§ 2. Система органів внутрішніх справ України

Основними завданнями МВС України згідно з Положенням про нього є організація та координація діяльності ОВС щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від про­типравних посягань, охорона громадського порядку та забезпечення безпеки громадян.

Видами правоохоронної діяльності органів системи МВС є про­філактична, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, ви­конавча, охоронна (на договірних засадах) і організаційно-правова.

Міністерство внутрішніх справ України та підпорядковані йому органи мають широкі повноваження для виконання завдань право­охоронної діяльності. Статус МВС як однієї з головних «силових» структур у державі є небезпідставним. МВС, зокрема, має право одержувати від міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій відомості, необхідні для виконання покладених на нього завдань. Жодне з міністерств України, крім Міністерства фінансів і Міністерства статистики, таких повноважень не має.

Важливим також є те, що на основі й на виконання чинного законодавства України МВС у межах своїх повноважень видає накази, самостійно організовуючи й контролюючи їх виконання, а за потреби видає разом з іншими центральними органами дер­жавної виконавчої влади та місцевими державними адміністра­ціями спільні акти (наприклад, з питань порядку обліку випадків звернень до медичних установ і міськрайлікорганів внутрішніх справ громадян з тілесними ушкодженнями кримінального ха-

204

Розділ III. Правоохоронні органи України

рактеру, організації спільного патрулювання співробітників ОВС і військовослужбовців Збройних Сил України тощо).

Рішення МВС з питань безпеки дорожнього руху, діяльності дозвільної системи (адміністративно-виконавчої структури, що здійснює контроль за придбанням, зберіганням і використанням зброї та вибухових речовин, реєстрацію мисливських товариств тощо), інших, визначених чинним законодавством питань, є обо­в'язковими для центральних і місцевих органів державної вико­навчої влади, а також підприємств, установ і організацій.

Ефективність внутрішньої політики взагалі, як і такого її скла­дника, яким є правоохоронна діяльність, багато в чому залежить від організації управлінського процесу, рівня відповідальності та керівної ролі МВС.

Міністерство внутрішніх справ як керівний орган системи ОВС бере участь у розробці та реалізації державної політики щодо бо­ротьби зі злочинністю, забезпечує на всіх рівнях запобігання зло­чинам, їх припинення, розкриття й розслідування, організовує роз­шук осіб, які вчинили злочини, вживає заходів щодо усунення при­чин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень.

Систему ОВС України будують відповідно до цієї мети та на­прямів їх діяльності. Останні поділяються на три групи: основні, забезпечувальні та загального керівництва.

До основних напрямів діяльності (далі — функцій) ОВС нале­жать: гарантування особистої безпеки громадян, захист їхніх прав, свобод і законних інтересів; забезпечення охорони громадського порядку; запобігання, припинення злочинів та інших правопору­шень; своєчасне виявлення, розкриття й розслідування злочинів і розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання адмі­ністративних стягнень; гарантування тощо¹.

Функції забезпечення спрямовано на забезпечення ефективної діяльності органів внутрішніх справ. До них належать матеріаль­но-технічне постачання, фінансове забезпечення, забезпечення умов праці співробітників зазначених органів тощо.

Функції загального керівництва забезпечують ефективність уп­равління органами системи МВС України в процесі забезпечення