6.1. Неустойка
Поняття неустойки
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) е грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Неустойка є засобом цивільно-правової відповідальності. Виконуючи функцію майнового стимулювання, неустойка надає стороні за договором (кредитору) можливість стягнення з боржника визначених сум (штрафу, пені) без необхідності надання доказів про завдані збитки і втрачену (упущену) вигоду (див. ст. 355 ЦК України). Зважаючи на це, неустойка є найпростішим і найзручнішим способом визначеної (гарантованої) компенсації втрат кредитора при невиконанні або неналежному виконанні стороною за договором (боржником) взятих на себе зобов'язань.
Характеристика неустойки
1. Неустойка виступає в формах штрафу і пені. Ці різновиди неустойки мають істотні особливості.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання. Маючи стимулюючу функцію, штраф застосовується як при простроченні виконання зобов'язання, так і з інших підстав: невідповідність якості, кількості, стандартам та іншим умовам договору. Розмір штрафу встановлюється у вигляді відсотка або в обумовленій сторонами сумі2.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойка у вигляді пені характеризується "нарощуванням" свого розміру, оскільки вона стягується за кожний наступний проміжок часу при невиконанні зобов'язання, що триває.
2. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Так, Законом України від 22 листопада 1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено положення, відповідно до якого за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, проте який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Іншим прикладом визначення неустойки в законі є положення ч. 2 ст. 231 ГК України, згідно з яким у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
— за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад ЗО днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 Закону України від 4 березня 1992 р. № 2163-ХІІ "Про приватизацію державного майна" (в редакції Закону від 19 лютого 1997 р.) у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1% вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення; в разі ж розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням умов договору щодо внесення інвестицій внесені частково інвестиції не повертаються, а в разі невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору покупець сплачує штраф у розмірі 10% загального обсягу інвестицій. А за ст. 14 Закону України від 24 січня 1997 р. № 51/97-ВР "Про державний матеріальний резерв" за прострочення поставки, недопоставку (неповне закладення) матеріальних цінностей до державного резерву постачальник (виготовлювач) сплачує неустойку в розмірі 50% вартості недопоставлених (незакладених) матеріальних цінностей; за поставку (закладення) до державного резерву матеріальних цінностей, не придатних для тривалого зберігання, некомплектних або таких, що не відповідають умовам контракту (договору) щодо їх якості та асортименту, постачальник (виготовлювач) сплачує штраф у розмірі 20% вартості забракованих або таких, що не відповідають умовам державного контракту (договору), матеріальних цінностей.
Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Також розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
3. Боржник повинен передати кредиторові неустойку в разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. При цьому кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (ст. 617 ЦК України).
На відміну від боржника, який зобов'язаний сплатити кредиторові неустойку, стягнення неустойки для кредитора є його правом. В разі, якщо сторони домовилися про несплату або про зменшення суми неустойки, таку домовленість необхідно оформити шляхом внесення змін до угоди про неустойку або до основного договору, якщо останній містить відповідні положення про встановлення неустойки. Інакше кажучи, відповідно до п. 1.22 Закону України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону від 22 травня 1997 р.) несплачена сума як "сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності", вважатиметься безповоротною фінансовою допомогою і, відповідно, валовим доходом кредитора (підпункт 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") із можливими санкціями в разі неврахування цього моменту і відповідного заниження об'єкта оподаткування.
Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі; також за загальними правилами ч. 2 ст. 552 ЦК України вона не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проте вже за ст. 232 ГК України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Також передбачається можливість встановлення законом або договором випадків, коли:
— допускається стягнення тільки штрафних санкцій;
— збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції;
— за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.
- Пояснювальна записка
- Орієнтовний тематичний план
- 1. Поняття, метод та система комерційного права
- 2. Господарське законодавство
- 3. Суб'єкти господарського права
- 4. Правове регулювання відносин власності
- 5. Господарський договір
- Практичне заняття
- 6. Відповідальність у господарських правовідносинах
- Практичне заняття
- 7. Правове регулювання банкрутства
- Практичне заняття
- 8. Правові засади антимонопольного регулювання
- 9. Правове регулювання приватизації державного майна
- Практичне заняття
- 10. Правове регулювання біржової діяльності
- 11. Правове регулювання цін та ціноутворення
- 12. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- Семінарське заняття
- Тема 1. Теоретичні основи правового регулювання господарської діяльності
- 1. Поняття, предмет, методи і типи правового регулювання господарської діяльності
- 2. Механізм і стадії правового регулювання господарської діяльності
- 3. Роль держави у функціонуванні механізму правового регулювання суспільних відносин
- 4. Ефективність правового регулювання господарських відносин
