Основні терміни дисципліни:

Визнання рішення іноземного суду– поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.

Договір міжнародного перевезення – двохсторонній правочин, за яким одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити пасажирів, вантаж, багаж до пункту призначення в іншій державі та (або) передати його одержувачеві.

Іноземний елемент – суб’єкт, який має іноземну приналежність (громадянство, місце проживання, національність); об’єкт, який знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, що мав, має чи буде мати місце за кордоном.

Колізійна норма – норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

Матеріально-правові норми у міжнародному приватному праві – правила поведінки, які регулюють правовідносини у міжнародному приватному праві.

Метод міжнародного приватного права – система способів, засобів та прийомів, за допомогою яких міжнародне приватне право регулює міжнародні невладні відносини за участю іноземного елементу.

Міжнародне приватне право – система правових норм, які регулюють міжнародні невладні відносини за участю іноземного елементу.

Право власності у міжнародному приватному праві – система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері володіння, користування та розпорядження майном за участю іноземного елементу.

Право інтелектуальної власності у міжнародному приватному праві – система правових норм, які регулюють суспільні відносини з приводу створення та використання результатів творчої діяльності за участю іноземного елементу.

Правова кваліфікація– визначення права, що підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

Приватноправові відносини – відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Спадкування у міжнародному приватному праві – перехід прав та обов’язків від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), здійснюваний за участю іноземного елементу.

Шлюб у міжнародному приватному праві – сімейний союз чоловіка та жінки, укладений за участю іноземного елементу.