6.Зміст прав на нові сорти рослин, породи тварин

Змістом права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:

• особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;

• майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;

• майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породу тварин, засвідчене державною реєстрацією.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин не відчужуються, не передаються і діють безстроково. Автор сорту має право за своєю вимогою одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин. Автор сорту має право пропонувати назву створеного ним сорту і включати до назви своє ім'я. Автори сорту, який є результатом їх спільної творчої праці, мають однакові права, якщо інше не передбачено письмовим договором між ними. а) перешкоджати іншим особам привласнювати та спотворювати його авторство; б) вимагати не розголошувати його ім'я як автора сорту і не зазначати його у публікаціях; в) вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, якщо це практично можливо.

До другої групи прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать майнові права, засвідчені патентом. Одним із прав інтелектуальної власності є майнове право на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією. Право на поширення сорту чи породи має будь-яка особа, якщо на сорт чи породу не розповсюджується виключне право власника, та за умови підтримування цього права. Це право виникає з дати державної реєстрації сорту чи породи та діє безстрокове. Особа має право поширення, якщо сорт чи порода відповідають визначеним вимогам, які визначаються наказом Міністерства аграрної політики України "Про затвердження Критеріїв заборони поширення сортів в Україні" від ЗО серпня 2002 р. Критерії заборони поширення пород законодавством не визначені. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом. Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є: 1) право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні; 2) виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать володільцю патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації. Ці права засвідчуються патентом та Реєстром патентів Майнові права на сорт рослин, породу тварин можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах. Реалізація власником своїх майнових прав не повинна порушувати права власників інших сортів рослин, порід тварин. Якщо власників сорту чи породи декілька, то кожен із них реалізує свої майнові права на власний розсуд, якщо інше не встановлено договором між ними. Одним із майнових прав є право використання сорту рослин, породи тварин. Використанням сорту чи породи визнається: а) виробництво або відтворення (з метою розмноження); б) доведення до кондиції з метою розмноження; в) пропонування до продажу; г) продаж або інший комерційний обіг; д) вивезення за межі митної території України; е) ввезення на митну територію України; є) зберігання для будь-якої із зазначених цілей.

Власник патенту має право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин інший особі. Порядок надання дозволу регулюється главою 75 цього кодексу -- "Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності". Ще одним майновим правом є право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання. Закон не визнає порушеннями майнового права власника дії, які здійснені без його згоди та у випадках: вичерпання виключного права власника сорту, породи; право попереднього користування і право при відновленні прав на сорт, породу; обмеження дії виключного права власника сорту, породи.

Закон встановлює випадки, коли майнові права можуть здійснювати інші особи без дозволу власника. Таким випадком є примусова ліцензія на використання сорту рослин, породи тварин. Примусова ліцензія може мати місце у двох випадках. Першим випадком є видача примусової ліцензії Кабінетом Міністрів з мотивів надзвичайної суспільної необхідності. Особа, якій видається ліцензія, визначається Кабінетом Міністрів. Таке рішення може бути оскаржене до суду. Другим випадком є невикористання або використання у незначних обсягах власником сорту чи породи протягом трьох років від дати, наступної за державною реєстрацією або після припинення використання. У цьому разі ліцензія, при відмові її надання власником патенту, видається за рішенням суду. Особа, яка подала позовну заяву до суду, отримає ліцензію, якщо власник патенту не доведе, що невикористання зумовлене поважними причинами.

ЛЕКЦІЯ 5.

ТЕМА: ОХОРОНА ПРАВ НА КОМПОНУВАННЯ (ТОПОГРАФІЇ) ІНТЕГРАЛЬНИХ МІКРОСХЕМ. ПРАВО НА КОМЕРЦІЙНЕ (ФІРМОВЕ) НАЙМЕНУВАННЯ. ОХОРОНА ПРАВ НА ТОРГОВЕЛЬНІ МАРКИ (ЗНАКИ ДЛЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ). ПРАВО НА ГЕОГРАФІЧНЕ ЗАЗНАЧЕННЯ

1. Компонування інтегральної мікросхеми як об’єкт права інтелектуальної власності. Суб’єкти права на топографії інтегральних мікросхем.

2.Зміст та захист прав на топографії інтегральних мікросхем.

3.Загальна характеристика комерційного найменування. Зміст та захист права на фірмове найменування.

4.Знаки для товарів і послуг: поняття, види та значення. Суб’єкти прав на торговельну марку. Об’єкти, які не можуть бути зареєстровані як знаки. Права та обов’язки, що випливають із свідоцтва на знак.

5. Поняття та види географічних зазначень. Права інтелектуальної власності на географічне зазначення та їх зміст.

1.КОМПОНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ МІКРОСХЕМИ ЯК ОБ’ЄКТ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ. СУБ’ЄКТИ ПРАВА НА ТОПОГРАФІЇ ІНТЕГРАЛЬНИХ МІКРОСХЕМ

Новим об'єктом інтелектуальної власності, на який поширюється правова охорона, є компонування інтегральної мікросхеми (далі — КІМС). Під компонуванням інтегральної мікросхеми як особливим об'єктом правової охорони слід розуміти зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними. Вони дають змогу забезпечувати максимальну функціональність приладів при їхніх мінімальних розмірах. Самі мікросхеми виготовляються за певними ,,схемами ” (топографіями). Розроблення топографії є творчим процесом, а тому результати такої творчості потребують правової охорони. Інтегральна мікросхема — мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з’єднання якого неподільно сформовані в об’ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення. При цьому для інтегральної мікросхеми важливо, щоб вона виконувала якомога більше функцій при найменших розмірах. Для досягнення цієї мети вирішальне значення має вдале взаємне розміщення елементів такої мікросхеми, яке є результатом інтелектуальної, творчої діяльності.

