1. Поняття та ознаки господарського договору
Поняття "господарський договір" законодавством України не визначене. Стаття 173 ГК України лише дає загальне визначення господарського зобов'язання — ним визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Також у ст. 179 ГК України міститься визначення господарсько-договірних зобов'язань як майново-господарських зобов'язань, що виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами — юридичними особами на підставі господарських договорів.
Зважаючи на те, що господарський договір є різновидом цивільно-правової угоди, тобто — за своєю юридичною природою — є погодженою дією двох або більше сторін, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.ст. 202, 626 ЦК України), на нього поширюються загальні положення гл. 16, глав 47—53 та інші положення ЦК України щодо угод (зобов'язань) у разі, якщо вони не суперечать положенням господарського законодавства України. Підтвердженням цього є ч. 7 ст. 179 ГК України, відповідно до якої господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Поняття господарського договору виступає у двох аспектах: 1) під поняттям "договір" розуміються правовідносини, що виникають із договору як юридичного акта; 2) мається на увазі правовий документ, яким зафіксовано виникнення договірного зобов'язання з волі його учасників1.
Господарський договір опосередковує відносини (конкретніше, як йшлося вище, — зобов'язання), що виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами — юридичними особами, а також органами державної влади, органами місцевого самоврядування, наділеними господарською компетенцією. Іншими словами, характерною ознакою господарського договору є те, що він укладається між суб'єктами господарської (в тому числі підприємницької) діяльності або між одним чи декількома такими особами і негосподарюючою юридичною особою, в тому числі органами влади. Зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами — громадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства (ч. З ст. 175 ГК України).
Укладення господарських договорів між суб'єктами господарської (підприємницької) діяльності зумовлює необхідність набуття ними цього статусу шляхом їх державної реєстрації, процедура проведення якої розглядалася вище.
Проте вищевказаним не обмежуються ознаки господарських договорів. Окрім суб'єктного складу такого договору, важливе значення має його предмет. Ним, як йшлося вище, є майново-господарські зобов'язання сторін, необхідність оформлення яких зумовлює існування господарського договору.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарським зобов'язання, відповідно, стає у разі, коли воно виникає з приводу чи у зв'язку зі здійсненням суб'єктами господарської (зокрема підприємницької) діяльності, ознаки якої наводяться у ст. З (ст. 42) ГК України.
Таким чином, господарським є договір, укладений між суб'єктами господарської (в тому числі підприємницької) діяльності або між одним чи декількома такими особами і негосподарюючою юридичною особою з приводу чи у зв'язку зі здійсненням ними господарської (зокрема підприємницької) діяльності.
Виникає питання про правомірність віднесення до господарських категорії договорів, що безпосередньо не є господарською діяльністю, проте укладаються в зв'язку зі здійсненням такої діяльності. Наприклад, суб'єкт підприємницької діяльності укладає договір оренди вільного приміщення, що належить іншому суб'єкту підприємницької діяльності, для розміщення в ньому свого офісу. Для орендаря наявність офісу виступає необхідною передумовою здійснення власної підприємницької діяльності, метою якої є отримання прибутку. Орендодавець, в свою чергу, отримує від здачі в оренду приміщення доход, який, за вирахуванням суми валових витрат та суми амортизаційних відрахувань, також стає його прибутком.
Проте, такий договір не можна вважати господарським. Власне використання офісу (розміщення в ньому меблів, оргтехніки, знаходження директора і персоналу) ще не є діяльністю, що підпадає під ознаки підприємницької. Це є діяльністю для задоволення власних потреб суб'єкта підприємницької діяльності (якщо, звичайно, орендар не займається виставковою діяльністю і вищенаведене розміщення майна в орендованому приміщенні не проводиться в межах його основної діяльності), що, в свою чергу, як вірно зазначається в юридичній літературі, не може вважатися предметом господарського договору'. Для орендодавця договір також не буде вважатися господарським, за винятком випадків, коли така діяльність проводиться систематично (систематична здача в оренду приміщення для проведення виставок).
