3) Зу «Про охорону нпс»:
Стаття 6. Державні цільові та інші екологічні програми
З метою проведення ефективної і цілеспрямованої діяльності України по організації і координації заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів на перспективу розробляються і приймаються державні цільові, міждержавні, місцеві програми.
Порядок розробки державних цільових екологічних програм визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування під час розробки екологічних програм залучають громадськість до їх підготовки шляхом оприлюднення проектів екологічних програм для їх вивчення громадянами, підготовки громадськістю зауважень та пропозицій щодо запропонованих проектів, проведення публічних слухань стосовно екологічних програм.
Аналізована управлінська функція в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється шляхом прийняття та реалізації прогнозних та програмно-стратегічних документів.
Програмно-стратегічні документи як екологічного спрямування, так і з питань економічного та соціального розвитку в цілому можна поділити на види за різними класифікаційними ознаками:
за терміном програмування (довгострокові — на строк більше 5 років, середньострокові — на 5 років та короткострокові - на 1 рік);
замасштабом поширення (загальнонаціональні, регіональні, місцеві, галузеві, локальні);
за рівнем затвердження (зокрема, загальнодержавні та деякі регіональні програми затверджуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, що визначає їх пріоритетність, забезпеченість бюджетним фінансуванням тощо);
за змістом (комплексні програми чи прогнози економічного та соціального розвитку та секторальні (міжсекторальні, цільові);
за ступенем опрацьованості шляхів і методів досягнення результатів (прогнозні чи програмні) та інші.
Серед прогнозно-програмних документів загальнонаціонального характеру з питань охорони навколишнього природного середовища, прийнятих в Україні за часів незалежності, слід виокремити Основнінапрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки,затверджені постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року. Цей документ комплексного характеру, базуючись на всебічному аналізі поточного стану в екологічній сфері, накреслює перспективні напрями вирішення екологічних проблем з використанням як державно-правових механізмів, так і всього спектру організаційних, економічних, матеріально-технічних, фінансових та інших механізми надовгострокову перспективу. Основні напрями за формою поєднують елементи прогнозного і програмного документа.
Аналогічним документом є ЗУ «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21.12.2010 року.
Серед найбільш важливих державних цільових програм, які прийняті для розв'язання окремих екологічних проблем і мають довгостроковий характер, можна, зокрема, виділити такі:
—Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні(«Заповідники»), затверджена постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1994 р.;
—Загальнодержавна програма формування національної екологічноїмережі України на 2000-2015 роки, схвалена Законом України від 21 вересня 2000 р.;
— Загальнодержавна програма поводження з токсичними відходами,затверджена Законом України від 14 вересня 2000 р.;
— Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілляАзовського і Чорного морів, затверджена Законом України від 22 березня 2001р.;
— Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра таполіпшення якості питної води, затверджена постановою ВерховноїРади України від 27 лютого 1997 р.;
—Державна програма «Ліси України» на 2002— 2015роки,затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р.;
—Комплексна програма протизсувних заходів на 2005—2014роки,затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. та інші.
- 1. Форми взаємодії суспільства і природи.
- 2. Поняття еп. Предмет і об’єкти.
- 3.Методи еп.
- 4. Система еп.
- 5. Норми еп: поняття, класифікація.
- 2) За змістом екологічного припису:
- 6. Екологічні правовідносини: поняття, підстави виникнення і припинення, зміст, суб’єкти і об’єкти екологічних правовідносин, класифікація екологічних правовідносин.
- 7. Співвідношення еп з іншими галузями права.
- 8. Принципи еп.
- 9. Поняття і особливості джерел еп.
- 10. Конституція України в системі джерел еп.
- 11. Закон як джерело еп.
- 12. Нормативні акти пу, кму, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як джерела еп.
- 13. Природні об’єкти в якості об’єків еп.
- 14. Природні ресурси як об’єкти еп.
- 15. Поняття права природокористування, види та принципи природокористування.
- 17. Право загального та спеціального природокористування.
- 18. Суб’єкти та об’єкти права природокористування.
- 19. Поняття та зміст права власності на природні ресурси.
- 20. Форми власності на природні ресурси, методи забезпечення права власності на природні ресурси.
- 21. Об’єкти і суб’єкти права власності на природні ресурси.
- 22. Загальна характеристика, гарантії реалізації та захист екологічних прав громадян.
- 23. Обов’язки громадян у галузі онпс.
- 24. Поняття та ознаки екологічної безпеки.
- 25. Правові засади забезпечення екологічної безпеки.
- 26. Правове забезпечення екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними речовинами.
- 27. Правове забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки.
- 28, 29, 30, 31 –Там же.
- 32. Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- 4) Повноваження Міністерства екології та природних ресурсів України визначені у відповідному Положенні, яке було затверджене Указом пу від 13.04.11.
- 33. Органи державного управління загальної компетенції.
- 34. Органи державного управління спеціальної компетенції.
- 35. Екологічне програмування та прогнозування.
- 1) Зу «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України»
- 2) Зу «Про державні цільові програми»
- 3) Зу «Про охорону нпс»:
- 36. Державний моніторинг довкілля.
- 37. Державний облік у галузі природокористування й охорони нпс, екологічна паспортизація та державна реєстрація.
- 38. Ведення державних кадастрів природних ресурсів.
- 39. Стандартизація та нормування в галузі онпс.
- 40. Екологічне ліцензування, види ліцензій.
- 41. Інформування в галузі онп.
- 42. Поняття, форми, види, система екологічного контролю.
- 43. Повноваження органів екологічного контролю.
- 44. --- Обмеження, тимчасова заборона, зупинення (припинення) діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про онпс.
- 45. Екологічна експертиза: поняття, принципи, суб’єкти, об’єкти.
- 1) Правовими підставами організації та здійснення екологічної експертизи в Україні є:
- 2) Поняття екологічної експертизи:
- 3) Мета екологічної експертизи:
- 4) Об’єкти екологічної експертизи: (ст.27 зу «Про охорону нпс»)
- 5) Форми екологічної експертизи:
- 6) Суб'єкти екологічної експертизи
- 7) Принципи
- 46. Еколого-експертний процес.
- 47. Поняття, сутність і функції відповідальності за екологічні правопорушення.
- 48. Екологічне правопорушення як підстава відповідальності.
- 49. Класифікація та причини екологічних правопорушень.
- 50. --- Основні напрямки онпс в промисловості, на транспорті.
- 51. -- Екологічні вимоги при розміщенні, проектуванні і будівництві промислових об’єктів.
- 52. -- Основні напрямки і особливості онпс у сільському господарстві на сучасному етапі його розвитку.
- 53. Земля як об’єкт правового регулювання , використання і охорони.
- 54. Землі сільськогосподарського призначення , землі житлової та громадської забудови.
- 55. Землі лісового та водного фонду.
- 56. Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Землі оздоровчого, рекреаційного , історико культурного призначення.
- 57. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
- 58. Право власності на землю
- 59. Право користування землею.
- 60. Правові засади набуття і реалізації права на землю.
- 61. Підстави і порядок припинення права власності і права користування землею.
- 62. Управління у галузі використання земель.
- 63. Правова охорона земель.
- 64. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- 65. Надра як об’єкт правового регулювання, використання і охорони.
- 66. Право користування надрами та його види.
- 67. Управління в галузі охорони використання надр.
- 68. Правова охорона надр.
- 69. Відповідальність за порушення законодавства про надра.