Міліція: поняття, структура та повноваження.
Міліція України — це складова частина МВС України, яка грає провідну роль у загальнодержавній системі забезпечення громад¬ського порядку і спокою, громадської безпеки та боротьби зі злочин¬ністю. Правовий статус міліції визначається Законом України «Про міліцію».
Міліція України є державним озброєним органом виконавчої вла¬ди, який захищає життя, здоров'я, права, свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Міліція, як і інші державні органи, має свою чітко визначену законом структуру. Згідно зі спеціалізацією в структурі міліції існують наступні підрозділи:
Кримінальна міліція.
Згідно з Положенням про кримінальну міліцію України, її діяльність будується за принципом спеціалізації, відповідно до особливостей кримінальних проявів у кожній окремій сфері народного господарства або специфіки суспільних відносин. На кримінальну міліцію покладено такі завдання:
- боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів;
- розкриття тяжких злочинів, вчинених із застосуванням зброї, боєприпасів, вибухових і радіоактивних речовин, злочинів, пов’язаних з викраденням і угоном автотранспортних засобів;
- викриття економічних злочинів, зокрема в кредитно – фінансовій і банківській системах, у сфері приватизації та зовнішньоекономічній сфері, торгівлі, паливно – енергетичному комплексі;
- виявлення та викриття дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у злочинну діяльність, проституцію, пияцтво, наркоманію.
Правоохоронна діяльність кримінальної міліції має конфіденційний характер. Певні відомості щодо цієї діяльності віднесено до службової або державної таємниці. Це інформація про нерозкриті злочини, викрадення та вилучення зброї, автотранспорту.
Кримінальну міліцію очолює заступник Міністра внутрішніх справ України – начальник кримінальної міліції МВС України. Його призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Міністра внутрішніх справ.
Згідно з Типовою структурою органів внутрішніх справ і структурою центрального апарату МВС України до кримінальної міліції входять такі основні підрозділи:
- карного розшуку;
- служби по боротьбі з економічною злочинністю;
- підрозділи по боротьбі з незаконним обігом наркотиків;
- служба кримінальної міліції у справах неповнолітніх.
Міліція громадської безпеки.
Основні завдання міліції громадської безпеки:
- забезпечення особистої безпеки, прав і свобод громадян;
- охорона і забезпечення громадського порядку й громадської безпеки;
- виявлення та розкриття злочинів, у справах яких провадження попереднього слідства не обов`язково;
- забезпечення безпеки дорожнього руху;
- захист власності від злочинних посягань;
- надання допомоги фізичним і юридичним особам у межах відповідних повноважень міліції.
Державна автомобільна інспекція.
Діяльність цього органу спрямована на забезпечення безпеки дорожнього руху на території нашої держави.
На службу ДАІ покладено виконання таких функцій:
- організація боротьби з аварійністю на автомобільному транспорті, забезпечення безпеки дорожнього руху, державний нагляд за виконанням юридичними та фізичними особами законодавчих актів, правил, стандартів, які діють на автомобільному транспорті;
- контролює стан і систему експлуатації транспортного парку;
- реєструє та веде облік транспортних засобів, допускає чи не допускає громадян до керування транспортними засобами, організовує систему профілактики аварійності серед населення; узагальнює й впроваджує в практику діяльності органів внутрішніх справ досягнення науки й передового досвіду з питань забезпечення дорожнього руху.
Крім того, ДАІ відповідає за встановлення, експлуатацію та впровадження технічних засобів і автоматизованих систем регулювання дорожнього руху; розглядає та дає висновки щодо проектів будівництва, реконструкції і ремонту автомобільних шляхів.
Для проведення профілактичної роботи серед населення та взаємодії з засобами масової інормації органи ДАІ розробляють і здійснюють заходи щодо пропаганди безпеки дорожнього руху; сприяють міністерствам, відомствам, організаціям і об`єднанням в організації вивчення правил дорожнього руху в дошкільних, загальноосвітніх, навчально – виховних закладах, підприємствах, установах, організаціях, а також у проведенні пропагандистських заходів щодо запобіганню дорожньо – транспортному травматизмові.
Міліція охорони.
Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ є централізованою системою підрозділів, створених на договірних засадах для здійснення заходів охорони майна, вантажів, грошових знаків, цінних паперів та інших цінностей, які перевозяться; забезпечення особистої безпеки громадян у порядку встановленому законодавством.
Служба охорони – це єдиний орган у структурі міліції, який діє на засадах самофінансування за рахунок коштів, одержаних за виконання договорів про забезпечення особистої і майнової безпеки громадян та юридичних осіб.
Основні завдання Державної служби охорони:
- здійснення за договорами заходів охорони особливо важливих об`єктів, вантажів, грошових знаків і цінних паперів, що перевозять.
- розробка основних вимог до захисту об`єктів і громадян від злочинних посягань, типових договорів і вимог до інженерно – технічного укріплення та захисту об`єктів; оснащення їх технічними системами й засобами телевідеоспостереження, сигналізації, контролювання доступу;
- участь у проведенні єдиної технічної політики щодо впровадження технічних засобів охоронного призначення шляхом розроблення нормативних документів.
- Основні поняття, предмет та система курсу "оспо".
- 2. Правоохоронна діяльність: ознаки, поняття та завдання.
- Основні напрями правоохоронної діяльності та характер органів, які її здійснюють.
- Судова та правозахисна діяльність: їх поняття та ознаки.
- 11. Характеристика законодавства, що регулює діяльність правоохоронних органів.
- Характеристика законодавства, що регулює діяльність судів.
- Роль судової влади в правовій державі.
- 19. Повноваження судової влади.
- Судова реформа в Україні: її етапи та їх характеристика.
- Поняття та форми правосуддя. Його відмінність від інших форм державної діяльності.
- 22. Поняття принципів правосуддя, їх система та значення.
- Принципи, на яких будується судова система України, їх характеристика.
- Характеристика системи судів загальної юрисдикції.
- Повноваження судді місцевого суду.
- Голова місцевого суду та його повноваження.
- 28. Організація діяльності місцевого суду.
- 29. Апеляційні суди. Склад та повноваження.
- Повноваження судді апеляційного суду.
- Голова Апеляційного суду: його повноваження.
- Система апеляційних судів з розгляду цивільних і кримінальних справ та їх повноваження.
- Система господарських апеляційних судів, їх види та повноваження
- Система адміністративних апеляційних судів, їх види та повноваження
- 35. Організація роботи апеляційних судів.
- 36. Вищі спеціалізовані суди України: види, склад, повноваження.
- Пленум Вищого спеціалізованого суду.
- 38. Повноваження судді Вищого спеціалізованого суду.
- 39. Голова Вищого спеціалізованого суду: порядок обрання та повноваження.
- Верховний суд України: склад, порядок формування та повноваження.
- Суддя Верховного суду та його повноваження.
- Повноваження Голови Верховного суду України.
- Порядок обрання Голови Верховного Суду України.
- Порядок висловлення недовіри Голові Верховного Суду України.
- Пленум Верховного суду України: склад та повноваження.
- Роль Пленуму суду в організації роботи судів.
- Характеристика зу «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010р.
- Склад та порядок формування ксу.
- Особливості статусу судді ксу.
- Основні права та обов’язки судді ксу.
- Заборони і обмеження для суддів ксу.
- Підстави та порядок припинення повноважень суддів ксу.
- Незалежність судді ксу та її гарантії.
- Голова ксу: порядок обрання та повноваження.
- Органи і посадові особи, які мають право внесення питань на його розгляд. ????
- Конституційне подання як форма звернення до ксу.
- Конституційне звернення як форма звернення до ксу.
- Поняття та особливості конституційного провадження.
- Учасники конституційного провадження.
- Поняття і види актів ксу, їх правова природа та юридична вила.
- Характеристика Закону України «Про ксу» від 16.10.96р.
- Загальні поняття про статус суддів.
- Суддя - носій судової влади.
- Вимоги, що пред’являються до кандидатів на посаду судді.
- Вимоги щодо несумісності.
- 71. Характеристика законодавства про статус суддів.
- Права та обов’язки суддів судів загальної юрисдикції.
- Порядок призначення суддів судів загальної юрисдикції на посади.
