8.2. Правові засади діяльності підприємств споживчої кооперації

Споживча кооперація в Україні — це система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єд­нань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.

Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товари­ство — самоврядна організація громадян, які на основі добро­вільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єдну­ються для спільної господарської діяльності з метою колектив­ного організованого забезпечення своїх економічних і соціаль­них інтересів. Кожний член споживчого товариства має частку в його майні.

Споживче товариство є юридичною особою і діє на основі ста­туту.

Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єд­нуватись у спілки, інші передбачені законом форми об'єднання, єдину спілку споживчих товариств України та мають право віль­ного виходу з них.

Власність споживчої кооперації складається з власності спо­живчих товариств, спілок (об'єднань) та їх спільної власності і є однією з форм колективної власності. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до установчих документів товариств, спілок (об'єднань).

Об'єкти права власності споживчої кооперації можуть перебу­вати у спільній власності споживчих товариств, спілок (об'єд­нань), їх частка у власності визначається договором.

Правові засади організації та діяльності споживчої кооперації визначаються законом.

Споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворю­вати для досягнення своїх статутних цілей підприємства, уста­нови та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог ГКУ та законів України.

Підприємствами споживчої кооперації визнаються унітарні або корпоративні підприємства, утворені споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств відповідно до вимог ГКУ та інших законодавчих актів з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань).