Поняття та умови патентоспроможності винаходу. Об’єкти винаходу

Складовою інтелектуальної власності є промислова власність. Термін "промислова власність" застосовується щодо винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань, географічних зазначень походження товарів, раціоналізаторських пропозицій тощо, які, на відміну від результатів матеріального виробництва, втілено в описах, розрахунках, кресленнях, послугах тощо і може бути тиражовано та передано в промислове виробництво. Але промислова власність у виробництві товарів позначає конкретний продукт у натуральному вигляді.

Отже, поняття "промислова власність" як результат творчої діяльності — це складова інтелектуальної власності, що стосується творінь людського розуму. Тобто, результати науково-технічної творчості, які можуть бути використані на користь суспільства у будь-якій доцільній діяльності людей.

За Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р., до якої приєдналася Україна, до об'єктів промислової власності належать винаходи, загальнокорисні зразки, промислові рисунки і моделі, фабричні і товарні знаки, знаки обслуговування, фірмове найменування і вказівки про місце походження або найменування місця походження, а також запобігання недобросовісній конкуренції. Ці положення відтворені у національному законодавстві.

Винахід - це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології, технічне рішення у будь-якій галузі суспільно корисної діяльності, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для використання. В особи, яка досягла такого результату виникає право на винахід.

Винахід підлягає державній реєстрації, в результаті чого видається патент. Патент — це техніко-юридичний документ, що засвідчує визнання заявленої пропозиції винаходом. корисною моделлю чи промисловим зразком, авторство на них та виключне право на використання його протягом певного строку. Патент видається винахіднику або його правонаступнику державним патентним відомством, яким нині є ДСІВ. Дія патенту розповсюджується тільки на територію держави, в якій його видано. Строк дії патенту встановлюється національним законодавством (як правило, 15-20 років). Патент може бути оскаржено і анульовано на законодавчій основі.

Патентноздатність - це характеристика об'єкта промислової власності, що визначається у результаті державної експертизи та дозволяє визначити придатність цього об'єкта до отримання правової охорони. Закон визначає три основні вимоги, яким повинен відповідати патентоздатний винахід: бути новим; мати винахідницький рівень; бути придатним для використання у промисловості.

Винахід визнається новим тоді, коли на момент подання заявки він ще невідомий у всьому світі і не є рівнем техніки. Винахідницький рівень означає, що винахід явно не випливає з рівня техніки, не є очевидним. Придатність для використання у промисловості означає можливість використання у будь-якій сфері господарювання.

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в ст. 6 визначає об'єкти винаходу. Ними можуть бути: — продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо); — спосіб; — застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням. Пристрій - машини, механізми, прилади, деталі, вузли або сукупність взаємопов'язаних деталей та вузлів. Речовина — штучно створена сукупність взаємозв'язаних інгредієнтів, індивідуальні хімічні сполуки, об'єкти генетичної інженерії, композиції та продукти ядерного перетворення. Штам — спадково однорідні культури мікроорганізмів, що продукують корисні речовини або використовуються безпосередньо. Спосіб — процес виконання дій над матеріальним об'єктом за допомогою інших об'єктів.