logo
конспект лекцій Комерційне право

2.2 Біржовий товар

З розвитком біржової торгівлі змінювалися підходи й вимоги до біржового товару.

Біржовий товар — це товар, переважну більшість якого продають через біржі.

Сучасне західне законодавство дуже широко тлумачить цей термін. Товаром на біржі є реальні предмети, послуги, цінні папери, валюта, права, проценти тощо. На сучасних товарних (ф'ючерсних) біржах торгують договорами (контрактами) на поставку в майбутньому, банківськими процентами, іпоте­кою тощо.

Біржовий товар має відповідати певним вимогам — насамперед має бути масовим, стандартним, тобто випуска­тися в достатньо великому обсязі або багатьма виробниками і закуповуватися численними споживачами та посередниками. Це дає змогу достовірно визначити попит та пропозицію, виявити реальну ціну. Вироби, навіть високоякісні, одного чи двох виробників здебільшого не можуть бути об'єктом біржових торгів, не дають змоги виявити їх загальноприйняту оцінку і не дають можливості встановити найприйнятніші ціни.

Біржова торгівля з окремих видів продукції концентрується на мінімальній кількості бірж, інколи на одній у країні або, навіть, у світі. Тому на біржі створюються об'єктивні умови концентрації продавців і покупців одного виду товару — для вільної конкуренції. Найважливішим у цьому разі є те, що жоден з учасників біржової торгівлі за таких умов не може самостійно впливати на рівень і динаміку цін.

Сучасна товарна спеціалізація провідних бірж світу така:

Стандартизація біржового товару. Біржовий товар легко стандартизувати для того, щоб його можна було продавати без огляду за зразками або за технічним описом. Стандартизованість — це надзвичайно важлива ознака біржового товару, за допомогою якої можна досягти найкращого економічного результату — демоно­полізації умов виявлення попиту й пропозиції на конкретний товар. Стандартизація дає змогу забезпечити повну взаємо­замінність товару. Сучасні біржові угоди можливі лише за умови ідентичності товару за якістю, властивостями, зовнішнім виглядом, якістю упаковки, маркування, розміром партії тощо. Стандартизація передбачає можливість виконання умов угоди, навіть коли покупець до останньої хвилини може не знати, звідки він отримує товар.

Біржові стандарти на товари та контракти розробляються кожною біржею самостійно та можуть відрізнятися від національних стандартів на аналогічну продукцію, які було розроблено за міжнародними стандартами.

Міжнародні стандарти — документи, які обумовлюють характеристики товарів для здійснення взаємної торгівлі в багатьох країнах світу. Загальноприйнятими є стандарти, розроблені Міжнародною організацією стандартизації (ІСО). Міжнародні стандарти ІСО серії 9000 щодо управління якістю продукції прийняті європейськими країнами як основа національних. У 1987 р. в СРСР було прийнято рішення про застосування міжнародних стандартів ІСО—9000 на проми­слових підприємствах, які й сьогодні в Україні є передумовою для укладання контрактів на взаємні поставки продукції на базі міжнародного досвіду.

В нашій країні якість більшості видів продукції регламентувалася ГОСТами. Але вимоги ГОСТу на анало­гічний товар суттєво відрізнялися від вимог Національ­ного стандарту, який ураховує особливості товару і його найвищі якісні показники, притаманні тій чи іншій країні.

Наприклад, аби продати метал на Лондонській біржі металів, потрібні додаткові затрати на очищення металу, розливку з урахуванням вимог до ваги зливка, обробку поверхні, консервацію, пакування, маркування. Але якщо метал реалізується в межах нашої країни, країн СНД за форвардними контрактами, то ГОСТами цих країн такі жорсткі умови щодо металу не передбачено. Біржовий стандарт також надає продавцеві право на вибір складу, прийняття вантажу на відповідальне зберігання. На кожну партію товару оформляється товаророзпорядчий доку­мент (варант).

Варант — посвідчення, доручення, розписка або свідоцтво, яке видають склади, в тому числі й біржові, коли приймають товар на зберігання. На біржі продавець продає товар та підтвердження права власності на товар. За таким документом покупець отримує товар з біржового складу. Варант дає його власнику право на отримання кредиту під заставу зазначеного в документі товару. Варант можна передавати іншій особі.

Об'єктами світової біржової торгівлі на сьогодні є приблизно 70 видів товарів, їх можна поєднати за такими групами та підгрупами.

Сільськогосподарські й лісові товари та продукти їх переробки:

Сировина й напівфабрикати:

Нафта й нафтопродукти:

Особливостями всіх перелічених товарів є масове вироб­ництво і стійкий попит.

Номенклатура біржового товару постійно змінюється: виникають нові, зникають старі види товарів. Так, в останні роки як біржові товари більше використовували продукти нафтопереробки, а також нікель, алюміній, дорогоцінні метали, концентрати апельсинового соку, фанеру, картоп­лю тощо.

На сільськогосподарські, лісові та товари домашнього вжитку припадає близько 55 % обсягу біржової торгівлі. І ця тенденція зберігається протягом кількох десятків років.

З розвитком науки і техніки, вдосконаленням технологій виробництва окремих видів товарів їх обсяг і асортимент постійно зростатиме, їх продають через мережу фірмових магазинів з подальшим сервісним обслуговуванням (автомо­білі, комп'ютерна техніка тощо), а біржа, як посередник в реалізації таких товарів, втрачатиме свою роль.

З розвитком і вдосконаленням виробництва та механізму біржової торгівлі змінюється структура й асортимент біржового товару. Спочатку це був реальний товар (вже вироблений або такий, що перебуває на стадії виробництва, і буде вироблений до певного строку), цінні папери, валюта, рідкісноземельні метали, потім об'єктом біржової торгівлі став стандартний біржовий контракт — ф'ючерс, потім — опціон, що надає право на укладання біржового контракту. Кожному виду бірж відповідає певний біржовий товар