Система органів виконавчої влади. Правовий статус Кабінету Міністрів України. Склад і порядок формування кму. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
•Конституція України відносить до центральних органів виконавчої влади міністерства та інші органи виконавчої влади. До них належать: державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету України (Вища атестаційна комісія, Пенсійний фонд, Головне контрольно-ревізійне управління, Державне казначейство); центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом (Антимонопольний комітет України, Служба безпеки України, Державна податкова адміністрація тощо).
•Вищим органом у системі органів виконавчої влади в Україні є Кабінет Міністрів України (КМУ). Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. З одного боку, Президент України як глава держави призначає за згодою Верховної Ради України (ВРУ) Прем’єр-міністра України, припиняє його повноваження та приймає рішення про його відставку. За поданням Прем’єр-міністра України Президент визначає членів уряду, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах. З іншого боку — підконтрольність та підзвітність КМУ проявляється в тому, що ВРУ розглядає та ухвалює рішення щодо Програми діяльності КМУ, контролює його діяльність. ВРУ може розглянути питання про відповідальність КМУ за свою діяльність та висловити йому недовіру. Персональний склад КМУ призначається Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України за згодою більше ніж половини від складу Верховної Ради України.
Згідно зі ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України виконує такі функції:
1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;
2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина;
3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;
5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону;
6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає ВРУ звіт про його виконання;
7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;
9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;
10) виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України.
Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем’єр-міністр України.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
•До системи центральних органів виконавчої влади України належать міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади, утвореним для забезпечення реалізації державної політики у визначеній сфері діяльності. Керівництво міністерством здійснює міністр. Міністр як член Кабінету Міністрів України особисто відповідає за розробку й впровадження Програми Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначеній сфері державного управління. Він здійснює управління в цій сфері, спрямовує та координує діяльність інших центральних органів виконавчої влади з питань, віднесених до його відання.
Державний комітет (державна служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує й координує Прем'єр-міністр України або один із віце-прем'єрів чи міністрів. Державний комітет (державна служба) вносить пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України та забезпечує її реалізацію в певній сфері діяльності, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання. Державний комітет (державну службу) очолює його голова.
У межах своїх повноважень міністерства та інші центральні органи виконавчої влади організовують виконання актів законодавства, здійснюють систематичний контроль за їх здійсненням.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мають такі права: залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до їх компетенції; представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях і під час укладання міжнародних договорів України.
З метою управління економікою всієї країни, реалізації функцій у різних сферах виконавчо-розпорядчої діяльності в державі діє розгалужена і різноманітна система органів виконавчої влади, які утворюються залежно від предмета, сфери діяльності та території, на яку поширюються їх повноваження.
- Влада та соціальні норми у первісному суспільстві. Загальна характеристика теорій походження держави. Виникнення держави і права
- Поняття та ознаки держави. Типологія держави(формаційний та цивілізаційний підхід).
- Форма держави: форма правління, форма державного устрою, державний режим. Поняття, ознаки та види монархій та республік. Поняття та ознаки унітарної держави, федерації та конфедерації та імперії.
- Поняття та основні ознаки правової держави. Соціальна правова держава.
- Громадянське суспільство і держава в Україні.
- Поняття і види соціальних норм. Поняття та ознаки права. Співвідношення права та моралі. Об’єктивне та суб’єктивне право. Юридичний обов’язок. Функції права.
- Право і закон. Поняття й види джерел права. Закони та підзаконні акти.
- Система права. Галузі та інститути права. Загальна характеристика галузей українського права.
- Поняття та види норм права. Структура норми права.
- Систематизація нормативно-правових актів. Кодифікація. Інкорпорація.
- Поняття правовідносин та їх структура. Суб’єкти правовідносин(правоздатність, дієздатність та деліктоздатність). Об’єкти правовідносин. Поняття та види юридичних фактів.
- Поняття законності та правопорядку. Гарантії законності та правопорядку.
- Поняття, види та ознаки правопорушень. Склад правопорушень.
- Поняття та ознаки юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності. Підстава та цілі юридичної відповідальності.
- Конституційне право України як галузь права.
- Конституція – основний Закон держави та суспільства. Історія конституційного розвитку України. Конституційні акти про суверенітет, незалежність та правонаступництво України.
- Державний суверенітет . Національний суверенітет. Народний суверенітет.
- Загальна характеристика Конституції України
- Основні функції держави Україна.
- Державні символи України.
- Адміністративно – територіальний устрій України. Статус Автономної Республіки Крим.
- Поняття громадянства України. Принципи громадянства. Підстави набуття та припинення громадянства України. Правовий статус іноземця та особи без громадянства України.
- Конституційні права та свободи людини і громадянина в Україні, їх класифікація
- Конституційний принцип розподілу влади в Україні.
- Система органів державної влади в Україні
- Президент України – глава держави. Повноваження Президента України та підстави їх припинення. Рада національної безпеки і оборони України.
- Система органів виконавчої влади. Правовий статус Кабінету Міністрів України. Склад і порядок формування кму. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
- Конституційний статус місцевих державних адміністрацій.
- Поняття місцевого самоврядування. Принципи місцевого самоврядування в Україні. Система місцевого самоврядування. Органи самоорганізації населення в Україні.
- Адміністративне право України як галузь права. Джерела адміністративного права. Поняття та сфери державного управління
- Суб’єкти адміністративного права. Система центральних органів виконавчої влади в Україні. Загальні засади діяльності та статус державних службовців.
- Адміністративна відповідальність неповнолітніх. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.
- Фінансове право України як галузь права. Джерела фінансового права України.
- Система оподаткування в Україні. Поняття податку та його види. Податкова політика України. Платники податків. Об’єкти оподаткування.
- Банківське право України як галузь права. Джерела банківського права.
- Банки та банківська система України.
- Правовий статус Національного Банку України.
- Правовий статус комерційних банків. Порядок утворення і припинення діяльності комерційного банку.
- Правові засади банківського регулювання та банківського нагляду.
- Правове регулювання банківської таємниці.
- Правове регулювання банківського кредиту.