15. Поняття права природокористування, види та принципи природокористування.

Право природокористування—це система юридичних норм і засобів, спрямованих на врегулювання відносин щодо ефективного використання, відновлення і охорони природних ресурсів, забезпечення матеріальних, економічним, соціальних інтересів та законних прав суб’єктів природокористування.

Право природокористування можна розглядати у різних ракурсах. В об'єктивному розумінні право природокористування сьогодні стано­вить правовий інститут екологічного права, що регулює суспільні відносини у сфері забезпечення ефективного раціонального викори­стання людиною природних ресурсів, природних об'єктів та природ­них умов. Об’єктивне природокористування — механізм правової регламентації і забезпечення відносин природокористування, норми, які визначають підстави виникнення, зміни природокористування, форми і види відносин природокористування, юридичні засоби захисту прав суб’єктів природокористування.

У суб’єктивному розумінні право природокористування — сукупність повноважень особи щодо використання природних ресурсів, сукупність прав і обов’язків щодо володіння і використання об’єктів природокористування і т.д. Тобто право конкретного суб'єкта використовувати природні ресурси, природні об'єкти чи природні умови для задово­лення певних потреб.

Форми природокористування:

1) економічна;

2) екологічна;

3) культурно-оздоровча.

Види природокористування:

1) за видом природного об’єкта:

• право землекористувача;

• тваринним, рослинним світом;

• надрами;

• водними об’єктами;

• природо заповідні території.

2) за строками:

• постійне ( термін користування не визначений);

• тимчасове:

• короткострокове;

• довгострокове.

3) за рівнем охоронного режиму:

• загальнодержавного значення;

• місцевого значення

4) за способом виникнення:

• первинне (похідне від права власності);

• вторинне ( похідне від первинного користування).

5) за режимом користування:

• спільне;

• відокремлене.

6) за цілями використання:

• залежно від виду природного об’єкта.

7) право загального і спеціального природокористування.

Принципи:

1. Принцип цільового характеру природокористування.

2. Принцип додержання екологічних і санітарно-гігієнічних вимог при використанні природних ресурсів полягає в здійсненні системи право­ вих, організаційних, техніко-технологічних, економічних та інших заходів, спрямованих на охорону природи, її ресурсів та об'єктів, а та­ к ож здоров'я людини у процесі природокористування.

3. Принцип екосистемного підходу до природи як цілісного організму, не­завдання в процесі використання одного природного ресурсу шкоди іншим.

4. Непорушність в процесі природокористування прав та інтересів інших власників і користувачів природних ресурсів.

5. Безоплатність загального і платність спеціального використання природних ресурсів.

6. Здійснення заходів щодо запобігання забрудненню, виснаженню природних ресурсів, запобігання шкідливому впливу.

7. Здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів.

8. Застосування біологічних, хімічних, інших методів поліпшення НПС.

9. Збереження територій і об’єктів, які підлягають особливій охороні.

10. Нормативність і лімітування.