Основні терміни дисципліни

Сім’я – це особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права та обов’язки.

Шлюб – сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Сімейні правовідносини – це суспільні відносини, врегульовані нормами сімейного права.

Суб’єктивні сімейні права – це міра можливої поведінки субʼєкта сімейних

правовідносин.

Материнство – це забезпечена законом можливість жінки здійснювати репродуктивну функцію (народжувати здорових дітей), належним чином утримувати їх та виховувати в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Припинення шлюбу – зумовлене настанням певних юридичних фактів припинення правових відносин, що виникли між подружжям у юридично оформленому шлюбі.

Недійсність шлюбу – це особливий вид сімейно-правової санкції, яка застосовується у випадках порушення передбачених законом умов укладення шлюбу і означає анулювання тих юридичних наслідків, які законом пов’язуються з дійсним шлюбом.

Шлюбний договір – угода, укладена між членами подружжя щодо визначення їхніх майнових прав та обов’язків, інших майнових відносин.

Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду.

Неповна сім’я – сім’я, що складається з матері або батька і дитини (дітей).

Прийомна сім’я – сім’я, яка добровільно взяла у закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання.

Договір патронату – це домовленість, за якою орган опіки та пілкування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронатного виховання) до досягнення дитиною повноліття, за плату.