3.Загальна характеристика комерційного (фірмового)найменування. Зміст та захист права на фірмове найменування
В умовах ринкової економіки, зростання конкуренції важливого значення набуває ідентифікація суб'єктів господарювання. Одним із засобів ідентифікації є комерційне (фірмове) найменування, метою якого є вирізнення однієї особи від іншої. Відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа, яка є суб'єктом підприємництва, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування – це назва під якою особа діє у цивільному обороті і яке індивідуалізує (відрізняє) цю особу серед інших його учасників. У ст. 489 ЦК України зазначається, що правова охорона надається комерційному (фірмовому) найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Комерційне найменування має містити справжнє зазначення організаційно-правової форми юридичної особи (товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство тощо), її типу (державна, приватна тощо), виду діяльності (виробнича, наукова, комерційна), особи власника. Комерційне найменування може мати особливі ознаки, які не допускали б змішування одного комерційного найменування з іншим. Воно має бути новим і відмінним від уже існуючих комерційних найменувань. Закон не допускає використання тотожних комерційних найменувань різними суб'єктами підприємницької діяльності. Однак, якщо юридичні особи мають різну організаційно-правову форму, відображену в комерційному найменуванні, та діють у зовсім різних сферах, вони можуть виступати в цивільному обороті під аналогічним комерційним найменуванням. Комерційне найменування юридичної особи не може збігатися також зі знаками для товарів і послуг та зазначеннями походження товарів, власниками прав на які є інші особи. Комерційне найменування має залишатися незмінним, поки юридична особа зберігає свій організаційно-правовий статус. Його чинність припиняється у разі припинення юридичної особи. Будь-яка зміна організаційно-правової форми юридичної особи обов'язково має відобразитися у комерційному найменуванні.
Суб'єктами прав на комерційні найменування можуть бути лише юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності. Це випливає зі ст. 90 ЦК України, де зазначено, що юридична особа, яка є підприємницьким товариством, може мати комерційне найменування. Не можуть мати комерційних найменувань ті установи, які виконують функції некомерційного характеру, тобто не здійснюють підприємницьку діяльність, зокрема фонди, асоціації, громадські та релігійні організації, споживчі кооперативи, а також їх об'єднання.
Зміст права на комерційні найменування: Право на комерційне найменування гарантує можливість підприємницькому товариству виступати в цивільному обороті під власним найменуванням. Організація може бути власником прав лише на одне фірмове найменування. Юридична особа, яка є власником прав на комерційне найменування, має право використовувати його, а також перешкоджати, забороняти будь-яким іншим особам неправомірно використовувати своє комерційне найменування. Майнові права на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною (ст. 490 ЦК України). Юридична особа під своїм комерційним найменуванням укладає цивільно-правові угоди, реалізує особисті немайнові права, захищає свої порушені права або права, що оспорюються, здійснює інші юридичні дії. Використанням комерційного найменування також може бути його розміщення на вивісках, бланках, рахунках, прейскурантах, у публікаціях рекламного характеру, оголошеннях, анотаціях тощо. Абсолютний характер права на комерційне найменування означає, що всі інші юридичні особи не мають права порушувати прав на дане найменування. Однак заборонити використання різними комерційними організаціями того самого чи схожого комерційного найменування дуже важко через обмеженість його спеціальних ознак. Щоб заборонити використання такого найменування іншими юридичними особами, власник має підтвердити пріоритет набуття прав на нього. Також необхідно обґрунтувати, чому використання того самого найменування іншою комерційною організацією порушує його законні інтереси.
Комерційне найменування тісно пов'язане з діловою репутацією організації. У цьому відношенні права на комерційне найменування пов'язані з правом на захист честі і гідності осіб, які є власниками комерційних організацій. Вони подібні до особистих немайнових прав. Поряд з цим права на комерційні найменування можуть мати вартісну оцінку, що зумовлює відшкодування заподіяних збитків у Разі їх порушення. Права на комерційні найменування охороняються на всій території України. Відповідно до положень Паризької конвенції з охорони промислової власності правова охорона надається їм у всіх країнах, які є її учасниками. Момент набуття права на комерційні найменування у законодавстві не вирішено. Відповідно до ЦК України право на відповідне комерційне найменування є чинним з моменту першого його використання та охороняється без обов'язкового подання заявки чи його реєстрації і незалежно від того, є чи ні комерційне найменування частиною торговельної марки.
