8.1. Поняття та ознаки особистих немайнових прав

Цивільне право регулює два види суспільних відносин — майнові та немайнові. Якщо майнові пов'язані із власністю, то немайнові позбавлені економічного змісту.

В будь-якій сучасній цивілізованій демократичній країні права людини посідають найважливіше місце. Загальна декла­рація прав людини 1948 p., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. проголошують право кожної людини на життя, свободу, особисту недоторканність тощо. Положення міжнародних правових актів знайшли своє відобра­ження в Конституції та в Книзі другій ЦК України "Особисті немайнові права фізичної особи", яка складається з трьох глав та 47 статей (статті 269—315).

Характерними ознаками особистих немайнових прав є такі:

• вони мають нематеріальний характер;

• за своїм характером вони є абсолютними правами;

• ці права належать кожній без винятку фізичній особі та спрямовані на її розвиток;

• їх виникнення та припинення пов'язане, як правило, із народженням та смертю фізичної особи і більшості з них вона не може бути позбавлена.

Необхідність класифікації особистих немайнових благ зу­мовлена необхідністю з'ясувати їх спільні риси та особливості, для того, щоб можна було не лише належним чином реалізову­вати ці права, а й гарантувати та захищати їх.

В ЦК особисті немайнові права поділено на два види:

• особисті немайнові права, що забезпечують природне існу­ вання фізичної особи;

60

• особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.