Глава 34 Кредитно-розрахункові відносини

При використанні власником свого майна йому належать не лише плоди, доходи та інші результати використання. На влас­ника також покладаються видатки щодо утримання такого майна та турботи, пов'язані з управлінням таким майном.

Договір управління майном дозволяє власнику без будь-яких зусиль отримувати певну вигоду від майна, покладаючи відповідні обов'язки на іншу особу.

За цим договором одна сторона передає на певний строк в управління майно другій стороні, яка зобов'язується за плату управляти ним від свого імені в інтересах установника управ­ління (ст. 1029 ЦК).

Сторонами договору є установник управління та управитель.

Предметом договору зазвичай виступає нерухомість,підпри-ємство, цінні папери, майнові права.

Для договору передбачена обов'язкова письмова форма, а якщо предметом є нерухомість, то договір підлягає нотаріаль­ному посвідченню і державній реєстрації.

Якщо сторони не визначили строк договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років.

До істотних умов договору необхідно віднести: склад майна, яке передається в управління, та розмір винагороди управителю.

Основний обов'язок управителя — здійснення належного управління майном. Він повинен забезпечувати збереженість переданого йому майна, виявляти до нього належну турботу. Віджувати майно він може лише за згодою установника управ­ління.

Управитель відповідає за збитки, заподіяні майну, незалежно від вини, оскільки від відповідальності він звільняється лише

258

у випадках непереборної сили, умисних дій установника майна чи особи, на користь якої здійснюється управління майном.

Головний обов'язок установника управління — сплатити уп­равителю обумовлену винагороду та відшкодувати понесені ним необхідні витрати.