Захист прав на комерційне найменування здійснюється у цивільно-правовому порядку і полягає в реалізації передбачених законом заходів щодо відновлення своїх порушених прав, припиненні їх порушення та застосуванні до порушника відповідних санкцій (ст. 432 ЦК України). Захист прав на комерційні найменування може здійснюватися у судовому порядку. До порушень прав на комерційне найменування належить неправомірне використання спеціальної частини комерційного найменування, призначеної для розрізнення комерційних організацій; використання комерційного найменування в знаку для товарів і послуг, власником прав на який є інша комерційна організація. Згідно з п. З ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не допускається реєстрація знаків відомих на території України комерційних найменувань або їх частини, права на які належать іншим особам, що одержали права на ці найменування до дати подання заявки на знак щодо однорідних товарів і послуг. Порушенням прав на комерційне найменування вважається також перекручування іншими особами справжнього комерційного найменування організації. Власник комерційного найменування, права якого порушені і йому заподіяна шкода, має право на її відшкодування у повному обсязі.
Якщо вид діяльності власника прав на комерційне найменування і власника прав на знак для товарів та послуг не збігається і вони не перетинаються на ринку, то використання в знаку елементів чужого комерційного найменування порушенням прав не буде. Проте маркування знаком, близьким до комерційного найменування організації, що випускає аналогічну продукцію, може бути визнано актом недобросовісної конкуренції, забороненої законом.
- 1.1 Мета та завдання дисципліни Інтелектуальна власність.
- 3.Тематичний план для студентів денної форми навчання
- 3. Плани практичних занять та методичні вказівки до їх проведення
- Тема 1. Поняття та загальна характеристика інтелектуальної власності. Державно-правове регулювання у сфері інтелектуальної власності
- Тема 2. Авторське право та суміжні права
- Тема 3. Умови надання правової охорони на винахід, корисну модель, компонування (топографії) інтегральних мікросхем та на нові сорти рослин та породи тварин. Порядок одержання патентів ( 2 год.).
- Тема 4. Умови надання правової охорони на промисловий зразок та
- Тема 6. Договірні відносини у сфері інтелектуальної власності
- Тема 7. Міжнародно-правові аспекти охорони інтелектуальної власності
- 4. Список рекомендованої літератури
- 1. Поняття інтелектуальної власності та її значення для становлення України як розвинутої держави
- 2. Поняття права інтелектуальної власності. Виникнення та розвиток поняття права інтелектуальної власності. Об’єкти права інтелектуальної власності.
- 3.Авторське право та патентне право. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності. Джерела права інтелектуальної власності
- Поняття авторського права. Об’єкти, що охороняються авторським правом. Суб’єкти авторського права. Автор. Знак охорони авторського права та його значення.
- Зміст суб’єктивного авторського права. Особисті немайнові права. Майнові права. Строк охорони авторського права.
- Визначення суміжних прав та їх об’єкти. Суб’єкти суміжних прав. Суб’єктивні суміжні права. Обмеження суміжних прав та строк їх дії.
- Захист авторських та суміжних прав.
- Поняття та умови патентоспроможності винаходу. Об’єкти винаходу
- 2. Корисна модель, умови надання правової охорони корисній моделі
- Порядок оформлення прав на винахід, корисну модель Право на подачу заявки. Право роботодавця. Право правонаступника. Право першого заявника. Пріоритет
- 1.Поняття, об’єкти та умови патентоспроможності промислового зразка. Суб’єкти права на промисловий зразок.
- 2.Зміст прав на промисловий зразок.
- 3.Поняття, ознаки та вимоги до раціоналізаторської пропозиції.
- 5.Поняття та ознаки нового сорту рослин, породи тварин. Суб’єкти прав на селекційні досягнення.
- 6.Зміст прав на нові сорти рослин, породи тварин
- 2. Зміст та захист прав на топографії інтегральних мікросхем
- 3.Загальна характеристика комерційного (фірмового)найменування. Зміст та захист права на фірмове найменування
- 4.Знаки для товарів і послуг: поняття, види та значення. Суб’єкти прав на торговельну марку. Об’єкти, які не можуть бути зареєстровані як знаки. Права та обов’язки, що випливають із свідоцтва на знак.
- 5. Поняття та види географічних зазначень. Права інтелектуальної власності на географічне зазначення та їх зміст.
- Лекція 6. Договірні відносини у сфері інтелектуальної власності. Міжнародно-правові аспекти охорони інтелектуальної власності
- 1.Загальна характеристика договорів у сфері інтелектуальної власності
- Авторський договір. Ліцензійний договір. Договір франчайзингу.
- 3.Всесвітня організація інтелектуальної власності (wipo).
- 4.Міжнародна охорона промислової власності. Паризька конвенція про охорону промислової власності.
- 5.Міжнародно-правові акти по охороні авторського права. Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів.