26.1. Загальна характеристика договору найму житлового приміщення
Договір найму житлового приміщення традиційно вважався інститутом цивільного права. В ч. 1 ст. 810 ЦК законодавець
210
дає таку характеристику договору: "За договором найму (оренди) житла одна сторона — власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій стороні (наймачеві) житло для проживання на певний строк за плату".
Загальна юридична характеристика договору. Це іменний, двосторонній, консенсуальний, оплатний договір, який належить до категорії договорів із передачі майна в тимчасове користування.
Легальність визначення поняття договору найму житла, змісту прав та обов'язків сторін дають підстави віднести договір найму житла до іменних договорів. Наявність специфічних особливостей дозволяє розглядати договір найму житлового приміщення як самостійний цивільно-правовий договір.
Цю позицію поділяє сьогодні і законодавець, який виокремив найм (оренду) житла в окрему главу — гл. 59 "Найм (оренда) житла" ЦК.
Водночас зазначимо, що в цій главі йдеться про договір найму житла, в якому об'єктом найму є державна або комунальна власність.
Наскільки актуальним є вивчення саме цього виду договору? Можливо, скориставшись правом на приватизацію, всі наймачі державного житла перетворяться на власників і немає потреби приділяти увагу саме цьому договору?
На нашу думку, такі побоювання є безпідставними.
Завжди в державі існуватиме категорія громадян, які:
• не зможуть скористатися наданим ст. 47 Конституцією правом "побудувати житло" або "придбати його у власність".
Зазначимо, що в Україні на початок 2005 р. на квартирній черзі на отримання житла перебувало майже 2,5 млн сімей;
не забажають скористатися наданим правом на приватиза цію державного житлового фонду (невелика площа квартири чи її незадовільний стан; побоювання податку на нерухоме майно чи побоювання втратити пільги тощо);
бажають приватизувати житлове приміщення, але законода вець цього права їм не надає (житлові приміщення на території закритих військових містечок, національних парків, заповід ників, службові тощо);
потребують житла тимчасово (сезонні робітники, студенти тощо).
Саме відносини з цими категоріями громадян і регулює договір найму житла, предметом якого і є житло, що перебуває в державній або комунальній власності.
211
Договір найму житлового приміщення більшість фахівців відносить до категорії консенсуальних договорів, оскільки сам факт отримання в належному порядку ордера на певне житлове приміщення свідчить про бажання наймача стати суб'єктом договірних відносин і є підставою користування житловим приміщенням. Саме наявність ордера породжує відповідні цивільно-правові відносини. Наймач, який отримав ордер, зобов'язаний протягом встановленого часу здати його у відповідну житлово-експлуатаційну організацію і укласти договір.
Договір найму житлового приміщення — двосторонній договір, оскільки і у наймодавця, і у наймача є взаємні суб'єктивні права та обов'язки.
Договір найму житлового приміщення є оплатним, тому що ЖК передбачає оплату за користування житловим приміщенням.
За господарською метою він належить до договорів з передачі майна в тимчасове користування.
Договір найму житлового приміщення має багато спільних рис із договором майнового найму, і це невипадково, оскільки за цим договором в тимчасове користування за плату передається індивідуально визначене майно.