- Порядок обрання суддів судів загальної юрисдикції на посади безстроково.
- Підстави та порядок звільнення суддів судів загальної юрисдикції з посад.
- Спеціальна підготовка кандидата на посаду судді судів загальної юрисдикції.
- Кваліфікаційний іспит кандидатів на посаду суддів судів загальної юрисдикції.
- Порядок обрання та статус народних засідателів і присяжних.
- Вимоги до народного засідателя.
- Гарантії прав народних засідателів.
- Підстави дисциплінарної відповідальності суддів.
- Дисциплінарне провадження: поняття, органи, що його здійснюють та порядок здійснення.
- Дисциплінарне стягнення щодо судді та порядок його знаття.
- Оскарження рішення у дисциплінарній справі щодо судді.
- Гарантії незалежності суддів судів загальної юрисдикції.
- Матеріальне і соціально-побутове забезпечення суддів судів загальної юрисдикції.
- Органи суддівського самоврядування: види, завдання.
- Організаційні форми суддівського самоврядування, порядок їх формування.
- Збори суддів: порядок формування та повноваження.
- Збори суддів Верховного Суду України та збори суддів вищого спеціалізованого суду України: прядок формування та повноваження.
- Конференції суддів: порядок формування та повноваження.
- Ради суддів: порядок формування та повноваження.
- З’їзд суддів: порядок формування та повноваження.
- Порядок скликання з’їзду суддів України.
- Рада суддів України: порядок формування та повноваження.
- Державна судова адміністрація України: її повноваження.
- Територіальні управління Державної судової адміністрації, їх повноваження.
- Апарат суду загальної юрисдикції.
- Особливості апаратів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів.
- Статус та правові засади діяльності Вищої ради юстиції.
- Склад та порядок призначення членів Вищої Ради юстиції.
- Повноваження Вищої ради юстиції.
- Порядок обрання та повноваження Голови Вищої ради юстиції.
- Акти Вищої ради юстиції.
- Організація діяльності Вищої ради юстиції.
- Участь Вищої ради юстиції у формуванні суддівського корпусу.
- Розкрийте, як змінились вимоги до членів Вищої ради юстиції у зв’язку із конституційною реформою 2010 року.
- Порядок здійснення дисциплінарного провадження Вищою радою юстиції щодо суддів.
- Загальне поняття прокуратури як правоохоронного органу держави.
- 118. Завдання, які стоять перед прокуратурою.
- Назвіть та охарактеризуйте функції прокуратури.
- Назвіть та розкрийте принципи діяльності прокуратури.
- 124. Підтримання державного обвинувачення у суді як функція прокуратури.
- Система органів прокуратури України.
- Кадрове забезпечення органів прокуратури.
- Генеральний прокурор: порядок призначення та повноваження.
- Акти прокурорського реагування.
- Міністерство внутрішніх справ України: завдання та повноваження.
- Управління (Головне управління) внутрішніх справ області, міст Києва і Севастополя.
- Районний (міський) відділ внутрішніх справ.
- Міліція: поняття, структура та повноваження.
- 139. Підрозділи міліції та їх роль в боротьбі із злочинністю.
- Завдання та повноваження Державної автомобільної інспекції.
- Основні обов’язки міліції.
- Права міліції.
- Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ, їх завдання.
- Органи служби безпеки України, їх система та завдання.
- 173. Досудове розслідування та його форми (розкрийте їх особливості)
- Органи досудового слідства в Україні: види, завдання та повноваження.
- Розмежування компетенції слідчих підрозділів.
- Органи дізнання в Україні: види, завдання та повноваження.
- Завдання органів юстиції.
- Система органів юстиції та правова основа їх діяльності.
- Основні напрямки діяльності органів юстиції.
- Установи юстиції та їх завдання.
- Повноваження Міністерства юстиції України.
- 192. Поняття та організаційні форми діяльності адвокатури.
- Принципи діяльності адвокатури України.
- Значення адвокатської діяльності у сфері правозахисту.
- Основні напрямки адвокатської діяльності.
- Права та обов’язки адвоката.
- Гарантії адвокатської діяльності.
- Відповідальність адвоката.
- 200. Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.
- 201. Характеристика Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.92р.