5. Підприємництво як вид господарської діяльності
Основним законодавчим актом, що регулює стан і розвиток підприємництва в Україні, є Господарський Кодекс України. Цей Кодекс відповідно до Конституції України встановлює правові основи господарської діяльності (господарювання), що базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності, визначає загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами і юридичними особами на території України, встановлює гарантії свободи підприємництва і його державної підтримки.
У ст. 42 ГКУ визначається: підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Матеріальну базу підприємницької діяльності становить власність. Власник має право використовувати належне йому майно (будівлі, споруди, будинки, засоби виробництва, виготовлену продукцію, транспортні засоби, грошові кошти, цінні папери тощо) для здійснення підприємницької діяльності. При цьому всім власникам забезпечуються рівні умови реалізації своїх прав.
Залежно від форми власності розрізняють підприємництво державне, колективне і приватне.
Державне підприємництво — це діяльність державних підприємств, що випускають товари і послуги, необхідні для розвитку національної економіки.
Приватне підприємництво ґрунтується на власності окремих громадян України з правом наймання робочої сили.
Колективне підприємництво ґрунтується на власності трудового колективу, іншого статутного товариства, громадської і релігійної організації.
Що ж до форм підприємництва, то в малому бізнесі переважає приватний бізнес, а у великому і середньому, зважаючи на світовий досвід, пріоритет повинен надаватися формам бізнесу, що базуються на обмеженій матеріальній відповідальності його учасників.
Оскільки будь-яка економічна діяльність пов'язана з типовими фазами відтворювального циклу (виробництво — обмін — розподіл — споживання), розрізняють такі види підприємницької діяльності: виробничу, фінансову і комерційну.
Виробниче підприємництво поширюється здебільшого на виробництво і споживання товарів та послуг і здійснюється на виробничих підприємствах та організаціях.
Комерційне підприємництво поширюється на обмін, розподіл і споживання товарів та послуг і здійснюється у сфері торгівлі, на товарних біржах.
Фінансове підприємництво поширюється на обіг і обмін вартостей, тобто охоплює комерційні та ощадні банки, фондові біржі.
Найважливішим є виробничий вид підприємництва, після нього комерційний і замикає ланцюг фінансовий. Виробниче підприємництво найважче, тому на сучасному етапі, коли багато бізнесменів прагнуть швидко "зняти вершки", переважає комерційне і торгово-посередницьке підприємництво.
Підприємницька діяльність становить сукупність послідовно або паралельно здійснюваних угод, кожна з яких обмежена порівняно нетривалим, чітко окресленим часовим інтервалом. Угодою є взаємодія двох або кількох господарчих суб'єктів, які господарюють в інтересах одержання взаємної вигоди, що ґрунтується на письмовому договорі або на усній угоді.
Підприємництво здійснюється на основі принципів, які висвітлені у ст. 44 ГКУ, а саме:
• вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;
• самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;
• вільного найму підприємцем працівників;
• комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;
• вільного розпоряджання прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших передбачених законом платежів;
• самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання належної йому частки валютної виручки на власний розсуд.
Умови для розвитку підприємницької діяльності:
• створення законодавчої і нормативної бази (надання всім господарюючим суб'єктам гарантій щодо цілісності їх власності, створення для всіх учасників ринкових відносин рівних прав, надання повної економічної свободи тощо);
• конкурентний режим господарювання;
• формування елементів ринкової інфраструктури (система товарних і фондових бірж, комерційних банків, вільний доступ до ресурсів, кредитів, інформації);
• заохочення і розвиток дрібного підприємництва;
• створення сприятливого економічного середовища (податкові та фінансові пільги, прямі державні дотації, фінансування ризикових проектів інноваційного характеру). Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах на вибір підприємця. Порядок створення, діяльності, реорганізації і ліквідації окремих організаційних форм підприємництва визначається відповідними законодавчими актами України. Якщо цей порядок спеціальним законодавством не передбачений, підприємець керується Законом України "Про підприємництво" і власним статутом.
Свобода підприємницької діяльності
Відповідно до ст. 43 ГКУ підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.
Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.
Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, висвітлені у гл. 2 підручника, перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюється виключно законом.
Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.
Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених ч. 2 ст. 64 Конституції України.
Загальні гарантії прав підприємців
Державні гарантії в Україні поділяються на загальні та майнові. Загальні полягають у тому, що держава гарантує всім підприємцям незалежно від вибраних ними організаційних форм підприємницької діяльності рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Держава законодавче забезпечує також свободу конкуренції між підприємцями, захищаючи споживачів від проявів конкуренції і монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності.
У ст. 47 ГКУ регламентовано, що держава гарантує всім підприємцям незалежно від вибраних ними організаційних форм підприємницької діяльності рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
Забезпечення підприємця матеріально-технічними та іншими ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здійснюється з метою виконання підприємцем поставок, робіт чи послуг для державних потреб.
Майнові гарантії передбачають недоторканність майна і забезпечення захисту права власності підприємця. Вилучення державою у підприємця його основних і оборотних фондів та іншого використовуваного ними майна забороняється, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України.
Збитки, що завдані підприємцеві внаслідок порушення громадянами, юридичними особами і державними органами його майнових прав, які захищаються законом, відшкодовуються йому згідно з чинним законодавством.
Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця. Вилучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається відповідно до ст. 41 Конституції України на підставах і в порядку, передбачених законом.
Збитки, що завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до ГКУ та законів України.
Підприємець або громадянин, який працює у підприємця за наймом, у передбачених законом випадках може бути залучений до виконання в робочий час державних або громадських обов'язків з відшкодуванням йому відповідних збитків органом, який приймає таке рішення. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом.
З метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом:
• надають підприємцям земельні ділянки, передають державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності;
• сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів;
• здійснюють первісне облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або переданням їх підприємцям у визначеному законом порядку;
• стимулюють модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг;
• подають підприємцям інші види допомоги.
Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні для цього умови (ст. 48 ГКУ).
Органи державного управління будують відносини з підприємцями, використовуючи:
• податкову і фінансово-кредитну політику, включаючи встановлення ставок податків і відсотків за державними кредитами; податкових пільг; цін і правил ціноутворення; цільових дотацій; валютного курсу; розмірів економічних санкцій;
• державне майно і систему резервів, ліцензії, концесії, лізинг, соціальні, екологічні й інші норми і нормативи;
• науково-технічні, економічні та соціальні, державні та регіональні програми.
Втручання державних органів у господарську діяльність підприємців не допускається, якщо це не стосується передбачених законодавством України прав державних органів із здійснення контролю за діяльністю підприємців.
Державні органи і службові особи можуть давати підприємцям вказівки тільки щодо своєї компетенції, встановленої законодавством. У разі видання державним або іншим органом акта, що не відповідає його компетенції або вимогам законодавства, підприємець має право звернутися до суду або арбітражу із заявою про визнання такого акта недійсним.
Не допускається прийняття державними органами актів, що ставлять у привілейоване становище суб'єктів підприємницької діяльності однієї з форм власності щодо суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності.
Організаційні форми підприємництва
Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких передбачених законом організаційних формах на вибір підприємця.
Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається ГКУ та відповідними законами України.
Щодо громадян та юридичних осіб, для яких підприємницька діяльність не є основною, положення ГКУ поширюються на ту частину їх діяльності, яка за характером є підприємницькою (ст. 45 ГКУ).
Право найму працівників і соціальні гарантії щодо використання їх праці
Підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов'язаний забезпечити належні й безпечні умови праці, оплату праці не нижче визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України (ст. 46 ГКУ).
Відповідальність суб'єктів підприємництва
У ст. 49 ГКУ встановлено зобов'язання підприємців не заподіювати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.
За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.
Діяльність іноземних підприємців в Україні
Особливості здійснення підприємницької діяльності на території України, на її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні іноземними юридичними особами й громадянами визначаються ГКУ та відповідними законами України.
Якщо чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлюються інші правила щодо підприємництва, ніж ті, що передбачені законодавством України, застосовуються правила міжнародного договору. Правила міжнародних договорів України, чинних на момент прийняття Конституції України, застосовуються відповідно до Конституції України в порядку, визначеному цими міжнародними договорами (ст. 50 ГКУ).