До характерних ознак договору найму житлового приміщення можна віднести такі:
передумовою укладання договору є наявність двох адмі ністративних актів: а) рішення райдержадміністрації (виконко му) про надання громадянину житлового приміщення; б) ордер. Ордер є підставою для виникнення з одного боку адмініст ративно-правових відносин між виконкомом і житлово-екс плуатаційною чи іншою організацією, куди він здається, а з іншого — цивільно-правових відносин між громадянином і зазначеною організацією, яка зобов'язана укласти з ним дого вір найму житлового приміщення;
предметом договору є виключно житлове приміщення, яке повинно бути фактично і юридично вільним;
особливість суб'єктного складу полягає в тому, що найма чем у договорі можуть виступати виключно фізичні особи. Водночас зазначимо, що ЦК не виключає випадків, коли сторо ною можуть бути і юридичні особи, але житло завжди повинно використовуватися саме для проживання фізичних осіб;
за строком — це безстроковий договір;
форма договору — письмова. В той же час недотримання письмової форми договору не зумовлює його недійсність;
212
розмір оплати визначається в централізованому порядку з врахуванням певних чинників (упорядкованість, місцезнаход ження житла тощо);
зміст договору визначений Типовим договором найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 р. № 939. Отже, умови конкретного договору найму житлового приміщення, які обмежують права наймача і членів його сім'ї порівняно з умовами, передбаченими чинним жит ловим законодавством, є недійсними;
що стосується обсягу прав, то наймач житлового примі щення порівняно з наймачем за договором майнового найму набуває значно ширших прав: таких як право на обмін, на приватизацію, здачу в піднайм тощо;
наймачу надано право в будь-який час за згодою членів сім'ї розірвати договір найму житлового приміщення;
всі члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, незважаючи на те, що з наймодавцем договір укладає наймач, набувають рівних з наймачем прав, які випливають із договору найму житлового приміщення. Тобто обмін житлового примі щення, здача в піднайм, приватизація можливі лише за згодою всіх членів сім'ї наймача. У наймача житлового приміщення — сторони в договорі, немає переваг у здійсненні користування житловим приміщенням. Договір найму житлового приміщен ня може бути змінено лише за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця;
особливість цього договору полягає в тому, що незважаючи на його оплатність, підставою розірвання договору з ініціати ви наймодавця не є грубе порушення умов договору наймачем у вигляді невиконання зобов'язання з оплати житлового при міщення і комунальних послуг;
унікальність цього договору полягає і в тому, що всі повно літні члени сім'ї наймача несуть з ним солідарну відповідаль ність за виконання зобов'язань, що виникають з договору найму житлового приміщення. Якщо за житлове приміщення чи кому нальні послуги не сплачує наймач, заборгованість може бути стягнута з будь-якого члена сім'ї наймача. Відповідно, на повно літніх членів сім'ї покладено і обов'язок своєчасно проводити поточний ремонт.
В ст. 47 Конституції законодавець відмовився від поняття договір "найму" житлового приміщення, замінивши його терміном "оренда" житлового приміщення. На нашу думку, ці термінологічні зміни не є достатньо обгрунтованими. В світовій практиці
213
традиційно під "орендою" розуміють найм речей, що плодоносять. Так, скажімо в Німеччині, Швейцарії залежно від предмета договору розрізняють майновий найм і його різновид — оренду. До договору оренди відносять лише найм речі, що дає плоди, тобто наймач отримує право не лише користуватися самою річчю, а й вилучати з неї плоди.
Російський законодавець також вживає поняття "оренда" житлового приміщення, надавши йому дещо нетрадиційного змісту. Відповідно до Житлового кодексу Російської Федерації і проекту нового Житлового Кодексу України під орендою житлового приміщення слід розуміти договір соціального найму житла, особливості якого полягають у наступному:
право укладати договір оренди житлового приміщення, яке належить державному житловому фонду, набувають лише соціально незахищені громадяни;
підставою надання житлового приміщення в тимчасове користування є потреба таких соціально незахищених громадян у житлі;
умовою надання житлового приміщення за загальним пра вилом є перебування на квартирному обліку;
строк такого договору обмежений п'ятьма роками;
• розмір приміщення, яке надається, характеризується не площею житлового приміщення, а загальною площею;
• підставою дострокового розірвання договору оренди житло вого приміщення є і несплата орендарем за користування житловим приміщенням і комунальних послуг.
