5.Поняття та ознаки нового сорту рослин, породи тварин. Суб’єкти прав на селекційні досягнення.

Однією зі сфер творчої діяльності людини, результати якої потребують правової охорони, є селекція. Селекція -- це виведення людиною нових або поліпшення тих, що вже існують, порід тварин і рослин. Сучасна селекція представлена трьома основними на­прямами — селекція рослин, селекція тварин і селекція мікроорганіз­мів. Результатом селекції рослин є сорт рослин, селекції тварин — порода тварин, селекції мікроорганізмів — штам мікроорганізмів. Результати селекції мікроорганіз­мів (штами) є об’єктами винаходу і охороняються нормами патентного права. Сорти рослин і породи тварин становлять самостійний інститут права інтелектуальної власності. Загальні норми щодо права інтелектуальної власності на сорти рослин та породи тварин вміщені у главі 42 ЦК України. Базовим нормативно-правовим актом у сфері охорони прав ін­телектуальної власності на сорти рослин є Закон України від 21 квітня 1993 р. ,,Про охорону прав на сорти рослин ” На основі цього Закону прийнято низку підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють питання схорони сортів рослин. Крім цього, в Україні діє Закон України від 26 грудня 2002 р. ,,Про насіння і садивний матеріал ”. Щодо порід тварин у цій сфері діє Закон України від 15 грудня 1993 р. ,,Про племінну справу у тваринництві ” (в редакції Закону від 21 грудня 1999 р.). Серед міжнародно-правових актів у розглядуваній сфері варто виділити Міжнародну конвенцію з охорони нових сортів рослин (1961 р.). Україна приєдналася до цієї Конвенції 2 серпня 2006 р.

Селекційним досягненням у рослинництві визнається сорт, що має один або кілька господарських ознак, які відрізняють його від існуючих сортів рослин, тобто це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із ботанічних видів. Селекційним досягненням у тваринництві визнається порода, тобто цілісна численна група тварин загального походження, що створена людиною та має генеалогічну структуру і властивості, які дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду, і є кількісно достатньою для розмноження як однієї породи. Тобто, об'єктами права інтелектуальної власності на селекційні досягнення є: сорт рослин, що має один або кілька господарських ознак, які відрізняють його від існуючих сортів рослин. ; порода тварин - тобто цілісна численна група тварин загального походження, що створена людиною та має генеалогічну структуру і властивості, які дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду, і є кількісно достатньою для розмноження як однієї породи. Ознаки сорту як об’єкту права ІВ:

А)Сорт вважається новим, якщо до дати, на яку заявка вва­жається поданою, заявник (селекціонер) чи інша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким іншим способом не передавали матеріал сорту для комерційного використання:

а) на території України — за рік до цієї дати;

б) на території іншої держави — щодо деревних та чагарникових культур і винограду за 6 років і щодо рослин інших видів за 4 роки до цієї дати.

Б)Сорт відповідає умові відмінності, якщо за проявом його ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідо­мого до дати, на яку заявка вважається поданою. Сорт, що про­тиставляється заявленому, вважається загальновідомим, якщо:

а) він поширений на певній території в будь-якій державі;

б) відомості про прояви його ознак стали загальнодоступними у світі, зокрема шляхом їх опису в будь-якій оприлюдненій публікації;

в) він представлений зразком у загальнодоступній колекції;

г) йому надана правова охорона і (або) він внесений до офіційного реєстру сортів в будь-якій державі, при цьому він вважається загальновідомим від дати подання заявки на надання права чи внесення до реєстру.

В). Сорт вважається однорідним, якщо з урахуванням особливостей його розмноження всі рослини цього сорту залишаються достатньо схожими (однорідними) за своїми основними ознаками, зазначеними в описі сорту.

Г) Сорт вважається стабільним, якщо його основні ознаки, відзначені в описі сорту, залишаються незмінними після неодноразового розмноження чи, у разі особливого циклу розмноження, в кінці кожного такого циклу.

