1.2. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
У ст. 382 ГКУ зазначається, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України.
Форма зовнішньоекономічного договору (контракту) визначається правом місця його укладення. Місце укладення договору (контракту) визначається відповідно до законів України.
Форма зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо земельних ділянок, будівель та іншого нерухомого майна, розташованого на території України, визначається законами України.
Права і обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Порядок визначення права, яке має застосовуватися до договору (контракту) у разі недосягнення згоди сторін стосовно вказаного порядку, встановлюється законом про зовнішньоекономічну діяльність.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і розірвання окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
У ст. 383 ГКУ регламентуються основні засади державної реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
Кабінет Міністрів України з метою забезпечення відповідності зовнішньоекономічних договорів (контрактів) законодавству України може запроваджувати їх державну реєстрацію.
Види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що підлягають державній реєстрації, а також порядок її здійснення визначаються законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Виконання зобов'язань, що випливають із зовнішньоекономічних договорів (контрактів), не зареєстрованих в установленому законом порядку, зумовлює застосування до суб'єктів господарювання, які порушили цю вимогу, передбачених законом адміністративно-господарських санкцій.
Митне регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
Держава здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ст. 384 ГКУ). Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється відповідно до Митного кодексу України, закону про зовнішньоекономічну діяльність, інших законів України, Єдиного митного тарифу та чинних міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Митний контроль на території спеціальних (вільних) економічних зон регулюється окремими законами та чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, що встановлюють спеціальний правовий режим зазначених зон відповідно до розд. VIII "Спеціальні режими господарювання" ГКУ.
Принципи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
Оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності має здійснюватися за такими принципами:
• встановлення рівня оподаткування виходячи з необхідності досягнення та підтримання самоокупності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення бездефіцитності платіжного балансу України;
• гарантування стабільності видів і розміру податків;
• встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів), а також статусу іноземних валют на території України виключно законом;
• рівності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при встановленні ставок податків;
• заохочення експорту продукції вітчизняного виробництва. Податкові пільги надаються виключно за законом, як правило, суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, які стабільно експортують наукову, наукомістку продукцію, обсяги експорту яких перевищують обсяги імпорту за фінансовий рік і становлять не менше 5 % обсягу реалізованих за фінансовий рік товарів (ст. 385 ГКУ).
Ставки податків встановлюються та скасовуються відповідно до законів про оподаткування.
Валютні рахунки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право відкривати будь-які не заборонені законом валютні рахунки в банківських установах, розташованих на території інших держав.
Порядок відкриття валютних рахунків у банківських установах на території інших держав регулюється законодавством відповідної держави. У разі відкриття валютного рахунка в банківській установі за межами України суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зобов'язаний повідомити про це Національний банк України не пізніше як у триденний строк. Порушення цієї вимоги зумовлює адміністративно-господарську відповідальність у порядку, встановленому законом. Відкриття валютного рахунка в установі банку за межами України суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, у статутному фонді якого є частка державного майна, здійснюється за погодженням з Фондом державного майна України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов'язані надавати відомості про використання своїх валютних рахунків податковим органам у порядку, встановленому законодавством. Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності встановлюється законом (ст. 386 ГКУ).
Відповідно до ст. 387 ГКУ суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов'язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від здійснених ними операцій, крім випадків, визначених законом відповідно до ГКУ. Законом може бути запроваджено режим обов'язкового розподілу виручки від зовнішньоекономічних операцій в іноземній валюті між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та уповноваженими державними валютними фондами, а також порядок і розміри відрахувань іноземної валюти. Інформація про запровадження вказаного режиму має бути опублікована в офіційному друкованому органі Кабінету Міністрів України не пізніше як за два місяці до запровадження цього режиму.
Відповідно до ст. 388 ГКУ суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть одержувати в іноземних фінансових установах валютні кредити на договірній основі. При цьому умови кредитного договору не можуть суперечити законодавству України.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, у статутному фонді яких є частка державного майна, можуть укладати кредитні договори з іноземними фінансовими установами лише за згодою Фонду державного майна України.
Види майна, що не може бути предметом застави в разі одержання валютного кредиту в іноземній фінансовій установі, визначаються законом.