Законодавством встановлений і специфічний орган, який вирішує спори, що виникають із господарських відносин, — господарський суд. Так, відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
- Пояснювальна записка
- Орієнтовний тематичний план
- 1. Поняття, метод та система комерційного права
- 2. Господарське законодавство
- 3. Суб'єкти господарського права
- 4. Правове регулювання відносин власності
- 5. Господарський договір
- Практичне заняття
- 6. Відповідальність у господарських правовідносинах
- Практичне заняття
- 7. Правове регулювання банкрутства
- Практичне заняття
- 8. Правові засади антимонопольного регулювання
- 9. Правове регулювання приватизації державного майна
- Практичне заняття
- 10. Правове регулювання біржової діяльності
- 11. Правове регулювання цін та ціноутворення
- 12. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- Семінарське заняття
- Тема 1. Теоретичні основи правового регулювання господарської діяльності
- 1. Поняття, предмет, методи і типи правового регулювання господарської діяльності
- 2. Механізм і стадії правового регулювання господарської діяльності
- 3. Роль держави у функціонуванні механізму правового регулювання суспільних відносин
- 4. Ефективність правового регулювання господарських відносин
- 5. Підприємництво як вид господарської діяльності
- Тема 2 Суб'єкти господарювання
- 1. Загальні засади, поняття і види суб'єктів господарювання
- 2. Загальні умови створення і державної реєстрації суб'єктів господарювання
- 3. Припинення діяльності суб'єкта господарювання
- 4. Загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання
- 5. Підприємство: поняття, види і організаційні форми
- 5.1. Підприємство як організаційна форма господарювання
- 5.2. Види і організаційні форми підприємств
- 5.3. Організаційна структура та управління підприємством
- 5.4. Майно підприємства
- 5.5. Господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями та громадянами і зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- 5.6. Соціальна діяльність підприємства
- 5.7. Об'єднання підприємств
- 5.8. Облік і звітність підприємства
- 6. Державні та комунальні унітарні підприємства
- 6.1. Державні унітарні підприємства
- 6.2. Комунальні унітарні підприємства
- 7 Господарські товариства
- 7.1. Поняття і види господарських товариств
- 7.2. Правове становище акціонерних товариств
- 7.3. Установчі документи і порядок державної реєстрації господарського товариства
- 7.4. Майно і майнові відносини в господарських товариствах
- 7.5. Права і обов'язки учасників господарського товариства
- 7.6. Управління господарським товариством
- 7.7. Облік і звітність господарського товариства
- 7.8. Припинення діяльності господарського товариства
- 8. Підприємства колективної власності
- 8.1. Поняття і види підприємств колективної власності
- 8.2. Правові засади діяльності підприємств споживчої кооперації
- 9. Приватні підприємства та інші види підприємств
- 9.1. Правове становище приватних підприємств
- 9.2. Селянське (фермерське) господарство: поняття і правове становище
- 9.3. Правове положення орендного підприємства
- 9.4. Правове становище підприємств з іноземними інвестиціями
- 9.5. Правове становище іноземних підприємств
- 10. Об'єднання підприємств
- 10.1. Поняття і види об'єднань підприємств
- 10.2. Організаційно-правові форми об'єднань підприємств
- 10.3. Правовий статус підприємства — учасника об'єднання підприємств
- 10.4. Правове положення промислово-фінансових груп
- 10.5. Асоційовані підприємства. Холдингові компанії
- 11. Громадянин як суб'єкт господарювання. Особливості правового статусу інших суб'єктів господарювання
- 11.1. Громадянин у сфері господарювання
- 11.2. Особливості статусу іноземних суб'єктів господарювання
- Тема 3 Майнова основа господарювання
- 1. Майно суб'єктів господарювання
- 1.1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- 1.2. Майно і джерела його формування у сфері господарювання
- 1.3. Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання
- 1.4. Прибуток (дохід) суб'єкта господарювання
- 1.5. Підстави виникнення майнових прав і обов'язків. Майновий стан і облік майна суб'єкта господарювання
- 1.6. Приватизація державних та комунальних підприємств
- 2. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- 2.1. Правовий режим використання природних ресурсів у сфері господарювання
- 2.2. Права і обов'язки суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
- 3. Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- 3.1. Загальні положення правового регулювання відносин щодо використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- 3.2. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка
- 3.3. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання торговельної марки
- 3.4. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційного найменування
- 3.5. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання географічного зазначення
- 3.6. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційної таємниці
- 4. Цінні папери в господарській діяльності
- 4.1. Цінні папери та їх види
- 4.2. Умови, порядок випуску і придбання цінних паперів суб'єктами господарювання
- 4.3. Державне регулювання ринку цінних паперів
- 5. Корпоративні права
- 5.1. Зміст корпоративних прав
- 5.2. Реалізація і оцінка корпоративних прав держави
- 6. Особливості управління господарською діяльністю в державному секторі економіки
- Тема 4 - 5
- 1. Поняття та ознаки господарського договору
- 2. Укладання, зміна і розірвання господарських договорів
- 3. Визнання господарських договорів недійсними і неукладеними
- 4. Попередній договір
- 5. Виконання господарських договорів
- 6. Заходи забезпечення виконання господарських зобов'язань
- 6.1. Неустойка
- 6.2. Порука
- 6.3. Гарантія
- 6.4. Завдаток
- 6.5. Застава
- 6.6. Притримання
- 7. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань
- 7.1. Відшкодування збитків
- 7.2. Штрафні санкції
- 7.3. Оперативно-господарські санкції
- Тема 6. Правове регулювання біржової діяльності.
- 1. Поняття про біржову діяльність.
- 1.1 Біржова торгівля як основа біржової діяльності.
- 1.2 Функції біржі.
- 1.3 Види бірж.
- 2. Товарна біржа та принципи її діяльності.
- 2.1 Формування товарних ринків
- 2.2 Біржовий товар
- 2.3 Учасники біржової торгівлі
- 2.4 Біржові угоди та їх види.
- 2.5 Розрахунки й гарантії виконання біржових контрактів
- 2.6 Організація біржових торгів
- 2.7 Відповідальність за порушення правил біржової торгівлі та розгляд спорів
- 2.8 Правила поведінки членів біржі та учасників торгів
- Тема 7. Зовнішньоекономічна діяльність
- 1. Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- 1.1. Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності
- 1.2. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- 1.3. Захист державою прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
- 2. Іноземні інвестиції
- 2.1. Види і форми здійснення іноземних інвестицій
- 2.2. Правовий режим іноземних інвестицій
- 2.3. Діяльність суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні
- 3. Спеціальні (вільні) економічні зони
- 4. Концесії
- 5. Інші види спеціальних режимів господарської діяльності
- Рецензія на навчальний посібник "Комерційне право" викладача Бобринецького сільськогосподарського технікуму.