- 5. Підприємництво як вид господарської діяльності
- Тема 2 Суб'єкти господарювання
- 1. Загальні засади, поняття і види суб'єктів господарювання
- 2. Загальні умови створення і державної реєстрації суб'єктів господарювання
- 3. Припинення діяльності суб'єкта господарювання
- 4. Загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання
- 5. Підприємство: поняття, види і організаційні форми
- 5.1. Підприємство як організаційна форма господарювання
- 5.2. Види і організаційні форми підприємств
- 5.3. Організаційна структура та управління підприємством
- 5.4. Майно підприємства
- 5.5. Господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями та громадянами і зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- 5.6. Соціальна діяльність підприємства
- 5.7. Об'єднання підприємств
- 5.8. Облік і звітність підприємства
- 6. Державні та комунальні унітарні підприємства
- 6.1. Державні унітарні підприємства
- 6.2. Комунальні унітарні підприємства
- 7 Господарські товариства
- 7.1. Поняття і види господарських товариств
- 7.2. Правове становище акціонерних товариств
- 7.3. Установчі документи і порядок державної реєстрації господарського товариства
- 7.4. Майно і майнові відносини в господарських товариствах
- 7.5. Права і обов'язки учасників господарського товариства
- 7.6. Управління господарським товариством
- 7.7. Облік і звітність господарського товариства
- 7.8. Припинення діяльності господарського товариства
- 8. Підприємства колективної власності
- 8.1. Поняття і види підприємств колективної власності
- 8.2. Правові засади діяльності підприємств споживчої кооперації
- 9. Приватні підприємства та інші види підприємств
- 9.1. Правове становище приватних підприємств
- 9.2. Селянське (фермерське) господарство: поняття і правове становище
- 9.3. Правове положення орендного підприємства
- 9.4. Правове становище підприємств з іноземними інвестиціями
- 9.5. Правове становище іноземних підприємств
- 10. Об'єднання підприємств
- 10.1. Поняття і види об'єднань підприємств
- 10.2. Організаційно-правові форми об'єднань підприємств
- 10.3. Правовий статус підприємства — учасника об'єднання підприємств
- 10.4. Правове положення промислово-фінансових груп
- 10.5. Асоційовані підприємства. Холдингові компанії
- 11. Громадянин як суб'єкт господарювання. Особливості правового статусу інших суб'єктів господарювання
- 11.1. Громадянин у сфері господарювання
- 11.2. Особливості статусу іноземних суб'єктів господарювання
- Тема 3 Майнова основа господарювання
- 1. Майно суб'єктів господарювання
- 1.1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- 1.2. Майно і джерела його формування у сфері господарювання
- 1.3. Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання
- 1.4. Прибуток (дохід) суб'єкта господарювання
- 1.5. Підстави виникнення майнових прав і обов'язків. Майновий стан і облік майна суб'єкта господарювання
- 1.6. Приватизація державних та комунальних підприємств
- 2. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- 2.1. Правовий режим використання природних ресурсів у сфері господарювання
- 2.2. Права і обов'язки суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
- 3. Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- 3.1. Загальні положення правового регулювання відносин щодо використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- 3.2. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка
- 3.3. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання торговельної марки
- 3.4. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційного найменування
- 3.5. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання географічного зазначення
- 3.6. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційної таємниці
- 4. Цінні папери в господарській діяльності
- 4.1. Цінні папери та їх види
- 4.2. Умови, порядок випуску і придбання цінних паперів суб'єктами господарювання
- 4.3. Державне регулювання ринку цінних паперів
- 5. Корпоративні права
- 5.1. Зміст корпоративних прав
- 5.2. Реалізація і оцінка корпоративних прав держави
- 6. Особливості управління господарською діяльністю в державному секторі економіки
- Тема 4 - 5
- 1. Поняття та ознаки господарського договору
- 2. Укладання, зміна і розірвання господарських договорів
- 3. Визнання господарських договорів недійсними і неукладеними
- 4. Попередній договір
- 5. Виконання господарських договорів
- 6. Заходи забезпечення виконання господарських зобов'язань
- 6.1. Неустойка
- 6.2. Порука
- 6.3. Гарантія
- 6.4. Завдаток
- 6.5. Застава
- 6.6. Притримання
- 7. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань
- 7.1. Відшкодування збитків
- 7.2. Штрафні санкції
- 7.3. Оперативно-господарські санкції
- Тема 6. Правове регулювання біржової діяльності.
- 1. Поняття про біржову діяльність.
- 1.1 Біржова торгівля як основа біржової діяльності.
- 1.2 Функції біржі.
- 1.3 Види бірж.
- 2. Товарна біржа та принципи її діяльності.
- 2.1 Формування товарних ринків
- 2.2 Біржовий товар
- 2.3 Учасники біржової торгівлі
- 2.4 Біржові угоди та їх види.
- 2.5 Розрахунки й гарантії виконання біржових контрактів
- 2.6 Організація біржових торгів
- 2.7 Відповідальність за порушення правил біржової торгівлі та розгляд спорів
- 2.8 Правила поведінки членів біржі та учасників торгів
- Тема 7. Зовнішньоекономічна діяльність
- 1. Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- 1.1. Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності
- 1.2. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- 1.3. Захист державою прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
- 2. Іноземні інвестиції
- 2.1. Види і форми здійснення іноземних інвестицій
- 2.2. Правовий режим іноземних інвестицій
- 2.3. Діяльність суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні
- 3. Спеціальні (вільні) економічні зони
- 4. Концесії
- 5. Інші види спеціальних режимів господарської діяльності
- Рецензія на навчальний посібник "Комерційне право" викладача Бобринецького сільськогосподарського технікуму.