Компонування (топографія) ІМС — зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів ІМС та з’єднань між ними. Об’єктом права інтелектуальної власності виступає, власне, компонування ІМС, а не сама ІМС. Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України ,,Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем ” цим Законом не охороняються права на ідеї, способи, системи, технології або закодовану інформацію, які можуть бути втілені в компонування ІМС.

Умовою придатності компонування ІМС для набуття права інтелектуальної власності на нього є оригінальність (ст. 471 ЦК України). Критерії відповідності компонування ІМС цій умові визначені ст. 5 Закону України ,,Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем”. Компонування ІМС визнається оригінальним, якщо воно не створено шляхом прямого відтворення (копіювання) іншого компонування ІМС, має відмінності, що надають йому нові властивості, і не було відомим у галузі мікроелектроніки до дати подання заявки до центрального органу виконавчої влади з питань охорони інтелектуальної власності.

ЦК України (ст. 471) визначає вимогу для придатності КІМС для набуття права інтелектуальної власності на нього — оригінальність. Вимоги до оригінальності базуються на Вашингтонському договорі про інтелектуальну власність по відношенню до інтегральних мікросхем 1989 p., відповідно до якого оригінальним є будь-яке компонування, створене в результаті творчої діяльності автора, до того часу, доки не буде доведено зворотне. Набуття права інтелектуальної власності на КІМС засвідчується свідоцтвом, яке діє протягом 10 років від дати подання заявки до ДСІВ. Обсяг правової охорони КІМС визначається його зображенням на матеріальному носієві. Суб'єктами права інтелектуальної власності на КІМС є автор та інші особи, які набули відповідних прав за договором чи законом.

До майнових прав на КІМС належать: право на використання компонування інтегральної мікросхеми; виключне право дозволяти використання КІМС; виключне право перешкоджати неправомірному використанню КІМС, у тому числі забороняти використання та інші права. Вказані майнові права є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації за умови підтримання чинності, протягом 10 років, що обчислюються від дати подання заявки. Особливістю правової охорони КІМС є збереження права попереднього користувача, який до дати подання заявки або заявления пріоритету добросовісно використовував КІМС або здійснив значну і серйозну підготовку до такого використання, на безоплатне використання КІМС.

Суб’єктами права інтелектуальної власності на топографію інтегральної мікросхеми є:

1) автор топографії інтегральної мікросхеми;

2) інші особи які набули прав на топографію інтегральної мікросхеми за договором чи законом (ст. 473 ЦК України).

Суб’єктом права інтелектуальної власності на компонування ІМС, є, по-перше, його творець — автор компонування ІМС. Відповідно до ст. 1 Закону України ,,Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” автор — фізична особа, творчою працею якої створено топографію ІМС. Автором компонування ІМС може бути тільки фізична особа. Юридична особа не може набувати статусу автора компонування ІМС, оскільки здатністю до творчості наділена тільки людина. За відповідних умов юридична особа може стати володільцем свідоцтва на компонування ІМС, але не його автором. Фізична особа може стати автором компонування ІМС незалежно від її віку, психічного стану, освіти тощо. Іноземці та особи без громадянства мають такі самі права, як і права громадян України, за винятками тих, що встановлені міжнародними договорами України.

В окремих випадках компонування ІМС є результатом спільної творчої праці двох чи більше фізичних осіб (співавторство). Відповідно до ст. 6 Закону України ,,Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем ” автори, які спільно створили топографію ІМС, мають однакові права на реєстрацію топографії ІМС, якщо інше не передбачено угодою між ними. Таким особам видається одне свідоцтво (ст. 14 Закону України ,,Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем ”), в якому всі вони вказуються як автори.

Крім автора компонування ІМС, право інтелектуальної власності на нього з підстав, передбачених договором чи законом, може набуватися також іншими особами. Підставою набуття іншими особами права інтелектуальної власності на компонування ІМС може бути договір. Наприклад, володілець свідоцтва може укласти договір про передания виключних майнових прав на компонування ІМС іншій особі (ст. 1113 ЦК України).

Право інтелектуальної власності на компонування ІМС може набути роботодавець автора, якщо компонування ІМС створене у зв’язку з виконанням трудового договору. Відповідно до ч. 2 ст. 429 ЦК України майнові права інтелектуальної власності у цьому випадку належать працівникові, який створив компонування ІМС, та юридичній чи фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Водночас спеціальна, норма Закону України ,,Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” по-іншому регулює це питання, передбачаючи у ст.7, що право на реєстрацію топографії ІМС і усі права, що з цієї реєстрації випливають, має роботодавець автора топографії ІМС або його правонаступник, якщо топографію ІМС створено у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи за спеціальним дорученням роботодавця, за умови що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше.

Якщо компонування ІМС створено за замовленням, то право інтелектуальної власності на нього у відповідних випадках може набути замовник (ст. 430 ЦК України).