- Глава 1 Загальні положення
- 1.1. Поняття цивільного права
- 1.2. Предмет цивільного права
- 1.3. Метод правового регулювання
- 1.4. Принципи цивільного права
- 1.5. Система цивільного права
- 1.6. Цивільне законодавство
- 1.8. Дія цивільних законів
- 1.9. Аналогія закону і аналогія права
- 1.10. Значення судової практики
- Глава 2 Наука цивільного права
- 2.1. Поняття науки цивільного права
- 2.2. Класична література з цивільного права
- 2.3. Радянська навчальна література з цивільного права
- 2.4. Вітчизняна цивілістика
- 3.1. Поняття цивільних правовідносин
- 3.2. Суб'єкти цивільних правовідносин
- 3.3. Об'єкти цивільних правовідносин
- 3.4. Зміст цивільного правовідношення
- 3.5. Види цивільних правовідносин
- 3.6. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- Глава 4 Фізичні особи
- 4.1. Поняття та ознаки цивільної правоздатності
- 4.2. Цивільна дієздатність
- 4.3. Обмеження цивільної дієздатності
- 4.4. Визнання фізичної особи недієздатною
- 4.5. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- 4.6. Оголошення фізичної особи померлою
- 4.7. Опіка та піклування
- Глава 5 Юридичні особи
- 5.1. Поняття та ознаки юридичної особи
- 5.2. Створення юридичної особи
- 5.3. Припинення юридичної особи
- 5.4. Види юридичних осіб
- 5.5. Господарські товариства 5.5.1. Поняття господарського товариства
- 5.5.2. Повне товариство
- 5.5.3. Командитне товариство
- 5.5.4. Товариство з обмеженою відповідальністю
- 5.5.5. Товариство з додатковою відповідальністю
- 5.5.6. Акціонерне товариство
- 5.5.7. Виробничий кооператив
- Глава 6
- Глава 7 Об'єкти цивільних прав
- 7.1. Поняття об'єкта цивільного права
- 7.4. Гроші
- 7.5. Цінні папери
- 7.6. Види цінних паперів
- Глава 8 Особисті немайнові права
- 8.1. Поняття та ознаки особистих немайнових прав
- 8.2. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- 8.3. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- Глава 9 Правочини
- 9.1. Поняття та види правочинів
- 9.2. Класифікація правочинів
- 9.3. Умови дійсності правочину
- 9.4. Форма правочину
- 9.5. Правові наслідки порушення форми правочину
- 9.6. Нікчемні правочини
- 9.7. Оспорювані правочини
- Глава 10 Представництво
- 10.2. Довіреність та її види
- Глава 11 Строки
- 11.1. Поняття та види строків у цивільному праві
- 11.2. Поняття та види строків позовної давності
- 11.4. Зупинення,переривання та поновлення перебігу позовної давності
- Глава 12 Відповідальність в цивільному праві
- 12.1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- 12.2. Форми і види цивільно-правової відповідальності
- Глава 13 Право власності. Речові права
- 13.1. Поняття та зміст права власності
- 13.2. Підстави набуття права власності
- 13.3. Момент виникнення права власності за договором
- 13.5. Право спільної власності
- 13.6. Переважне право купівлі
- 13.7. Поняття та види речових прав
- 13.8. Сервітути. Емфітевзис. Суперфіцій
- Глава 14 Спадкове право
- 14.1. Поняття спадкування. Спадщина
- 14.2. Час і місце відкриття спадщини
- 14.3. Спадкування за заповітом
- 14.4. Заповідальний відказ. Заповідальне покладання
- 14.5. Форма заповіту
- 14.7. Секретний заповіт
- 14.8. Обов'язкова частка у спадщині
- 14.9. Спадковий договір
- 14.10. Спадкування за законом
- 14.11. Усунення від спадщини
- 14.12.2. Охорона спадкового майна
- 14.12.3. Оформлення права на спадщину
- Глава 15 Захист права власності
- 15.1. Поняття та засоби захисту права власності
- Глава 16 Право інтелектуальної власності
- 16.1. Поняття та суб'єкти права інтелектуальної власності
- 16.2. Об'єкти права інтелектуальної власності
- 16.3. Поняття авторського права
- 16.4. Об'єкти авторського права
- 16.5. Суб'єкти авторського права
- 16.6. Права автора
- 16.7. Види авторських договорів
- 16.8. Суміжні права
- 16.9. Захист авторських та суміжних прав
- 16.10. Право промислової власності
- 16.11. Захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- Глава 17 Загальні положення про зобов'язання