Припинення підприємницької діяльності
Підприємницька діяльність припиняється в таких випадках:
• з власної ініціативи підприємця;
• у разі закінчення строку дії ліцензії;
• у разі припинення існування підприємця;
• на підставі рішення суду у випадках, встановлених ГКУ та відповідними законами України.
Порядок припинення діяльності підприємця встановлюється законом відповідно до вимог ст. 51 ГКУ.
Контрольні питання
1. Наведіть визначення поняття "правове регулювання господарської діяльності". Чи відрізняється воно від поняття "державне регулювання господарської діяльності"?
2. За якими принципами діє система господарювання в Україні?
3. Засоби правового регулювання господарської діяльності.
4. Що таке типи правового регулювання господарської діяльності? Перелічіть їх.
5. Методи правового регулювання господарської діяльності.
6. Що таке механізм правового регулювання господарської діяльності? Перелічіть його складові.
7. Яку роль відіграє держава в механізмі правового регулювання господарської діяльності?
8. За якими принципами держава регулює господарську діяльність?
9. У чому полягає ефективність правового регулювання господарської діяльності?
10. Що таке підприємництво?
11. Державні гарантії прав підприємців.
12. Наведіть визначення поняття "підприємницька діяльність".
13. На яких принципах ґрунтується підприємницька діяльність?
- Пояснювальна записка
- Орієнтовний тематичний план
- 1. Поняття, метод та система комерційного права
- 2. Господарське законодавство
- 3. Суб'єкти господарського права
- 4. Правове регулювання відносин власності
- 5. Господарський договір
- Практичне заняття
- 6. Відповідальність у господарських правовідносинах
- Практичне заняття
- 7. Правове регулювання банкрутства
- Практичне заняття
- 8. Правові засади антимонопольного регулювання
- 9. Правове регулювання приватизації державного майна
- Практичне заняття
- 10. Правове регулювання біржової діяльності
- 11. Правове регулювання цін та ціноутворення
- 12. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- Семінарське заняття
- Тема 1. Теоретичні основи правового регулювання господарської діяльності
- 1. Поняття, предмет, методи і типи правового регулювання господарської діяльності
- 2. Механізм і стадії правового регулювання господарської діяльності
- 3. Роль держави у функціонуванні механізму правового регулювання суспільних відносин
- 4. Ефективність правового регулювання господарських відносин
- 5. Підприємництво як вид господарської діяльності
- Тема 2 Суб'єкти господарювання
- 1. Загальні засади, поняття і види суб'єктів господарювання
- 2. Загальні умови створення і державної реєстрації суб'єктів господарювання
- 3. Припинення діяльності суб'єкта господарювання
- 4. Загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання
- 5. Підприємство: поняття, види і організаційні форми
- 5.1. Підприємство як організаційна форма господарювання
- 5.2. Види і організаційні форми підприємств
- 5.3. Організаційна структура та управління підприємством
- 5.4. Майно підприємства
- 5.5. Господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями та громадянами і зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- 5.6. Соціальна діяльність підприємства
- 5.7. Об'єднання підприємств
- 5.8. Облік і звітність підприємства
- 6. Державні та комунальні унітарні підприємства
- 6.1. Державні унітарні підприємства
- 6.2. Комунальні унітарні підприємства
- 7 Господарські товариства
- 7.1. Поняття і види господарських товариств
- 7.2. Правове становище акціонерних товариств
- 7.3. Установчі документи і порядок державної реєстрації господарського товариства
- 7.4. Майно і майнові відносини в господарських товариствах
- 7.5. Права і обов'язки учасників господарського товариства
- 7.6. Управління господарським товариством
- 7.7. Облік і звітність господарського товариства
- 7.8. Припинення діяльності господарського товариства
- 8. Підприємства колективної власності
- 8.1. Поняття і види підприємств колективної власності
- 8.2. Правові засади діяльності підприємств споживчої кооперації
- 9. Приватні підприємства та інші види підприємств
- 9.1. Правове становище приватних підприємств
- 9.2. Селянське (фермерське) господарство: поняття і правове становище
