50.Суб'єкти та види правотворчості. Законодавча ініціатива.
Суб'єкти правотворчості — народ, Верховна Рада України, Верховна Рада АРК, Президент України, Кабінет Міністрів України, міністерства і відомства, місцеві органи влади і управління
Критеріями виділення видів правотворчості служать: 1) суб'єкти правотворчості, тобто орган або особа, що має право прийняти той або інший акт. Їх правомочність обумовлена нормативними актами; 2) процедури прийняття правотворческих актів (законодавчий процес, індивідуальне або колективне рішення); 3) форми нормативних правових актів (закони, підзаконні акти).
За названим підставами виділяють такі види правотворчості:
1) законотворчість;
2) правотворчествооргановісполнітельнойвласті;
3) правотворчествооргановместногосамоуправленія;
4) непосредственноеправотворчествограждан;
5) договорноеправотворчество;
6) локальноеправотворчество.
Розглянемо особливості названих видів правотворчості.
Законотворчість - це процес створення законів. Існує кілька законотворчості видів, які виділяються в залежності від видів законів, які приймаються в результаті цієї діяльності:
а) прийняття закону Російської Федерації;
б) прийняття федерального конституційного закону;
в) прийняття федерального закону;
г) прийняття закону суб'єкта Російської Федерації.
Особливістю законотворчості полягає в процедурі,
яка поділяється на ряд стадій.
Підзаконні правотворчість здійснюється Президентом Російської Федерації, Урядом Російської Федерації, органами виконавчої влади. На рівні суб'єктів Російської Федерації також здійснюється правотворчість даного виду. Підзаконні правотворчість не має стадій, однак може мати процедури погоджень. Кожен орган сам визначає порядок підготовки, погоджень, розгляду проектів актів, їх прийняття та підписання.
Президент Росії на основі Конституції і законів видає укази, при чому вони можуть бути як нормативного, так і ненормативного (індивідуального, оперативного) характеру. Уряд має повноваження вирішувати питання державного управління, віднесені до ведення федерації. Уряд з питань своєї компетенції видає постанови.
Міністерства, державні комітети, відомства, будучи центральними органами державного управління, керують дорученими їм сферами управління. Їх повноваження у галузі видання нормативних актів визначені законами, актами Президента та Уряду. Міністерства як органи одноособового керівництва видають накази та інструкції, а державні комітети як колегіальні органи - постанови. Нормативний характер носять, як правило, інструкції та постанови.
У межах своїх повноважень видають нормативні акти органи законодавчої і виконавчої влади суб'єктів Федерації.
Основи правотворчості органів місцевого самоврядування закладені Федеральним законом «Про б загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації». Більш детальне регулювання цього виду правотворчості здійснюється законами суб'єктів щодо місцевого самоврядування, статутами органів місцевого самоврядування.
Видаючи нормативні акти, органи місцевого самоврядування забезпечують самостійне рішення громадянами всіх питань місцевого значення через обрані ними органи або безпосередньо виходячи з інтересів населення, на основі закріплених за органами самоврядування матеріальних і фінансових ресурсів.
Безпосередня правотворчість громадян здійснюється за допомогою референдуму. Регулювання цього процесу здійснюється Федеральним конституційним законом «Про референдум Російської Федерації», законами суб'єктів Російської Федерації про референдум. На рівні місцевого самоврядування безпосереднім народним правотворчість є прийняття рішень сходів або зборів громадян, місцеві референдуми.
Пряме правотворчість громадян характеризується рядом ознак:
а) воно проводиться з ініціативи груп громадян, населення;
б) у референдумі беруть участь виборці, чия воля є правообразующім джерелом рішень;
в) підсумки референдуму не підлягають будь-якому затвердженню і мають вищу юридичну силу;
г) підготовка і проведення референдуму покладаються на державні органи, виборчі комісії або комісії референдуму, чиї права і обов'язки підпорядковані досягненню головної мети - забезпечення повного і вільного народного волевиявлення.
На всенародне голосування може бути поставлений текст законопроекту, за яким громадянам пропонується висловити свою думку.
Договірне правотворчість - це діяльність державних органів щодо укладання публічно-правових договорів. Особливістю цього виду - узгодження інтересів сторін, добровільність.
