2.Ліцензійний договір.

Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі, промислового зразка) на підставі ліцензійного договору, а для секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним експертом. Ліцензійні договори значно відрізняються від інших комерційних контрактів, зокрема від найбільш розповсюджених на міжнародному ринку експортно-імпортних угод, а на внутрішньому ринку – від договорів купівлі-продажу і постачання товарів. Ліцензійний договір – це угода, відповідно до якої власник науково-технічних досягнень, винаходів, ноу-хау, промислових зразків, товарних знаків і взаємозалежних з ними науково-технічних та інших знань – ліцензіар передає і дозволяє використовувати їх своєму контрагенту (ліцензіатові в обумовлених угодою межах і на певний строк), а останній зобов’язується вносити обумовлені платежі і виконувати інші зобов’язання, передбачені договором. Тобто, ліцензійний договір – це угода між власником патенту (ліцензіаром) і зацікавленою особою (ліцензіатом) про дозвіл, за обумовлену винагороду,використовувати запатентований об’єкт у певних межах, що складається з метою одержання прибутку з гарантією; компенсації грошових витрат одержання патенту; завоювання ринку; обмеження конкурентів; придбання партнерів для спільної діяльності. Види ліцензійного договору: виняткова ліцензія; невиняткова ліцензія (проста), повна ліцензія; субліцензія. За договором невиняткової ліцензії лицензіар передає ліцензіату частину своїх монопольних прав на використання об’єктів правової охорони в обсязі, передбаченому в договорі, залишаючи за собою право використовувати об’єкт і самостійно продавати ліцензії іншим особам. За договором виняткової ліцензії ліцензіар передає ліцензіату повне право використовувати об’єкт правової охорони,незалишаючизасобоюніяких прав. Повна ліцензія – договір, згідно з яким власник науково-технічних досягнень, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, ноу-хау і взаємозалежних з ними прав передає і дозволяє використовувати їх ліцензіатові на певній території і на певний строк без яких-небудь обмежень, цілком відмовляючись від їх використання на той же строк. Субліцензія – різновид простих і виняткових ліцензій, що відрізняється від останніх тим, що укладає їх контрагент-ліцензіат, що купив первісну ліцензію. За умовами й обсягом переданих прав субліцензія цілком залежить від спочатку укладеного ліцензійного договору. Ліцензіати, що одержали просту ліцензію, передавати субліцензію не мають права. Основні умови ліцензійного договору:1) відомості про ліцензіата і ліцензіара; 2) відомості про патент і  обсяг правової охорони;3) термін дії;4) відомості про територію дії ліцензійного договору;

ВАРІАНТ № 37