- 9.3. Правове положення орендного підприємства
- 9.4. Правове становище підприємств з іноземними інвестиціями
- 9.5. Правове становище іноземних підприємств
- 10. Об'єднання підприємств
- 10.1. Поняття і види об'єднань підприємств
- 10.2. Організаційно-правові форми об'єднань підприємств
- 10.3. Правовий статус підприємства — учасника об'єднання підприємств
- 10.4. Правове положення промислово-фінансових груп
- 10.5. Асоційовані підприємства. Холдингові компанії
- 11. Громадянин як суб'єкт господарювання. Особливості правового статусу інших суб'єктів господарювання
- 11.1. Громадянин у сфері господарювання
- 11.2. Особливості статусу іноземних суб'єктів господарювання
- Тема 3 Майнова основа господарювання
- 1. Майно суб'єктів господарювання
- 1.1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- 1.2. Майно і джерела його формування у сфері господарювання
- 1.3. Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання
- 1.4. Прибуток (дохід) суб'єкта господарювання
- 1.5. Підстави виникнення майнових прав і обов'язків. Майновий стан і облік майна суб'єкта господарювання
- 1.6. Приватизація державних та комунальних підприємств
- 2. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- 2.1. Правовий режим використання природних ресурсів у сфері господарювання
- 2.2. Права і обов'язки суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
- 3. Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- 3.1. Загальні положення правового регулювання відносин щодо використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- 3.2. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка
- 3.3. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання торговельної марки
- 3.4. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційного найменування
- 3.5. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання географічного зазначення
- 3.6. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційної таємниці
- 4. Цінні папери в господарській діяльності
- 4.1. Цінні папери та їх види
- 4.2. Умови, порядок випуску і придбання цінних паперів суб'єктами господарювання
- 4.3. Державне регулювання ринку цінних паперів
- 5. Корпоративні права
- 5.1. Зміст корпоративних прав
- 5.2. Реалізація і оцінка корпоративних прав держави
- 6. Особливості управління господарською діяльністю в державному секторі економіки
- Тема 4 - 5
- 1. Поняття та ознаки господарського договору
- 2. Укладання, зміна і розірвання господарських договорів
- 3. Визнання господарських договорів недійсними і неукладеними
- 4. Попередній договір
- 5. Виконання господарських договорів
- 6. Заходи забезпечення виконання господарських зобов'язань
- 6.1. Неустойка
- 6.2. Порука
- 6.3. Гарантія
- 6.4. Завдаток
- 6.5. Застава
- 6.6. Притримання
- 7. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань
- 7.1. Відшкодування збитків
- 7.2. Штрафні санкції
- 7.3. Оперативно-господарські санкції
- Тема 6. Правове регулювання біржової діяльності.
- 1. Поняття про біржову діяльність.
- 1.1 Біржова торгівля як основа біржової діяльності.
- 1.2 Функції біржі.
- 1.3 Види бірж.
- 2. Товарна біржа та принципи її діяльності.
- 2.1 Формування товарних ринків
- 2.2 Біржовий товар
- 2.3 Учасники біржової торгівлі
- 2.4 Біржові угоди та їх види.
- 2.5 Розрахунки й гарантії виконання біржових контрактів
- 2.6 Організація біржових торгів
- 2.7 Відповідальність за порушення правил біржової торгівлі та розгляд спорів
- 2.8 Правила поведінки членів біржі та учасників торгів
- Тема 7. Зовнішньоекономічна діяльність
- 1. Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- 1.1. Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності
- 1.2. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- 1.3. Захист державою прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
- 2. Іноземні інвестиції
- 2.1. Види і форми здійснення іноземних інвестицій
- 2.2. Правовий режим іноземних інвестицій
- 2.3. Діяльність суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні
- 3. Спеціальні (вільні) економічні зони
- 4. Концесії
- 5. Інші види спеціальних режимів господарської діяльності
- Рецензія на навчальний посібник "Комерційне право" викладача Бобринецького сільськогосподарського технікуму.