Основні терміни дисципліни

Спадкове право — це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють порядок і умови переходу прав та обов’язків померлого громадянина до інших осіб в порядку універсального правонаступництва.

Спадкування– перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Час відкриття спадщини – день смерті особи, або день, зякого вона оголошується померлою.

Місце відкриття спадщини –останнє місце проживання спадкодавця.

Склад спадщини– усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємці – фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Заповіт – особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відумерлість спадщини – у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Спадковий договір – договір, за яким одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.