Д). Сорт вважається придатним для поширення в Україні, якщо він відмінний, однорідний, стабільний, може бути використаний для задоволення потреб суспільства і не заборонений для поширення з підстав загрози життю і здоров’ю людей, нанесення шкоди тваринному і рослинному світу, збереженню довкілля. Відповідно до ст. 13 Закону України ,,Про охорону прав на сорти рослин ” сортові присвоюється назва, яка повинна його однозначно ідентифікувати і відрізнятися від будь-якої іншої назви існуючого в Україні і державах-учасниках (держава-учасник — держава, що приєдналася до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин) сорту того ж чи спорідненого виду. Назва сорту включає його родове чи видове позначення і власну назву. Власна назва може бути представлена будь-яким словом, комбінацією слів, комбінацією слів і цифр або комбінацією літер і цифр.

Закон України ,,Про племінну справу у тваринництві ” визначає селекційне досягнення як створену в результаті цілеспрямованої творчої діяльності групу племінних тварин (порода, порідний тип, лінія, родина тощо), яка має нові високі генетичні ознаки та стійко передає їх потомкам. Племінна тварина — чистопородна або одержана за затвердженою програмою породного вдосконалення тварина, що має племінну (генетичну) цінність і може використовуватися в селекційному процесі відповідно до діючих загальнодержавних програм селекції. Племінна (генетична-) цінність — цінність племінних тварин згідно з даними їх фактично визначеного або передбаченого впливу на якість потомків. Відповідно до ст. 4 Закону України ,,Про племінну справу у тваринництві” об’єктами племінної справи у тваринництві є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі, яких розводять з метою одержання від них певної продукції.

Суб'єктом правовідносин, що виникають у процесі створення та використання сорту рослин і порід тварин, може бути будь-яка фізична і юридична особа. Автором селекційного досягнення визнається особа, творчою працею якої створено цей сорт чи породу. Автор селекційного досягнення має право визначати його назву, яка має відповідати встановленим законом щодо селекційних досягнень вимогам і підлягає схваленню державним органом, що відає випробуванням та охороною селекційних досягнень. Присвоєння назви зареєстрованого селекційного досягнення насінню і племінному матеріалу, що не належить до них, є порушенням прав патентоволодільця і селекціонера.

Право на одержання патенту може мати, а отже, бути суб'єктом права на селекційне досягнення, будь-яка особа, якій автор передав своє право на одержання патенту. В сучасних умовах одним із важливих суб'єктів права на селекційне досягнення стає роботодавець, який має право на одержання патенту, якщо сорт чи породу виведено працівником — автором селекційних досягнень при виконанні ним службових обов'язків, конкретного завдання, одержаного працівником від роботодавця. Суб'єктом інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може стати також Фонд винахідників України, якщо автор селекційного досягнення назвав у заявці фонд особою, якій він передає право на одержання патенту. Патентоволодільцеві на селекційне досягнення належить виключне право на використання цього досягнення в межах, встановлених законом про інтелектуальну власність на сорт рослин, породу тварин.

Суб'єкт інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, який не є патентоволодільцем, має протягом строку чинності патенту (30 років, а щодо дерев та винограду - 35 років) право на одержання винагороди від патентоволодільця за використання селекційного досягнення. Розмір та умови виплати винагороди авторові визначаються договором, що укладається між ним і патентоволодільцем. Розмір винагороди не повинен становити менше ніж 2 % від сум щорічних надходжень, які одержує патентоволоділець за використання селекційного досягнення, включаючи надходження від продажу ліцензій. Винагорода виплачується авторові протягом шести місяців після закінчення кожного року, в якому використовувалося селекційне досягнення, якщо договором не передбачено інше.

Патентоволоділець інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин зобов'язаний підтримувати відповідний сорт рослини чи відповідну породу тварин протягом строку чинності патенту таким чином, щоб збереглися ознаки, зазначені в описанні сорту чи породи, складеному в заявці на видачу патенту. Внесення сортів рослин і тварин до державного реєстру селекційних досягнень, які допускаються до використання, проводиться державним органом, який відає випробуваннями та охороною селекційних досягнень, за результатами державних випробувань на господарську корисність.

Патент може бути визнаний недійсним повністю або частково у таких випадках:

• заявлений сорт чи порода не відповідає патентоспроможності;

• у патенті неправильно визначено автора (співавтора) сорту, породи або власника патенту.

Визнання патенту на сорт рослин, породу тварин недійсним проводиться в судовому порядку.