Прикладом нормативного договору є також Федеративний договір, що став правовою базою для створення Російської Федерації на новій основі. Він містить норми про розподіл компенсації між державними утвореннями Російської Федерації, про предмети виключного ведення Федерації й її суб'єктів, а також їх спільного ведення. Практикується укладання угод і з економічних, політичних та інших питань між федерацією та окремими її членами, між суб'єктами федерації.
Федеральний закон "Про принципи та порядок розмежування предметів ведення і повноважень між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації» дає визначення відповідного виду договору, його принципам, визначає його предмет і порядок укладення.
Прикладом нормативного договору є колективний договір. Відповідно до Закону Російської Федерації від 11 березня 1992 «Про колективних договори і угоди", колективний договір ~ це правовий акт, що регулює трудові, соціально-економічних, професійні відносини між роботодавцем і працівниками. Колективний договір укладається на підприємствах, в їх структурних підрозділах, наділених правами юридичної особи, незалежно від форми власності, позавідомчої приналежності й чисельності працівників.
Локальне правотворчість - це створіння актів різних колективів, організацій, що регулюють їх діяльність, внутрішню організацію, права і обов'язки членів цих спільнот. Прикладами можуть бути положення про преміювання, правила внутрішнього трудового розпорядку і т.п. акти.
- 1. Предмет і метод загальної теорії д і п
- 2.Функції теорії держави і права
- 3.Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права.
- 5.Поняття та ознаки держави.
- 7. Загальна характеристика Конституції України 1996 р.
- 11. Поняття та класифікація функцій держави
- 12.Внутрішні функції держави: поняття і зміст.
- 13.Зовнішні функції держави: поняття та зміст
- 14.Форми та методи здійснення функцій держави.
- 15.Поняття та елементи форми держави.
- 16.Типи держав: формаційний та цивілізаційний підходи.
- 17.Поняття та види форми правління.
- 18 Поняття та види форми державного устрою.
- 21.Механізм держави: поняття, ознаки та принципи діяльності.
- 23. Принципи організації та функціонування апарату держави
- 24 Поняття та ознаки органів держави
- 25 Види органів держави.
- 28 Співвідношення правової держави та громадянського суспільства.
- 29 Доктрина держави загального добробуту
- 31. Основні положення теорії плюралістичної демократії.
- 32 Теорія елітарної демократії
- 33 Поняття та види дисципліни
- 35. Поняття та ознаки права у його нормативному розумінні
- 36.Принципи права, їх види та характеристика.
- 38 Аксіологічне праворозуміння
- 39 Поняття та структура суб'єктивного права
- 40 Поняття і види соціальних норм, їх основні властивості
- 41 Види норм права
- 42.Структура норми права
- 43 Норма права і стаття нормативно-правового акту (аспекти співвідношення).
- 44 Співвідношення норм права з нормами моралі.
- 45 Право, економіка, політика: взаємозв'язок і взаємодія.
- 46.Поняття та характеристика елементів системи права.
- 47 Поняття та структура системи законодавства.
- 50.Суб'єкти та види правотворчості. Законодавча ініціатива.
- 51 Принципи та стадії правотворчого процесу
- 52 Поняття і види форм /джерел/ права.
- 64.Поняття і види тлумачення норм прана за суб'єктами
- 54 Закон та його види.
- 55 Підзаконні нормативно-правові акти: поняття та класифікація.
- 57 Дія нормативно-правових актів у часі
- 58 Поняття та форми реалізації норм права.
- 59 Застосування норм прана як особлива форма їх реалізації.
- 60 Стадії застосування норм прана
- 61 Вимоги щодо правильного застосування норм права
- 62 Поняття та види правозастосовчих актів
- 65 Способи тлумачення норм права
- 66 Тлумачення норм права за обсягом
- 67 Акти тлумачення права, їх види
- 68 Прогалини в законодавстві і шляхи їх усунення.
- 69.Поняття та види правовідносин.
- 82.Поняття, ознаки та функції юридичної відповідальності.
- 90.Правова культура: поняття та характеристика структурних елементів.
- 70 Структура правовідносин
- 71 Зміст правовідносин
- 72.Об'єкти правовідносин: поняття, види