. - №54.

  4. Авер*янов В. Центральні органи виконавчої влади України: концептуальний підхід до класифікації в контексті адміністративної реформи в Україні //Вісник академії правових наук України. – 1999. - №1 (16).

  5. Дахова І. Поняття виконавчої влади та її місце в державному механізмі України (конституційний аспект) //Право України. – 2002. - №12.

  6. Ефективна публічна адміністрація : довід. для міністрів / авт.-упоряд. І. Коліушко, В. Тимощук ; Програма сприяння Парламенту України ун-ту Індіани. – К. : Заповіт, 2006. – 32 с.

  7. Коваль О. Місцеві органи державної виконавчої влади: структура, повноваження та компетенція в умовах регіоналізації України //Вісник Української Академії державного Управління при Президентові України. – 2001. - №2. – Ч.1. – с.82.

  8. Крупчан О. Компетенція центральних органів виконавчої влади //Вісник Академії правових наук України. – 2002. - №2 (29).

  9. Михеєнко Р. Виконавча влада і конституційні статуси Президента України та Кабінету Міністрів України //Право України. – 2000. - №8.

  10. Органи виконавчої влади і проблеми становлення державності // Конституційно-правові засади становлення української державності : монографія / за ред.: В. Я. Тацій, Ю. М. Тодика. – Х., 2003. – Гл. X. – С. 208–232.

  11. Органи державної влади України /За ред. В.Ф.Погорілка. – К., 2002.

  12. Ославський М. І. Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади : навч. посіб. / М. І. Ославський. – К. : Знання, 2009. – 216 с. – (Вища освіта XXI століття).

  13. Совгиря О. В. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України: сучасний стан та тенденції розвитку : монографія / О. В. Совгиря. – К. : Юрінком Інтер, 2012. – 464 с.

  14. Шаповал В.М. Конституція і виконавча влада. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 80с.