- 17.1. Поняття та види цивільно-правових зобов'язань
- 17.2. Підстави виникнення зобов'язань
- 17.3. Сторони в зобов'язанні
- 17.4. Виконання зобов'язання
- 17.6. Підстави припинення зобов'язань
- 17.6.1. Поняття та види припинення зобов'язань
- 17.6.2. Припинення зобов'язань за волею сторін
- 17.6.3. Припинення зобов'язань за обставин, що не залежать від волі сторін
- Глава 18
- 18.1. Поняття видів забезпечення виконання зобов'язань
- 18.2. Неустойка та її види
- 18.3. Порука та гарантія
- 18.4. Завдаток
- 18.5. Застава
- 18.6. Притримання
- Глава 19 Загальні положення про договори
- 19.2. Класифікація договорів
- 19.3. Порядок укладення договорів
- 19.4. Зміна та розірвання договору
- Глава 20 Договір купівлі-продажу
- 20.2. Обов'язки сторін за договором купівлі-продажу
- 20.3. Відповідальність сторін за неналежне виконання договору купівлі-продажу
- 20.4. Роздрібна купівля-продаж
- 20.5. Права покупця при купівлі товарів належної якості
- 20.6. Купівля-продаж житлових будинків (квартир)
- Глава 21 Договір поставки
- Глава 22
- Глава 23 Договір постачання енергетичними
- Глава 24
- Глава 25 Договір майнового найму (оренди)
- 25.2. Права та обов'язки сторін
- 25.3. Припинення договору найму. Доля поліпшень
- 25.4. Договір лізингу
- Глава 26 Договір найму житлового приміщення
- 26.1. Загальна характеристика договору найму житлового приміщення
- 26.2. Права наймача житлового приміщення
- 26.3. Обов'язки сторін
- 26.3.1. Обов'язки наймодавця
- 26.3.2. Обов'язки наймача
- 26.4. Припинення договору
- Глава 27 Договір позички
- Глава 28 Договір підряду
- 28.1. Загальна характеристика
- 28.2. Обов'язки сторін
- 28.3. Договір побутового підряду
- 28.4. Договір будівельного підряду
- 28.5. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- Глава 29 Транспортні договори
- 29.1. Транспортне законодавство
- 29.2. Поняття та види транспортних договорів
- 29.3. Поняття та види перевезень
- 29.4. Договір перевезення вантажу
- 29.6. Комерційний акт. Акти загальної форми
- 29.7. Підстави звільнення перевізника від відповідальності за недостачу, пошкодження та псування вантажу
- 29.8. Договір перевезення пасажира та багажу
- 30.1. Загальні положення
- 30.1.1. Поняття страхування
- 30.1.2. Суб'єкти страхових правовідносин
- 30.1.3. Види страхування
- 30.1.4. Страховий випадок. Страховий ризик
- 30.2. Договір страхування
- 30.3.2. Обов'язки страховика
- 30.3.3. Обов'язки страхувальника
- 30.4. Підстави звільнення страховика від виплати страхової суми чи відшкодування
- Глава 31 Договір зберігання
- 31.1. Загальна характеристика
- 31.3. Спеціальні види зберігання
- Глава 32 Договір охорони
- 32.1. Загальні положення
- 32.2. Договір охорони об'єктів
- 32.3. Договір охорони квартири
- Глава 33 Договір доручення. Договір комісії
- 33.2. Загальна характеристика договору комісії
- 33.4. Договір управління майном
- Глава 34 Кредитно-розрахункові відносини
- 34.1. Договір позики
- 34.2. Кредитний договір
- 34.3. Договір факторингу
- 34.4. Ліцензійний договір
- 34.5. Договір комерційної концесії
- Глава 35 Зобов'язання із односторонніх дій
- 35.1. Публічна обіцянка винагороди
- 35.2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- 35.5. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- Глава 36 Деліктні зобов'язання
- 36.1. Поняття зобов'язань із заподіяння шкоди
- 36.2. Система деліктів
- 36.4. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду
- 36.5. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- 36.6. Відповідальність за шкоду, завдану особами з пороками волі
- 36.7. Відшкодування шкоди, завданої в стані крайньої необхідності
- 36.8. Відшкодування моральної шкоди
- 36.9. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- Глава 37
- Рекомендована література:
- Глава 15. Захист права власності
- Глава 16. Право інтелектуальної власності
- Глава 37. Набуття, збереження майна
- Глава 35. Зобов'язання із односторонніх дій
- 04136, Київ-136, вул. Маршала Гречка, 13.