- Пояснювальна записка
- Орієнтовний тематичний план
- 1. Поняття, метод та система комерційного права
- 2. Господарське законодавство
- 3. Суб'єкти господарського права
- 4. Правове регулювання відносин власності
- 5. Господарський договір
- Практичне заняття
- 6. Відповідальність у господарських правовідносинах
- Практичне заняття
- 7. Правове регулювання банкрутства
- Практичне заняття
- 8. Правові засади антимонопольного регулювання
- 9. Правове регулювання приватизації державного майна
- Практичне заняття
- 10. Правове регулювання біржової діяльності
- 11. Правове регулювання цін та ціноутворення
- 12. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- Семінарське заняття
- Тема 1. Теоретичні основи правового регулювання господарської діяльності
- 1. Поняття, предмет, методи і типи правового регулювання господарської діяльності
- 2. Механізм і стадії правового регулювання господарської діяльності
- 3. Роль держави у функціонуванні механізму правового регулювання суспільних відносин
- 4. Ефективність правового регулювання господарських відносин
- 5. Підприємництво як вид господарської діяльності
- Тема 2 Суб'єкти господарювання
- 1. Загальні засади, поняття і види суб'єктів господарювання
- 2. Загальні умови створення і державної реєстрації суб'єктів господарювання
- 3. Припинення діяльності суб'єкта господарювання
- 4. Загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання
- 5. Підприємство: поняття, види і організаційні форми
- 5.1. Підприємство як організаційна форма господарювання
- 5.2. Види і організаційні форми підприємств
- 5.3. Організаційна структура та управління підприємством
- 5.4. Майно підприємства
- 5.5. Господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями та громадянами і зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- 5.6. Соціальна діяльність підприємства
- 5.7. Об'єднання підприємств
- 5.8. Облік і звітність підприємства
- 6. Державні та комунальні унітарні підприємства
- 6.1. Державні унітарні підприємства
- 6.2. Комунальні унітарні підприємства
- 7 Господарські товариства
- 7.1. Поняття і види господарських товариств
- 7.2. Правове становище акціонерних товариств
- 7.3. Установчі документи і порядок державної реєстрації господарського товариства
- 7.4. Майно і майнові відносини в господарських товариствах
- 7.5. Права і обов'язки учасників господарського товариства
- 7.6. Управління господарським товариством
- 7.7. Облік і звітність господарського товариства
- 7.8. Припинення діяльності господарського товариства
- 8. Підприємства колективної власності
- 8.1. Поняття і види підприємств колективної власності
- 8.2. Правові засади діяльності підприємств споживчої кооперації
- 9. Приватні підприємства та інші види підприємств
- 9.1. Правове становище приватних підприємств
- 9.2. Селянське (фермерське) господарство: поняття і правове становище
- 9.3. Правове положення орендного підприємства
- 9.4. Правове становище підприємств з іноземними інвестиціями
- 9.5. Правове становище іноземних підприємств
- 10. Об'єднання підприємств
- 10.1. Поняття і види об'єднань підприємств
- 10.2. Організаційно-правові форми об'єднань підприємств
- 10.3. Правовий статус підприємства — учасника об'єднання підприємств
- 10.4. Правове положення промислово-фінансових груп
- 10.5. Асоційовані підприємства. Холдингові компанії
- 11. Громадянин як суб'єкт господарювання. Особливості правового статусу інших суб'єктів господарювання
- 11.1. Громадянин у сфері господарювання
- 11.2. Особливості статусу іноземних суб'єктів господарювання
- Тема 3 Майнова основа господарювання
- 1. Майно суб'єктів господарювання
- 1.1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- 1.2. Майно і джерела його формування у сфері господарювання
- 1.3. Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання
- 1.4. Прибуток (дохід) суб'єкта господарювання
- 1.5. Підстави виникнення майнових прав і обов'язків. Майновий стан і облік майна суб'єкта господарювання
- 1.6. Приватизація державних та комунальних підприємств
- 2. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- 2.1. Правовий режим використання природних ресурсів у сфері господарювання
- 2.2. Права і обов'язки суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
- 3. Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- 3.1. Загальні положення правового регулювання відносин щодо використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- 3.2. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка
- 3.3. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання торговельної марки
- 3.4. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційного найменування
- 3.5. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання географічного зазначення
- 3.6. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційної таємниці
- 4. Цінні папери в господарській діяльності
- 4.1. Цінні папери та їх види
- 4.2. Умови, порядок випуску і придбання цінних паперів суб'єктами господарювання
- 4.3. Державне регулювання ринку цінних паперів
- 5. Корпоративні права
- 5.1. Зміст корпоративних прав
- 5.2. Реалізація і оцінка корпоративних прав держави
- 6. Особливості управління господарською діяльністю в державному секторі економіки
- Тема 4 - 5
- 1. Поняття та ознаки господарського договору
- 2. Укладання, зміна і розірвання господарських договорів
- 3. Визнання господарських договорів недійсними і неукладеними
- 4. Попередній договір
- 5. Виконання господарських договорів
- 6. Заходи забезпечення виконання господарських зобов'язань
- 6.1. Неустойка
- 6.2. Порука
- 6.3. Гарантія
- 6.4. Завдаток
- 6.5. Застава
- 6.6. Притримання
- 7. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань
- 7.1. Відшкодування збитків
- 7.2. Штрафні санкції
- 7.3. Оперативно-господарські санкції
- Тема 6. Правове регулювання біржової діяльності.
- 1. Поняття про біржову діяльність.
- 1.1 Біржова торгівля як основа біржової діяльності.
- 1.2 Функції біржі.
- 1.3 Види бірж.
- 2. Товарна біржа та принципи її діяльності.
- 2.1 Формування товарних ринків
- 2.2 Біржовий товар
- 2.3 Учасники біржової торгівлі
- 2.4 Біржові угоди та їх види.
- 2.5 Розрахунки й гарантії виконання біржових контрактів
- 2.6 Організація біржових торгів
- 2.7 Відповідальність за порушення правил біржової торгівлі та розгляд спорів
- 2.8 Правила поведінки членів біржі та учасників торгів
- Тема 7. Зовнішньоекономічна діяльність
- 1. Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- 1.1. Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності
- 1.2. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- 1.3. Захист державою прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
- 2. Іноземні інвестиції
- 2.1. Види і форми здійснення іноземних інвестицій
- 2.2. Правовий режим іноземних інвестицій
- 2.3. Діяльність суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні
- 3. Спеціальні (вільні) економічні зони
- 4. Концесії
- 5. Інші види спеціальних режимів господарської діяльності
- Рецензія на навчальний посібник "Комерційне право" викладача Бобринецького сільськогосподарського технікуму.