2. Громадянство України
Поняття громадянства України; принципи громадянства України; належність до громадянства України; набуття і припинення громадянства України; повноваження органів та організацій з вирішення питань громадянства України.
Громадянство України - це стійкий, необмежений у просторі правовий зв'язок фізичної особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов'язків в обсязі, передбаченому Конституцією та законами України.
Ознаками громадянства як певного зв'язку особи з державою є:
1) правовий характер;
2) необмеженість у просторі й часі;
3) максимальний характер взаємних прав та обов 'язків.
Цей зв'язок виявляється в розповсюдженні на відповідну особу суверенної влади держави незалежно від місця її проживання - на території держави чи за її межами.
Система конституційно-правових норм, що регулюють питання громадянства, складає головний конституційно-правовий інститут - інститут громадянства. Джерелами цього інституту є:
1.Конституція України.
2.Закон України «Про громадянство України» в редакції Закону від 18 січня 2001 р.
3.Чинні міжнародні договори України з питань громадянства.
4.Підзаконні акти (наприклад, Указ Президента України від27 березня 2001 р. № 215/2001 «Питання виконання Закону України «Про громадянство України»).
Норми цих актів, виходячи з визнання права на громадянство як природного права людини1, закріплюютьпринципи громадянства та регламентуютьпорядок набуття і припинення громадянства, повноваження органів державної влади та інших організацій, які беруть участь у вирішенні питань громадянства, і порядок їх вирішення.
# * *
Принципи громадянства - це ті вихідні положення, які визначають істотні риси відносин громадянства. Конституція України (статті 4, 25) та Закон України «Про громадянство України» (ст. 2) закріплюють такі принципи громадянства України:
1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинахз Україною він визнається лише громадянином України. Цей принцип не означає заборонибіпатризму (подвійного громадянства). В окремих випадках громадянин України може перебувати одночасно і в громадянстві іншої держави. Це, наприклад, стосується:
а) дітей, які за народження одночасно з громадянством України набули також громадянство іншої держави;
' Право людини на громадянство зафіксоване у ст. 15 Загальної декларації прав людини.
123
б) дітей, які є громадянами України і усиновлені іноземцем та, з огляду на це, набули громадянство усиновителя;
в) громадян України, які автоматично набули громадянство іншої держави внаслідок одруження з іноземцями;
г) громадян України, яким згідно із законодавством іншої держави надано її громадянство автоматично без їхнього добровільного волевиявлення і вони не отримали добровільно документів, що підтверджують наявність у них громадянства іншої держави. Враховуючи важливість цього принципу, Конституція України віднесла його до засад конституційного ладу (ст. 4);
2) запобігання виникненню випадків безгромадянства (апат-ризму);
3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України (невід'ємності громадянства України). Цей принцип Конституція України закріплює відповідно до положень ч. 2 ст. 15 Загальної декларації прав людини: «Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство»;
4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;
5) неможливості екстрадиції чидепортації громадян України -громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі (ч. 2 ст. 25 Конституції України);
6) захисту державою громадян України за кордоном - громадянам України, які проживають або перебувають за межами України, гарантуються піклування та захист (ч. З ст. 25 Конституції України);
7)неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим із подружжя;
8)рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;
9) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
Згідно з Законом України «Про громадянство України» належність до громадянства України визнається за такими категоріями осіб (схема 11):
усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) постійно проживали на території України
особи, які набули громадянство
України відповідно до законів
України та міжнародних
договорів України
особи, незалежно від раси,
кольору шкіри, політичних,
релігійних та інших переконань,
статі, етнічного та соціального
походження, майнового стану,
місця проживання, мовних
чи інших ознак, які на момент
набрання чинності Законом
України «Про громадянство
України» (13 листопада 1991 р.)
проживали в Україні
і не були громадянами інших
держав
особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 р. і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 р. органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», а також діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну, якщо на момент прибуття в Україну вони не досягли повноліття
Схема 11. Належність до громадянства України
1)усіма громадянами колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) постійно проживали на території України;
2) особами, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 р.) проживали
' в Україні та не були громадянами інших держав;
3) особами, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 р. і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 р. органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», а також дітьми таких осіб, які
125
прибули разом з батьками в Україну, якщо на момент прибуття в Україну вони не досягай повноліття;
4) особами, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Підстави набуття громадянства України. Стаття 6 Закону України «Про громадянство України» встановлює, що громадянство України набувається за такими підставами (схема 12):
- Розділ і
- Загальна характеристика галузі
- Конституційного права україни.
