ВСТУП

Приступаючи до дипломної роботи, потрібно насамперед усвідомити, яка її тема, встановити коло питань, які потрібно розкрити.

Що являє собою ранньофеодальна держава франків, які передумови її виникнення? Що являє собою джерело права Франкської держави «Салічна Правда»? Аналіз самого документу та праць різних авторів дасть нам змогу відповісти на поставлені запитання, зробити певні висновки, знайти основне завдання «Салічної правди», як джерела права, і чому саме неї.

Але головне, що це дасть нам змогу набути певних навичок історико-правової підготовки, без якої не можна бути кваліфікованим юристом.

Метою даної дипломної роботи є зясування поняття та ролі «Салічної правди» як правової памятки франкського суспільства, аналіз «Салічної правди».

Цим зумовлюються такі завдання:

· Характеристика держави франків;

· Аналіз процесу формування феодального суспільства і держави франків;

· Характеристика основних рис розвитку франкського суспільства;

· Аналіз «Салічної правди», як основної правової памятки франків;

· Розглянути злочини і покарання за Салічною правдою;

· Дослідити судовий процес за Салічною правдою;

· Визначити у чому була залежність покарання від класового походження потерпілого і злочинця;

· Розглянути родові та господарські відносини за Салічною правдою;

· Аналіз майнових та шлюбно-сімейних відносин.

Теоретичну цінність роботи складає синтез всіх джерел, присвячених висвітленню «Салічної правди».

У «Салічній правді» докладно розглядаються різні ситуації і перераховуються покарання за порушення закону, починаючи від крадіжки курки і закінчуючи викупом за вбивство людини. Свої зводи законів - «Правди» були також у франків, бургундів, англосаксів та інших німецьких племен.

«Салічна правда» відображає звичаї народу, нещодавно переселені в порівняно слабко романізовані частини Галлії і тому зберіг в більш чистому вигляді норми свого життя.

Час запису та редагування цього «звичайного» (від слова «звичай» народного права - VI-IX ст.

До теперішнього часу тема даного дослідження ретельно розроблена. Особливо активно вона обговорювалася в радянський час і була предметом гострих наукових дискусій. Велика увага вивченню «Салічної правди» як джерела, що характеризує господарський і суспільний лад древніх франків, приділяли Н.П. Граціанський, А.І. Неусихін, А.Я. Гуревич, Ф.Я. Полянський, які є провідними фахівцями з даного питання. Також багато робіт присвятила цій темі Г.М. Данилова, хоча її думка не в усьому збігається з думкою вищеназваних фахівців.

Н.П. Граціанський в збірнику статей «З соціально-економічної історії західноєвропейського середньовіччя» докладно розглядає «Салічну правду» як джерело, тлумачення в судебнику терміна villa, види матеріальних стягнень. А.Я.Гуревич в роботі «Проблеми генезису феодалізму в Західній Європі» допомагає простежити розкладання родового ладу у варварів, розвитку індивідуальності у германців. Ф.Я. Полянський у своїй роботі «Економічна історія зарубіжних країн» дає характеристику соціально-економічного та суспільного ладу германців епохи Цезаря і Тацита і франків часів «Салічної правди». А.І.Неусихін в книзі «Проблеми європейського феодалізму» докладно характеризує поняття «свобода» і «власність» у варварському суспільстві по «Салічній правді», дає детальні характеристики категоріям вільного і залежного населення франкського суспільства. Данилова Г.М. в своїй роботі «Проблеми генезису феодалізму у словян і германців» дає порівняльний аналіз франкських, давньоруських, хорватських, сербських і польських джерел (вільне населення, раби та ін.). Багато цікавої інформації по темі міститься в книзі «Історія селянства в Європі. Епоха феодалізму» в 3-х томах: аграрний лад варварів, еволюція общини, формування кріпосної залежності селян і т.д.

Робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків; перший, другий та третій розділ в свою чергу поділяються на підрозділи.

У першому розділі висвітлено характеристику тогочасної держави франків, проаналізовано причини формування феодального суспільства держави франків, описано основні риси розвитку.

У другому розділі проаналізовано та наведено порівняльну характеристику «Салічної Правди» поряд з іншими тогочасними правовими документами та відображено основні риси права франків.

У третьому розділі проаналізовано основні риси покарань за «Салічною Правдою», проаналізовано характерні риси злочинів і покарань, досліджено судовий процес, родові та господарські відносини франків.

У четвертому розділі висвітлено значення «Салічної Правди».

Робота завершується висновками, акумульованими формуванням феодального суспільства і держави франків, проаналізовано «Салічну Правду», як основну памятку права франкського суспільства, охарактеризовано структуру.