logo
Шпора got

33. Правове регулювання виноградарства

Правове регулювання виноградарства здійснюється законом України «Про виноград і виноградне вино» та іншими нормативно-правовими актами. Згідно закону України «Про виноград і виноградне вино» суб’єктами виноградарства можуть бути будь-які с/г товаровиробники, будь-якої організаційно-правової форми за умови що в них є виноград.Виноградники - промислові насадження винограду для виноробства на площі понад 0,5 гектара. Закон України «Про виноград і виноградне вино» визначає 4 види винограду :столові сорти винограду (для споживання не для вина), технічні сорти (на вироблення вина), районовані сорти винограду (сорти які найбільш підходять для вирощування в певних кліматичних умовах), гібриди прямі виробники. Виноградні насадження технічних та столових сортів у господарствах усіх форм власності підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства. Садіння виноградників для виноробства дозволяється лише у виноробних місцевостях із застосуванням районованих або перспективних сортів винограду відповідно до проекту, який затверджений центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства. Гібриди прямі виробники, що є в насадженнях, підлягають заміні, а не районовані сорти підлягають заміні або районуванню протягом 15 років. Придбаний садивний матеріал вітчизняного або іноземного походження, призначений для садіння виноградників, проходить обов'язкову сертифікацію в установах, які мають на це повноваження, та акредитацію. Ця норма не поширюється на садивний матеріал, отриманий у власних розсадниках, розміщених у зоні садіння виноградників.

Державний перепис виноградників здійснюється не менше одного разу на 10 років. Списання виноградників усіх форм власності, які закладені за рахунок державних коштів, організується і проводиться центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства з обов'язковим відновленням площ виноградних насаджень.

Для виробництва вин і коньяків України використовуються технічні сорти винограду, що відповідають вимогам державних стандартів. Для виробництва вин допускається переробка зав'яленого на кущах винограду до цукристості в суслі не більш як 40 г/100 см3.

Використання сушеного винограду (ізюму) для виготовлення вин забороняється. Випадки порушення цієї норми розглядаються як фальсифікація вина.

Однією з проблем у цій сфері є те, що права суб’єктів не закріплені у законі України «Про виноград та виноградне вино».

Специфічні обов’язки суб’єктів:

- здійснювати реєстрацію виноградних насаджень у міністерстві аграрної політики і продовольства;

- садіння виноградників для виноробства лише у виноробних місцевостях;

- насаджувати виноградники лише районованими сортами;

- садибний матеріал який висаджують обов’язково має пройти сертифікацію (окрім власних);

- якщо є не районовані сорти або гібриди прямі виробники вони протягом 15 років мають бути замінені на районовані сорти;

- виноградники підлягають державному перепису не менше ніж раз на 10 років, який веде міністерство аграрної політики і продовольства;

- дотримуватися спец вимог щодо якості сировини.