- Наука конституційного права
- Розділ III загальні засади конституційного ладу україни
- Розділ IV основи правового статусу людини і громадянина
- Розділ VI
- Розділ IX
- Розділ і
- 2. Система галузі конституційного права України. Конституційно-правові норми і конституційно-правові інститути
- 3. Конституційно-правові відносини та їхні особливості
- Конституціино-правові відносини
- 4. Відповідальність у конституційному праві
- 5. Джерела галузі конституційного права
- 6. Наука конституційного права
- 1. Поняття та функції конституції
- 2. Види конституцій
- Види конституцій
- 3. Зародження та розвиток конституціоналізму в Україні
- 4. Властивості Конституції України. Охорона Конституції України
- Розділ III
- 1. Поняття конституційного ладу та його засад
- 2. Гуманістичні засади конституційного ладу України
- 3. Республіканська форма правління
- 4. Унітарний державний устрій
- 5. Характеристики України як конституційної держави
- 6. Економічні, політичні, соціальні та духовно-культурні засади конституційного ладу
- 7. Захист конституційного ладу України
- Розділ IV основи правового статусу людини і громадянина
- 1. Сучасна концепція прав людини та її відображення в Конституції України
- 2. Громадянство України
- Підстави набуття громадянства україни
- За народженням громадянство України набуває особа:
- 3. Основні права, свободи та обов'язки людини і громадянина
- 4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- 5. Правовий статус іноземців в Україні
- Розділ V народне волевиявлення (вибори, референдум
- 1. Вибори, виборче право, принципи виборчого права України
- 2. Виборча система України
- 3. Виборчий процес в Україні
- 4. Референдум
- 2 Види референдумів
- Всеукраїнський референдум
- Розділ VI
- 1. Поняття та ознаки органу державної влади
- 2. Система органів державної влади України
- 3. Принципи організації та діяльності органів державної влади
- Розділ VII конституційно-правовий статус верховної ради україни
- 1. Місце Верховної Ради України в системі органів державної влади
- 2. Чисельний склад і структура Верховної Ради України
- 3. Статус народного депутата України
- 4. Компетенція Верховної Ради України
- 4. Повноваження у сфері зовнішньої політики, оборони та
- 5. Акти Верховної Ради України
- 6. Організація Верховної Ради України
- 7. Порядок роботи Верховної Ради України
- 8. Законодавчий процес та його стадії
- Розділ VIII конституційно-правовий статус президента україни
- 1. Місце та роль Президента України в конституційній системі органів державної влади
- 2. Порядок обрання Президента України та строк його повноважень
- 3. Функції та компетенція Президента України
- 4. Акти Президента України
- 5. Адміністрація Президента України
- Розділ IX конституційно-правовий статус органів виконавчої влади
- 1. Місце та роль Кабінету Міністрів України в системі органів державної влади
- 2. Центральні органи виконавчої влади
- 3. Місцеві органи виконавчої влади
- Розділ X конституційно-правові основи судової системи та органів прокуратури
- 1. Конституційні засади правосуддя в Україні
- 2. Конституційний Суд України
- 3. Конституційно-правовий статус прокуратури
- Розділ XI територіальний устрій україни
- 1. Поняття територіального устрою України. Система адміністративно-територіального устрою України
- 2. Конституційний статус Автономної Республіки Крим
- Розділ XII конституційно-правові основи місцевого самоврядування
- 1. Політико-правова природа та історико-теоретичні основи місцевого самоврядування
- 2. Сучасна законодавча концепція місцевого самоврядування
- 3. Принципи, завдання та функції місцевого самоврядування
- 4. Історія становлення місцевого самоврядування
- 5. Основи місцевого самоврядування в Україні
- 6. Система місцевого самоврядування
- 7. Сфера компетенції та повноваження місцевого самоврядування
- 8. Гарантії та захист прав місцевого самоврядування
- Рекомендована література і. Нормативна література
- II. Спеціальна література
- Програма навчальної дисципліни «конституційне право україни»
- Розділ III. Загальні засади конституційного ладу в Україні
- Розділ V. Народне волевиявлення: вибори, референдум
- Розділ VI. Конституційна система органів державної влади України
- Розділ VII. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
- Розділ VIII. Конституційно-правовий статус Президента України
- Розділ IX. Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади
- Розділ X. Конституційно-правові основи судової системи та органів прокуратури
- Розділ XI. Територіальний устрій України
- Розділ XII. Місцеве самоврядування в Україні
- Мала енциклопедія конституційного права (глосарій основних понять і термінів, використаних у посібнику)
- 04060, Київ-60, вул. М. Берлинського, 9.
- 04136, Київ-136, вул. Маршала Гречка, 13.